"20" липня 2011 р. Справа № 17/279
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компаніям «Київводоканал»на рішення господарського суду м. Києва від 2 березня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року у справі № 17/279 за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компаніям «Київводоканал»до житлово-будівельного кооперативу «Верстат-13», за участю третіх осіб -акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», комунального підприємства Київської міської державної адміністрації «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про стягнення суми, -
Встановив:
У червні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київодоканал" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Верстат-13" про стягнення 56679,12 грн. основного боргу, 17296,90 грн. інфляційних, 2661,48 грн. 3 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг з водопостачання та водовідведення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 2 березня 2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення вартості послуг за постачання питної холодної води та прийняття стоків, а також за постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води, стягнення збитків від інфляції та 3 % річних.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходив з того, що між сторонами, всупереч вимог ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не укладено договору, який би регулював їх взаємовідносини по наданню вказаних послуг, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Проте, з такими висновками погодитись не можна, оскільки вони ґрунтуються без врахування вимог ст. 11 Цивільного кодексу України. Крім договорів та інших правочинів, згідно даної норми матеріального права, цивільні права та обов'язки виникають також з інших підстав, які судом залишені поза увагою.
При цьому, судом не враховано та не надано правової оцінки тим обставинам, що у спірний період позивач надавав, а відповідач приймав послуги з постачання питної холодної води та водовідведення, здійснював їх оплату.
В порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд не з'ясував та не зазначив у рішенні об'єму послуг, спожитих відповідачем, їх вартість та, в якому розмірі вони оплачені відповідачем.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, нормами матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Разом з тим, слід мати на увазі, що відсутність договірних відносин між сторонами з надання послуг постачання питної води, яка використовується для приготування гарячої води, наявність у відповідача договору на постачання теплової енергії у гарячій воді з виробником даних послуг -акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», з урахуванням інших обставин, може бути підставою для відмови в задоволенні вимог позивача у даній частині позову.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компаніям «Київводоканал»задовольнити.
Рішення господарського суду м. Києва від 2 березня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2011 року у справі № 17/279 скасувати, а справу -направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий Остапенко М.І.
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.