"02" серпня 2011 р. Справа № 5/198
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.
суддівКочерової Н.О.,
Кролевець О.А.,
розглянувши
касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 31.05.2011 року
у справі№ 5/198
господарського суду Львівської області
за позовомвідділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області
доприватного акціонерного товариства "Яворівське автотранспортне підприємство -14632"
простягнення 34 476, 86 грн. страхових виплат в порядку регресу
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов. від 13.01.2011
від відповідача: не з'явилися
У вересні 2009 року відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області звернулося до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Яворівське автотранспортне підприємство -14632" про стягнення 34 476, 86 грн. страхових виплат в порядку регресу.
Рішенням господарського суду Львівської області від 24.03.2011 року (суддя Артимович В.М.) позовні вимоги задоволено частково.
Здійснено заміну відкритого акціонерного товариства "Яворівське автотранспортне підприємство -14632" його правонаступником -приватним акціонерним товариством "Яворівське автотранспортне підприємство -14632".
Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Яворівське автотранспортне підприємство -14632" на користь відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі кошти в сумі 720, 52 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року (судді: Юрченко Я.О. -головуючий, Зварич О.В., Якімець Г.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
При цьому, судові рішення мотивовані неможливістю встановлення причинно-наслідкового зв'язку між трудовим каліцтвом та смертю ОСОБА_2 з огляду на неможливість встановлення причини смерті ОСОБА_2 у зв'язку з непроведенням паталогоанатомічного або судово-медичного дослідження його тіла після смерті. А наявна в матеріалах справи довідка Залізничної міжрайонної МСЕК серії ЛВА-4 № 000271 від 25.12.2008 року, яка була підставою для виплати позивачем родичам померлого коштів в сумі 33756,34 грн., не є належним і допустимим доказом в даній справі, оскільки спростовується висновком комісійної експертизи бюро судово-медичної експертизи від 31.08.2010 року.
В касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області просить рішення місцевого господарського та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 20.02.1997 року з вини водія ОСОБА_3, який керував автобусом ЛАЗ-695Н, № НОМЕР_1, що належав Яворівському АТП-14632, правонаступником якого є ВАТ "Яворівське автотранспортне підприємство 14632", був важко травмований водій автобуса ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, працівник Львівського АТП-14631, який на зупинці с.Підрясне після висадки пасажирів вийшов з автобуса, щоб відкрити кришку радіатора для його охолодження, і був збитий автобусом відповідача. У зв'язку з вищевказаним випадком ОСОБА_2 був визнаний інвалідом II групи і втратив 70% професійної працездатності.
Відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за період із 01.10.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року було виплачено громадянину ОСОБА_2 щомісячну страхову виплату втраченого заробітку в сумі 719,44 грн. та понесено витрати на її доставку в сумі 1,08 грн.
Зі свідоцтва про смерть, копія якого наявна в матеріалах справи, виданого Терновецькою сільською радою, вбачається, що громадянин ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, смерть якого, на думку позивача, пов'язана з трудовим каліцтвом, дружині померлого виплачено витрати на поховання в сумі 1426,00 грн., одноразову допомогу на сім'ю в сумі 21583,20 грн., одноразові допомоги на двох утриманців в сумі 8633,28 грн. та щомісячні страхові виплати утриманцям по втраті годувальника за період з 25.12.2008 року по 31.08.2009 рік в сумі 2063, 34 грн., витрати на доставку цих виплат склали 50,52 грн.
Відповідно до ст.ст.1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, п.9 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п.1.1 розділу 1 Порядку встановлення МСЕК ступеня втрати працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995р. № 212, позивач просить стягнути із відповідача зазначені вище кошти в загальній сумі 34476,86 грн.
Відповідач частково визнав позов в сумі 720,52 грн. - страхову виплату втраченого заробітку громадянина ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 року в розмірі 719,44 грн. та витрати на її доставку 1,08 грн., а в частині суми 32990,44 грн. позовні вимоги заперечував.
Вирішення даного спору вимагає встановлення причинного зв'язку смерті громадянина ОСОБА_2 з трудовим каліцтвом, отриманим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 20.02.1997 року.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Залізничної міжрайонної МСЕК від 25.12.2008 року серії ЛВА-4 № 000271 про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом смерть ОСОБА_2 пов'язана з трудовим каліцтвом, яке мало місце 20.02.1997 року.
При цьому, слід зазначити, що правовідносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві регулюються, зокрема, нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відповідно до п.9 ст.34 вказаного Закону причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Згідно з Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2005р. № 606, встановлення причинного зв'язку проводиться відповідними МСЕК.
