"04" липня 2011 р. Справа № 5023/2905/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пушай В.І., судді Плужник О.В., Бабакова Л.М.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився
відповідача -Шабас Г.В.
ДПІ -Клюєва Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 2438Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011 р. по справі № 5023/2905/11
за первісним позовом ТОВ "Компанія Бриз Україна", м. Харків
до відповідача ТОВ "Брокер-Класик", смт. Пісочин
про визнання договорів недійсними
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік», сел. Пісочин
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бриз Україна», м. Харків
про визнання договорів дійсними, -
встановила:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Бриз Україна»звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної йому відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік», с. Пісочин.
В процесі розгляду справи позивач надав уточнення до позовної заяви, в яких просив суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину до: договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладених між позивачем та відповідачем. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ці договори суперечать вимогам закону, а тому є нікчемними.
Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою в якій просив суд визнати дійсними укладені між сторонами: договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та до договір №02/12/10 від 02.12.2010 р..
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Жельне С.Ч.) від 27.04.2011 р. по справі № 5023/2905/11 в задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю.
Визнано дійсним договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Бриз Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік».
Визнано дійсним договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Бриз Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік».
Визнано дійсним договір № 02/12/10 від 02.12.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Бриз Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік».
Харківська об'єднана державна податкова інспекція (далі - ДПІ) з рішенням господарського суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог не погоджується, вважає його в цій частині незаконним та необґрунтованим, подала апеляційну скаргу в якій просить рішення в даній частині скасувати.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ посилається на те, що господарський суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, та порушив норми матеріального і процесуального права. Зокрема ДПІ зазначає, що поза увагою суду залишився той факт, що укладені між сторонами: договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., дійсним договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та договір № 02/12/10 від 02.12.2010 р. не спрямовані на реальне настання для сторін правових наслідків, які в них зазначені. Доказом зазначених обставин, на думку ДПІ є той факт, що в процесі здійснення нею перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства позивача ДПІ не були виявлені основні засоби та потужності за наявності яких можливе виконання зазначених договорів та ін..
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд припинити апеляційне провадження за поданою ДПІ апеляційною скаргою, посилаючись на те, що остання відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України не має права на оскарження судового рішення від 27.04.2011 р. оскільки не є стороною по даній справі.
Позивач в судове засідання свого представника не направив.
З метою належного повідомлення позивача про час та місце розгляду скарги, на адресу, вказану останнім в позовній заяві та в апеляційній скарзі було направлено лист з ухвалою про прийняття апеляційної скарги до провадження від 20.06.2011 р. Проте, даний лист повернувся на адресу суду з відміткою відділення пошти «Адресат вибув».
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. за № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає що позивача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Разом з тим враховуючи, що ч. 2 ст. 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, а неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача, за наявними в даній справі матеріалами та документами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, 02.12.2010 р. між ТОВ «Компанія Бриз Україна»та ТОВ «Брокер-Класік»укладено договір на виконання субпідрядних робіт, відповідно до умов якого замовник - позивач доручає, а виконавець - відповідач зобов'язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати у відповідності до умов цього договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити будівельно-монтажні роботи.
Згідно з п. 3.1 договору, сума договору складається з актів виконаних робіт.
Згідно з п. 3.2 договору, остаточний розрахунок проводиться на протязі 2 банківських днів, після підписання сторонами акту виконаних робіт. Форма оплати - безготівковий рахунок.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачено, що термін виконання робіт становить 90 робочих днів з правом дострокового виконання. Термін виконання робіт може бути збільшений за погодженням сторін.
За результатами роботи, відповідно до п.5.1 договору, сторонами складається акт приймання виконаних робіт та надається податкова накладна.
