"08" червня 2011 р. Справа № 40/49-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
заявника скарги - Таможанський О.В.
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (вх. № 1899 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області 25.02.10 року у справі
за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків,
до ФОП ОСОБА_2, м. Харків,
третя особа - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків,
про визнання договору недійсним та визнання права власності
Господарським судом Харківської області розглядалась позовна вимога про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 жовтня 2009 року між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1; про визнання за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; та про зобов'язання Комунальне Підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" виготовити технічний паспорт на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2011 року по справі № 40/49-10 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю. Визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05 жовтня 2009 року між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Визнано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Зобов'язано Комунальне Підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" виготовити технічний паспорт на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить це рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представники сторін та третьої особи в судове засідання неодноразово не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності з договором купівлі-продажу від 05 жовтня 2009 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 продав Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Вартість нерухомого майна була погоджена сторонами в розмірі 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. Узгоджена сума була сплачена Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі від 07 жовтня 2009 року.
Зазначене нерухоме майно належало Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 на праві приватної власності. Приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, мають окремий вхід, тому вони були виділені Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з загальної площі квартири №1 та використовувались ним як нежитлові для розміщення офісу.
Приміщення 1-го поверху № 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 житлового будинку в літ. "А-2" загальною площею 45,3 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з їх переобладнанням, не можуть використовуватись як квартира, а , отже, є нежитловими.
При укладенні договору купівлі-продажу, між сторонами була досягнута домовленість про його подальше нотаріальне оформлення. Але неодноразові звернення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про необхідність нотаріального оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 були проігноровані.
Також, відповідачем не було надано технічного паспорту на зазначені нежитлові приміщення квартиру, який є необхідним документом для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно -квартиру.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до пункту 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту №7/5 від 07 лютого 2002 року, є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
На підставі викладених відомостей місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Однак, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Слід зазначити, що відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи не вбачається, що право власності позивача оспорюється або не визнається відповідачем, або іншою особою, що в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи відсутність предмету спору, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в частині скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, оскільки судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а провадження у справі підлягає припиненню.
Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2010 року скасувати, провадження у справі припинити.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Пелипенко Н.М.
Повний текст постанови підписано 14.06.2011 року