01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.07.2011 № 48/159
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Тищенко О.В.
Іваненко Я.Л.
при секретарі:
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. - представник за довіреністю б/н від 21.11.2010р.; ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 03.03.2011р., ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 03.03.2011р.
від відповідача: ОСОБА_4. - представник за довіреністю LD-052/0229/2 від 26.04.2011р., ОСОБА_5 - представник за довіреністю LD-108/0683 від 23.11.2010р.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 р. (підписано 17.06.2011р.)
у справі № 48/159 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна"
про стягнення 6 756 943,70 грн.
Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (надалі -"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" (надалі -"Товариство") про стягнення 6 756 943,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання по поверненню орендованого приміщення, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити неустойку у розмірі 6 756 943,70 грн. за прострочення виконання зобов'язання по поверненню приміщення у період з 24.10.2009 р. по 12.02.2010 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2011 р. у справі № 48/159 позов Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" неустойку за прострочення повернення приміщень з оренди у розмірі 65 843,47 грн., державне мито у розмірі 248,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 2, 30 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з наступного:
- враховуючи, що договір оренди є розірваним з 09.10.2009р., за актом здачі-приймання, підписаним сторонами 12.02.2010р., орендоване приміщення було повернуто позивачу, має місце прострочення відповідача по виконанню свого зобов'язання щодо повернення приміщень за Договором у зв'язку із його достроковим розірванням у період з 09.10.2009 р. по 12.02.2010 р.;
- існують підстави для нарахування Підприємством неустойки за прострочення виконання Товариством зобов'язання по поверненню спірних приміщень у період з 24.10.2009 р. (визначена позивачем в розрахунку дата прострочення) по 11.02.2010 р. у розмірі подвійної плати за користування приміщеннями, що з урахуванням погодженого сторонами в п. 5.14 Договору курсу долара США згідно даних Міжбанківської валютної біржі України, становить 6 730 901,77 грн.;
- правові підстави для нарахування неустойки за прострочення виконання Товариством зобов'язання по поверненню спірних приміщень за 12.02.2010 р. відсутні, оскільки за своєю правовою природою неустойка нараховується за повний день прострочення, а доказів наявності прострочення відповідача по поверненню спірних приміщень протягом цілого дня 12.02.2010 р. позивачем не надано;
- враховуючи наявність заяви відповідача про застосування строку позовної давності правомірним є задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання зобов'язання по поверненню спірних приміщень, нарахованої за 11.02.2010 р., що за перерахунком суду становить 65 843,47 грн. В іншій частині заявленої до стягнення неустойки, нарахованої у період з 24.10.2009 р. по 10.02.2010 р., не підлягають задоволення у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011 р. у справі № 48/159 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме:
- внаслідок неправомірної поведінки відповідача, повернення приміщення позивачу відбулось з простроченням не 09.10.2009р., а 12.02.2010р., у зв'язку з цим у позивача виникло, на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 7.4 Договору, право вимагати від відповідача сплати неустойки за час прострочення;
- висновки суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин положень щодо початку перебігу строку позовної давності встановленого ч. 2 ст. 786 ЦК України зроблені при довільному тлумаченні даної норми, оскільки остання не містить посилань на застосування її до окремих вимог, що свідчить про необхідність застосування, як спеціальної норми, до усіх вимог, що випливають з договору найму;
- в даному випадку суд безпідставно застосував загальні норми (ч.1 ст. 261 ЦК України), в той час як необхідно було застосовувати спеціальної норми закону (ч. 2 ст. 786 ЦК України) як виключення відповідно до ч. 7 ст. 261 ЦК України.
На підставі апеляційної скарги Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2011 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.07.2011р. порушено апеляційне провадження.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Тищенко О.В., Іваненко Я.Л.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає апеляційну скаргу позивача безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представника сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
14.11.2008р. між Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № PAEUKR5508111103EYA, відповідно до п.п 1.2, 1.4 якого орендодавець зобов'язується передати в користування орендарю за плату на встановлений даним договором строк нежитлові приміщення, які займають 5, 6, 7 поверхи будови, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Донця, 6, згідно із схемою приміщення (додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна площа приміщення становить 2 496,80 кв.м.