Як свідчать надані сторонами первинні документи, копії яких залучено до матеріалів справи, на виконання умов договору про виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р. відповідач надав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 44970679,00 грн.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками ТОВ «Брокер-класік»та ТОВ «Компанія Бриз Україна»актами виконаних робіт: від 20.12.2010 р. на суму 1 530 092,98 грн., від 22.12.2010 р. на суму 815 608.86 грн., від 22.12.2010 р. на суму 1 391 653,74 грн., від 15.12.2010 р. на суму 800 801,11 грн., від 13.12.2010 р. на суму 505 108,39 грн., від 01.12.2010 р. на суму 1 399 065,50 грн., від 02.12.2010 р. на суму 1 018 087,02 грн., від 03.12.2010 р. на суму 380 143,45 грн., від 05.12.2010 р. на суму 1 350 703,79 грн., від 07.12.2010 р. на суму 333 113,70 грн., від 08.12.2010 р. на суму 398 834,99 грн., від 09.12.2010 р. на суму 129 719,57 грн., від 10.12.2010 р. на суму 999 162,36 грн., від 14.12.2010 р. на суму 651 073,63 грн., від 17.12.2010 р. на суму 185 463.96грн., від 17.12.2010 р. на суму 782 055,85 грн., від 21.12.2010 р. на суму 580 250,81 грн., від 21.12.2010 р. на суму 244 944,98 грн., від 22.12.2010 р. на суму 705 964,50 грн., від 22.12.2010 р. на суму 523 905,77 грн., від 22.12.2010 р. на суму 872 937.34 грн., від 22.12.2010 р. на суму 913 038,61 грн., від 22.12.2010 р. на суму З 841 658,10 грн., від 22.12.2010 р. на суму 623 588,53 грн., від 22.12.2010 р. на суму 258 673,96 грн., від 22.12.2010 р. на суму 8 065 653,88 грн., від 22.12.2010 р. на суму 1 314 505,10 грн., від 22.12.2010 р. на суму 2 211 291,76 грн., від 22.12.2010 р. на суму 6 235 378,44 грн., від 22.12.2010 р. на суму 2 366 727,40 грн., від 22.12.2010 р. на суму З 541 470,92 грн.
Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні, які, як зазначає відповідач, були надані ним позивачу, а саме: № 2012011 від 20.12.2010 р., № 2212191 від 22.12.2010 р., № 2212201 від 22.11.2010 р., № 151203 від 15.12.2010 р., № 131202 від 13.12.2010 р., № 0112011 від 01.12.2010 р., І № 0212011 від 02.12.2010 р., № 031201 від 03.12.2010 р., № 051201 від 05.12.2010 р., № 0712011 від 07.12.2010 р., № 081201 від 08.12.2010 р., № 0912011 від 09.12.2010 р., № 1012021 від 10.12.2010 р., № 1412021 від 14.12.2010 р., № 171201 від 17.12.2010 в., №171203 від 17.12.2010 р., № 2112031 від 21.12.2010 р., № 2112041 від 21.12.2О10 р., № 221202 від 22.12.2010 р., № 221204 від 22.12.2010 р., № 2212061 від 22.12.2010 р., № 2212081 від 22.12.2010 р., № 2212091 від 22.12.2010 р., № 2212111 від 22.12.2010 р., № 2212131 від 22.12.2010 р., № 2212141 від 22.12.2010 р., № 2212151 від 22.12.2010 р., № 2212161 від 22.12.2010 р., № 2212171 від 22.12.2010 р., № 2212181 від 22.12.2010 р., № 2212211 від 22.12.2010 р.
Крім того, 04.01.2011 р. між ТОВ «Компанія Бриз Україна»та ТОВ «Брокер-Класік»укладений договір на виконання субпідрядних робіт, за умов якого замовник - позивач за первісним позовом доручає, а виконавець - відповідач за первісним позовом зобов'язується своїми силами і засобами на власний ризик виконати у відповідності до умов цього договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити будівельно-монтажні роботи.
Згідно з п. 3.1 договору, сума договору складається з актів виконаних робіт.
Згідно з п. 3.2 договору, остаточний розрахунок проводиться на протязі 2 банківських днів, після підписання сторонами акту виконаних робіт. Форма оплати - безготівковий рахунок.
Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачений термін виконання робіт, який становить 90 робочих днів з правом дострокового виконання. Термін виконання робіт може бути збільшений за погодженням сторін.
За результатами роботи, відповідно до п. 5.1 договору, сторонами складається акт приймання виконаних робіт та надається податкова накладна.