Перелік МСЕК, на які покладаються функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затверджується відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій (п. 2.1. Інструкції).
Згідно з розділом 1 зазначеної Інструкції причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом -це зв'язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настанням смерті.
При цьому, слід зазначити, що порядок розгляду питань про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом передбачений в розділі 2 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.
Відповідно до п. 2.2. для розгляду причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи постраждалих, у яких при житті було встановлено професійне захворювання (отруєння), трудове каліцтво, що спричинило стійку втрату професійної працездатності, та померлих після вступу в дію Закону України "Про охорону праці".
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено перелік документів, на підставі яких МСЕК проводиться розгляд питання про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом. До таких документів відносяться, зокрема, свідоцтво про смерть або його копії; посмертного епікризу, завіреного адміністрацією ЛПЗ, в якому перебував на лікуванні, диспансерному нагляді померлий; оригіналу медичної карти амбулаторного хворого, з описом її змісту, зробленим ЛПЗ; копії протоколу патолого-анатомічного розтину з гістологічним дослідженням, затвердженої завідувачем патолого-анатомічного бюро, головним лікарем чи заступником головного лікаря з медичної частини або з поліклінічного розділу роботи, чи акта судово-медичного та судового гістологічного дослідження, затвердженого начальником обласного бюро (міського, районного відділення) судово-медичної експертизи (якщо вони були проведені); акта про нещасний випадок на виробництві, якщо був нещасний випадок; медико-експертної справи померлого (подається на підставі даних останньої довідки МСЕК про визначення інвалідності та/або відсотків втрати професійної працездатності, яку надають родичі померлого).
Пунктом 2.5 Інструкції встановлено, що у разі відсутності окремих документів, перелічених у пункті 2.4, та неможливості їх поновлення рішення приймаються на підставі наявних документів, що дозволяють винести обґрунтоване експертне рішення щодо причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або наслідками трудового каліцтва.
Крім того, пунктами 2.17. - 2.19. Інструкції встановлений порядок оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій, відповідно до яких оскарження рішення МСЕК про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом заявником або представником Фонду здійснюється згідно з розділом V Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.92 N 83 (із змінами), шляхом подання протягом місяця з моменту отримання висновку МСЕК письмової заяви до МСЕК, в якій розглядалося встановлення причинного зв'язку смерті, або до Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК або до відповідного відділу (управління) охорони здоров'я (п. 2.17.).
Рішення МСЕК з питань причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом може бути також оскаржене до суду у встановленому законодавством порядку (п. 2.19).
Як вбачається з матеріалів справи, рішення МСЕК, зафіксоване в довідці Залізничної міжрайонної МСЕК від 25.12.2008 року про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оскаржене не було, і відповідно не є скасованим.
Приймаючи рішення про відмову у позові в частині стягнення 33 756, 34 грн. страхових виплат в порядку регресу, як господарський суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд наведених норм закону не врахував.
Відповідно до ч. 1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Львівської області від 18.01.2010 року призначено судово-медичну експертизу, проведення якої доручено відділу Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз.
Згідно з ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили і оцінюється господарським судом з урахуванням всіх обставин справи сукупно з іншими доказами.
Так, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 33 756, 34 грн. страхових виплат суди попередніх інстанцій прийняли до уваги пункт 7 висновку комісійної експертизи, який свідчить про те, що комісія не може категорично встановити причину смерті, оскільки тіло ОСОБА_2 не досліджувалось (не було патологоанатомічного або судово-медичного дослідження).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки від 01.12.2008 року, виданої лікарем-терапевтом Фізер О.Г., причиною смерті ОСОБА_2 є "наростаюча серцево-судинна недостатність. ІХС. Дифузний кардіосклероз".
При цьому, з пункту 6 висновку комісії судово-медичної експертизи № 18/2010 від 18.01.2010 року вбачається, що утворення гострого трансмурального інфаркту було повязано з травмою, отриманою Гловою І.М. 20.02.1997 року.
Однак, п. 6 висновку комісійної експертизи судами до уваги не взято.
Отже, висновок місцевого та апеляційного господарських судів про часткове задоволення позовних вимог ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах справи та зроблений без врахування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
За таких обставин, прийняті у даній справі рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача і заперечення відповідача, дати належну оцінку всім доказам у справі і відповідно до вимог закону і обставин справи вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Яворівському районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року та рішення господарського суду Львівської області 24.03.2011 року у справі № 5/198 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
О. Кролевець