"26" липня 2011 р.Справа № 5024/662/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність б/н від 17.03.2011 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дельта-Сервіс”
на рішення господарського суду Херсонської області від „02” червня 2011 року
по справі № 5024/662/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФА Інтертрейдінг Україна”, м. Київ
до Закритого акціонерного товариства „Дельта-Сервіс”, м. Херсон
про стягнення 118 895,20 грн.
12.04.2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю „ФА Інтертрейдінг Україна” (далі по тексту -позивач, ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна”) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Дельта-Сервіс” (далі по тексту -відповідач, ЗАТ „Дельта-Сервіс”) 100 000 грн. основного боргу та 18 895,20 грн. відсотків за користування чужими коштами, посилаючись на безпідставне отримання відповідачем зазначених коштів за договором №06/04/09 від 06.04.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані неукладенням договору № 06/04/09 від 06.04.2009 року у зв'язку з неузгодженням сторонами істотних умов договору щодо предмету, порядку надання послуг та не набуття договором чинності. Тому позивач посилається на те, що відповідач безпідставно отримав від нього 100 000грн., які просить стягнути з відповідача на підставі ст.1212 ЦК України, а також стягнути 18 895,20 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2011 року по справі № 5024/662/2011 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ЗАТ „Дельта-Сервіс” на користь позивача 100 000 грн. основного боргу, 18 895,20 грн. відсотків за користування чужими коштами, державне мито в розмірі 1 188,95 грн. та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем встановлено та підтверджено відповідними доказами, що, відповідно до ст.638 ЦК України, ч.2 ст.180 ГК України, договір № 06/04/09 від 06.04.2009 року є неукладеним, таким що не відбувся, тому він не породжує для сторін ніяких прав та обов'язків. Отже, відповідач безпідставно набув кошти в сумі 100 000 грн., які перераховані йому позивачем платіжним дорученням № 206 від 06.04.2009 року. А, згідно із ч.2 ст.1214 ЦК України, позивачем вірно нараховані проценти з наступного дня, коли кошти перераховані відповідачу, за період з 07.04.2009 року по 28.03.2011 року в сумі 18 895,20 грн.
На виконання даного рішення господарським судом Херсонської області 20.06.2011 року видано відповідний наказ.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ЗАТ „Дельта-Сервіс” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимоги відмовити в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому та його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ЗАТ „Дельта-Сервіс” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Представник ЗАТ „Дельта-Сервіс” в судове засідання 26.07.2011 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 11.07.2011 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2009 року між ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” (Клієнт) та ЗАТ „Дельта-Сервіс” (Виконавець) укладено договір № 06/04/09 (а.с.7-10).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом Договору є організація та здійснення Виконавцем перевалки, збереження та експедирування експортних та транзитних зернових, бобових, мастильних вантажів і продуктів їх переробки, що пред'являються Клієнтом, через перевантажувальний комплекс, що знаходиться за адресою: Україна, 73021, м. Херсон, Островське шосе,2-Б, агентування суден Клієнта.
За умовами пунктів 2.2., 2.6 Договору, предмет договору (інформація про вантаж, засоби і умови його доставки, вид доручення, інструкції, тощо) зазначаються у письмових заявках позивача, які ним подаються відповідачу на відвантаження партії вантажу на судно з зазначенням ваги, а також маржина. Позивач узгоджує з комплексом строки подачі суден, і не пізніше ніж за 7 діб до прибуття судна, подає відповідачу письмову заявку (номінацію) на приймання судна на обробку, зазначаючи назву судна, прапор, дату прибуття, тип та основні характеристики судна.
Завезення вантажу на комплекс, відповідно до пункту 4.1 Договору, здійснюється на підставі заявок позивача за узгодженням з відповідачем. Узгодження надається не пізніше ніж за 2 робочі дні до початку завезення.
Згідно із пунктом 9.2 Договору, він вступає в силу тільки після акцептування Виконавцем заявки (номінації) на приймання першої партії вантажу.
У пункті 9.1 Договору (строк дії договору) взагалі не визначений строк дії даного Договору.