Як свідчать надані сторонами первинні документи, копії яких залучено до матеріалів справи, на виконання умов договору про виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р. відповідач надав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 3888912,14 грн.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками ТОВ «Брокер-класік»та ТОВ «Компанія Бриз Україна»актами виконаних робіт: від 06.01.2010 р. на суму 150 729,94 грн., від 06.01.2011 р. на суму 25 460,98 грн., від 06.01.2011 р. на суму 27 941,21 грн., від 11.01.2011 р. на суму 408 468,19 грн., від 17.01.2011 р. на суму 149 700,00 грн., від 17.01.2011 р. на суму 195 212,99 грн., від 17.01.2011 р. на суму 49 988,98 грн., від 17.01.2011 р. на суму 129 370,26 грн., від 17.01.2011 р. на суму 478 661,02 грн., від 17.01.2011 р. на суму 540 096,54 грн., від 17.01.2011 р. на суму 933 200,70 грн., від 14.01.2011 р. на суму 360 187,72 грн., від 14.01.2011 р. на суму 33 415,38 грн., від 10.01.2011 р. на суму 342 471,68 грн., від 06.01.2011 р. на суму 32 628,61 грн., від 06.01.2011 р. на суму 31 466,94 грн.
Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, які, як зазначає відповідач, ним були надані позивачу за первісним позовом, а саме: №050123 від 05.01.2011 р., № 060111 від 06.01.2011 р., № 060112 від 06.01.2011 р., № 110113 від 11.01.2011 р., №170142 від 17.01.2011 р., №170141 від 17.01.2011 р., № 170144 від 17.01.2011 р., №170145 від 17.01.2011 р., №170147 від 17.01.2011 р., № 170148 від 17.01.2011 р., №170146 від 17.01.2011 р., №140115 від 14.01.2011 р., № 140114 від 14.01.2011 р., №100124 від 10.01.2011 р., №060110 від 06.01.2011 р., № 060109 від 06.01.2011 р.
Крім того, 02.12.2010 р. між ТОВ «Компанія Бриз Україна»та ТОВ «Брокер-Класік»укладено договір (поставки) № 02/12/10, згідно з умовами якого продавець - відповідач передає, а покупець - позивач приймає та здійснює оплату вартості товару на умовах цього договору. Ціна, кількість, та асортимент товару зазначаються у видаткових накладних.
Відповідно до розділу 2 договору, поставка, завантаження-розвантаження товару здійснюється постачальником.
Згідно з розділом 3 договору, загальна сума договору складає 26 000 000,00 грн. Оплата здійснюється в національній валюті України у безготівковій формі на розрахунковий рахунок продавця протягом 180 днів з моменту відпуску товару. Можлива попередня оплата за товар.
Як свідчать надані сторонами первинні документи, копії яких залучено до матеріалів справи, на виконання договору поставки № 02/12/10 від 02.12.2010 р. відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 25 822 971,93 грн.
Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними уповноваженими особами, та скріпленими печатками ТОВ «Брокер-класік»та ТОВ «Компанія Бриз Україна»видатковими накладними, а саме: № 211202 від 21.12.2010 р. на суму 912 116,54 грн., № 221201 від 22.12.2010 р. на суму 362 706,16 грн., № 221210 від 22.12.2010 р. на суму 604 959,98 грн., № 221207 від 22.12.2010 р. на суму 334 917,00 грн., № 221203 від 22.12.2010 р. на суму 613 914,98 грн., № 221204 від 22.12.2010 р. на суму 433 194,84 грн., № 021202 від 02.12.2010 р. на суму 2 413 022,12 грн., № 011202 від 01.12.2010 р. на суму 3 801 825,13 грн., № 011203 від 01.12.2010 р. на суму 5 115 949,18 грн., №031202 від 03.12.2010 р. на суму 3 463 501,48 грн., № 151202 від 15.12.2010 р. на суму 733 832,22 грн., № 081202 від 08.12.2010 р. на суму 1 488 727,56 грн., №161202 від 16.12.2010 р. на суму 473 376,30 грн., № 151201 від 15.12.2010 р. на суму 279 534,80 грн., № 221212 від 22.12.2010 р. на суму 586 055,02 грн., №061201 від 06.12.2010 р. на суму 1 042 839,60 грн., №071202 від 07.12.2010 р. на суму 512 226,00 грн., № 141201 від 14.12.2010 р. на суму 171 295,72 грн., №131201 від 13.12.2010 р. на суму 784 919,24 грн., №101201 від 10.12.2010 р. на суму 594 930,80 грн., № 161201 від 16.12.2010 р. на суму 258 699,98 грн., №171202 від 17.12.2010 р., №211201 від 21.12.2010 р. на суму 81 490,50 грн., №110112 від 11.01.2010 р., на суму 81 436,80 грн., №170410 від 17.01.2011 р. на суму 149 700,00 грн., №170142 від 17.01.2011 р. на суму 149700,00 грн.
Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні, які, як зазначає відповідач були надані ним позивачу, а саме: № 2112021 від 21.12.2010 р., № 221201 від 22.12.2010 р., № 2212101 від 22.12.2010 р., № 2212071 від 22.12.2010 р., № 221203 від 22.12.2010 р., № 22120051 від 22.12.2010 р., № 0212021 від 02.12.2010 р., №0112021 від 01.12.2010 р., №0112031 від 01.12.2010 р., №031202 від 03.12.2010 р., №1512021 від 15.12.2010 р., №081202 від 08.12.2010 р., №1612021 від 16.12.2010 р., №1512011 від 15.12.2010 р., №2212121 від 22.12.2010 р., №0612011 від 06.12.2010 р., №0712021 від 07.12.2010 р., №1412011 від 14.12.2010 р., №131201 від 13.12.2010 р., №1012011 від 10.12.2010 р., №1612011 від 16.12.2010 р., №171202 від 17.12.2010 р., №2112011 від 21.12.2010 р., №110112 від 11.01.2011 р., №170140 від 17.01.2011 р., №170142 від 17.01.2011 р.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про відмову в задоволенні позову щодо визнання договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та до договору № 02/12/10 від 02.12.2010 р. недійсними, та про задоволення зустрічного позову щодо визнання їх дійсними, крім іншого виходив з того, що сторони при укладанні договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та до договору №02/12/10 від 02.12.2010 р. дійшли згоди з усіх істотних умов, позивач і відповідач, як юридичні особи мають цивільну право - та дієздатність, договори підписані сторонами в силу вільного волевиявлення, відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, а самі ці договори сторонами виконувались згідно з їх умовами.
При цьому, викладені вище висновки, на думку колегії суддів, в певній частині відповідають вимогам закону, суд в цій частині надав належну правову оцінку існуючим між сторонами обставинам, та вірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, в зв'язку з чим, прийняте по даній справі рішення в іншій частині підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачений Господарським Кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона/ні тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства,
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 статті 180 ГК України, також передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з ч.З ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
П. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, а саме :
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою ст. 203 цього Кодексу.
Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення правомірно зазначив про те, що всі спірні договори укладено згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та підписані уповноваженими представниками юридичних осіб. Первинні документи, які надані сторонами в якості доказу виконання умов зазначених договорів, оформлені сторонами у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення Міністерства Фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".
З урахуванням вказаного, а також відповідних положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обставини щодо передачі товару саме в рамках спірних договорів повинні засвідчувати виключно первинні документи, складені в порядку визначеному зазначеним законом.
Надані сторонами по даній справі в якості доказів виконання умов спірних договорів видаткові накладні (поставка), акти прийняття виконаних підрядних робіт, податкові накладні та виписки з банку (оплата товару) в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, відповідних положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку можуть вважатися належними доказами зазначених обставин, оскільки складені відповідно до вимог закону, засвідчують певну бухгалтерську операцію, містять підписи та печатки сторін.
Безпідставність складання згаданих документів ДПІ належними доказами не підтверджено. Зокрема відсутні в матеріалах справи та ДПІ не надані докази звернення до правоохоронних органів, висновки суду з кримінальної справи з цього приводу, докази притягнення винних осіб до відповідальності тощо.
