"01" серпня 2011 р. Справа № 22/51
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства "Азовінтекс"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.06.11
у справі№ 22/51
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Феррум Плюс"
доТовариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства "Азовінтекс"
простягнення основного боргу в розмірі 123626,74 грн., інфляційних в розмірі 12593,53., пені в розмірі 4025,94 грн.
Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства "Азовінтекс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.11 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита. Згідно частини 1 статті 46 цього ж Кодексу державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
У відповідності до пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито із позовних заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позовних заяв немайнового характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів. Із касаційних скарг на рішення та постанови, сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 01.06.11 позов задоволено частково на суму 140246,21 грн.; постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.02.11 вказане рішення залишено без змін. Як убачається зі змісту касаційної скарги, скаржником оскаржується постанова у справі про з стягнення з нього основного боргу в розмірі 123626,74 грн., інфляційних в розмірі 12593,53., пені в розмірі 4025,94 грн.. Відтак, за подання касаційної скарги державне мито має бути сплачено у сумі 701,25 грн.
Додана до касаційної скарги платіжне доручення № 17665 від 16.06.11 про сплату державного мита у сумі 155,00 грн. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, що є підставою повернення касаційної скарги без розгляду у відповідності з пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей. Водночас, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства "Азовінтекс" ґрунтується на невірній оцінці судами попередніх інстанцій видаткових накладних та на недоведеності факту поставки продукції, без зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю проектно-будівельного підприємства "Азовінтекс" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.11 у справі № 22/51 - повернути скаржнику без розгляду.
Справу скерувати до господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т. Гоголь
Т. Дроботова