05.04.2009 року ЗАТ „Дельта-Сервіс” надіслало ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” рахунок № 70 на суму 160 000грн., зазначивши в ньому, що зазначена сума є попередньою оплатою за перевалку 4000 тон кукурудзи (а.с.12).
ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” сплачено зазначений рахунок частково, в сумі 100 000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 206 від 06.04.2009 року (а.с.13).
15.03.2011 року ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” звернулося до ЗАТ „Дельта-Сервіс” з листом, згідно з яким просило повернути 100 000 грн., сплачені за платіжним дорученням № 206 від 06.04.2009 року, оскільки ніяких послуг на виконання умов Договору № 06/04/09 від 06.04.2009 року не надавалось (а.с.14-15).
Між тим, такий лист позивача залишений відповідачем без задоволення та взагалі без відповіді.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” і вважає, що доводи, заперечення і вимоги ЗАТ „Дельта-Сервіс”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 2 зазначеної норми положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 180 Господарського кодексу України передбачені істотні умови господарського договору. Так, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності -в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) (пункт 8 статті 181 Господарського кодексу України).
Договір, зокрема про надання послуг, відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.
Між тим, як встановлено матеріалами справи, Договір № 06/04/09 від 06.04.2009 року укладений сторонами з грубим порушенням вищезазначених норм чинного законодавства, а саме сторонами не визначено та не досягнуто усіх істотних умов. Так, у вказаному договорі взагалі відсутній строк його дії.
Таким чином, зазначене є підставою вважати договір № 06/04/09 від 06.04.2009 року неукладеним (таким, що не відбувся), а значить таким, що не створює ніяких юридичних наслідків.
Крім того, місцевий господарський суд вірно зазначив, що в матеріалах справи відсутні жодні письмові заявки від ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” до ЗАТ „Дельта-Сервіс”. В свою чергу, отримання відповідачем від позивача заявки № 56 від 07.04.2009 року не підтверджено належними засобами доказування, відповідно до ст.34 ГПК України, оскільки ним надана копія факсограми цієї заявки, яка не відповідає умовам Договору № 06/04/09 від 06.04.2009 року щодо передбаченої письмової форми заявки, а надіслання заявок за допомогою факсового зв'язку умовами Договору не передбачено.
Відсутні в матеріалах справи і докази відповідного акцепту відповідачем заявок позивача, а його посилання на те, що акцепт заявки відбувся шляхом надіслання рахунку № 70 від 05.04.2009 року не може бути прийнято до уваги, так як в будь-якому разі, навіть факсограма заявки станом на день надіслання рахунку № 70 від 05.04.2009 року ще не була отримана.
Отже, акцепту, згідно умов Договору № 06/04/09 від 06.04.2009 року, не відбулося, що свідчить про те, що договір не набрав чинності.
За приписами ст.1212 Цивільного кодексу України особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Такий же обов'язок виникає, коли підстава на якій придбано майно, згодом відпала. Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно. До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов'язання передбачені ст.1212 Цивільного кодексу України, відноситься також перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов'язаннях.
Так, умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного набуття майна є: 1) збільшення майна у однієї особи; 2) втрата майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи.
Положення зазначеної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, в тому числі і до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язані.
Таким чином, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що ЗАТ „Дельта-Сервіс” безпідставно набуло кошти в сумі 100 000 грн., які перераховані йому ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна” платіжним дорученням № 206 від 06.04.2009 року, а тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей, нараховуються проценти за користування ними.
Отже, судова колегія погоджується з розрахунком ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна”, за яким проценти за користування відповідачем 100 000 грн. нараховані з наступного дня, коли кошти перераховані відповідачу, за період з 07.04.2009 року по 28.03.2011 року, а їх розмір складає 18 895,20 грн., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ЗАТ „Дельта-Сервіс”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ЗАТ „Дельта-Сервіс” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „ФА Інтертрейдінг Україна”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2011 року по справі № 5024/662/2011 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ЗАТ „Дельта-Сервіс” -без задоволення.
Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Дельта-Сервіс” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від „02” червня 2011 року по справі № 5024/662/2011 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Т.Я. Гладишева
Повний текст постанови
складено „29” липня 2011 року.