Зазначені ДПІ обставини щодо фактичної неможливості позивача виконати умови договору у зв'язку з відсутністю господарських можливостей та кадрових ресурсів судом до уваги також не приймаються, оскільки зазначені доводи побудовані виключно на припущеннях ДПІ, тоді як в даному випадку суд відповідно до положень ГПК України приймає до уваги тільки належні та допустимі докази, які можуть засвідчити існування певних обставин у встановленому порядку.
Разом з тим, надані до суду сторонами документи та матеріали свідчать про те, що всі спірні договори та документи щодо виконання цих договорів були підписані сторонами за вільним волевиявленням учасників договору у відповідності до ст. 627 ЦК України, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов. У зв'язку з чим, з огляду на приписи ЦК України правочини за договором на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договором на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., та договором №02/12/10 від 02.12.2010 р. є правомірними.
До того ж, як вже було зазначено вище, позивач в межах даної справи вимагав визнання спірних договорів недійсними через їх нікчемність, тобто таких, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України), тоді як зазначені ДПІ доводи та надані докази жодним чином не можуть засвідчувати факт порушення спірними договорами публічного порядку, тобто їх нікчемність, а скоріше є такими, що в розумінні відповідних положень ст. ст. 203, 215 ЦК України можуть бути підставою для визнання спірних договорів недійсними з інших підстав та мотивів, наявність яких, проте, ДПІ в межах даної справи жодним чином не доведені.
За таких обставин, прийняте по даній справі рішення про відмову в задоволенні первісного позову щодо визнання недійсними укладених між сторонами: договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р. є законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим, оскаржуване рішення в даній частині підлягає залишенню без змін.
Проте, господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно та необґрунтовано дійшов висновку стосовно можливості задоволення зустрічного позову про визнання зазначених договорів дійсними.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як свідчать матеріали справи, укладені між сторонами: договір на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договір на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., та договір №02/12/10 від 02.12.2010 р. не є нікчемними та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
За таких обставин, дані договори відповідно до закону можуть вважатися діючими (правомірними, чинними) на підставі ст. 202, 204 ЦК України, та такими, що породжують для сторін права та обов'язки (зобов'язання), зазначені в даних договорах. Зазначене свідчить про те, що права відповідача щодо дійсності договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р. не можуть вважатися порушеними, і зазначене унеможливлює задоволення вимог останнього про захист його прав шляхом визнання дійсними зазначених договорів, укладених між позивачем та відповідачем
До того ж, зазначений відповідачем в зустрічному позові спосіб захисту цивільного права та інтересу про визнання дійсними: договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р., та договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладених між позивачем та відповідачем, не відповідають встановленим законом способам захисту цивільних прав.
За таких обставин, висновки господарського суду про можливість задоволення зустрічного позову з підстав визначених ч. 2 ст. 22, ч. 5 ст. 55, ст. 64 Конституції України, ст. 16 ЦК України є безпідставними, відповідне рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.
До того ж, ч. 4 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. Серед них відсутній такий спосіб як визнання правочину дійсним.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги ДПІ про скасування судового рішення з підстав визначених в апеляційній скарзі позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 32-34, 36 ГПК України належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у вказаній апеляційній скарзі.
Висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, і воно підлягає частковому скасуванню з інших підстав та мотивів, не зазначених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 27.04.2011 р. по справі № 5023/2905/11 в частині задоволення зустрічного позову про визнання дійсними договору на виконання субпідрядних робіт від 02.12.2010 р., договору на виконання субпідрядних робіт від 04.01.2011 р. та до договору №02/12/10 від 02.12.2010 р., укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Бриз Україна»(61125, м. Харків, вул. Примакова, буд.23, кв.1, код ЄДРПОУ 33478914) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-класік» (Харківська область, смт. Пісочин, вул. Квартальна, 9, кв.71, код ЄДРПОУ 35971265) скасувати, та в задоволенні зустрічного позову в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Пушай В.І.
судді Бабакова Л.М.
Плужник О.В.
Повний текст постанови підписано 05.07.2011 р.