Згідно із п. 1.7 Договору строк оренди приміщення становить 35 (тридцять п'ять) календарних місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду та до моменту повернення приміщення орендарем орендодавцю згідно акту здач приймання (повернення). Приміщення з обладнанням були передані Відповідачу в користування згідно з актом приймання-передачі від 14.11.2008 р.
Відповідно до п. 4.2 Договору в разі дострокового розірвання (припинення) Договору, Орендар повідомляє Орендодавця про звільнення Приміщень і готовність повернути їх за 7 робочих днів до закінчення строку оренди, а також одночасно направляє йому проект акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень. Протягом зазначеного терміну, тобто протягом семи робочих днів з моменту отримання повідомлення Орендаря та проекту акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень, Орендодавець зобов'язаний прийняти у Орендаря Приміщення і повернути йому другий примірник підписаного Орендодавцем акту або направити Орендарю обґрунтовані письмові претензії щодо стану Приміщень.
Відповідач скористався своїм правом дострокового розірвання Договору, про що повідомив позивача листом від 08.04.2009 р. № 3396, в якому зазначив датою розірвання Договору 09.10.2009 року, однак орендовані приміщення були повернуті відповідачем лише 12.02.2010р., що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі приміщень.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання по поверненню спірних приміщень за Договором, у зв'язку з чим, позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити неустойку за прострочення виконання зобов'язання по поверненню спірних приміщень в розмірі 6 796 745,22 грн. у період з 24.10.2009р. по 12.02.2010р.
Згідно з ч.1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Частиною першою ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями п. 8.7 Договору сторонами погоджено можливість односторонньої відмови від Договору за умови повідомлення другої сторони не менше ніж за шість місяців до дати розірвання.
Положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.2.3 Договору відповідач зобов'язаний забезпечувати утримання Приміщень, поточний ремонт, усунення пошкоджень в Приміщеннях, що виникли з його вини, утримувати Приміщення в чистому та охайному стані. Пунктом 3.2.6 Договору встановлено, що після закінчення строку оренди на підставі акту здачі-приймання (повернення) Відповідач зобов'язаний передати Приміщення Орендодавцеві у стані, в якому Приміщення були передані в оренду з урахуванням природного зносу.
Як вже зазначалося вище, пунктом 4.2 Договору встановлено, що у разі дострокового розірвання (припинення) Договору на підставах, передбаченим Договором або чинним законодавством України, Орендар зобов'язаний передати Приміщення Орендодавцю за Актом здачі-прийомки (повернення) не пізніше дати розірвання (припинення) Договору. Орендар повідомляє Орендодавця про звільнення Приміщень і готовність повернути їх за 7 робочих днів до закінчення строку оренди, а також одночасно направляє йому проект акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень. Протягом зазначеного терміну, тобто протягом семи робочих днів з моменту отримання повідомлення Орендаря та проекту акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень, Орендодавець зобов'язаний прийняти у Орендаря Приміщення і повернути йому другий примірник підписаного Орендодавцем акту або направити Орендарю обґрунтовані письмові претензії щодо стану Приміщень та відмови від приймання Приміщень з оренди.
З матеріалів справи вбачається, що отримавши від відповідача 12.10.2009р. проект акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень, позивач 16.10.2009р. надав відповідачу, як це передбачено умовами Договору, претензію від 16.10.2009р. № 16/10-2 з переліком недоліків (дефектів, пошкоджень), які відповідачу необхідно усунути до передачі Приміщень позивачу. Відповідач претензії не визнав, посилаючись в своїй відповіді від 28.10.2009р. № LD-119 на те, що всі пошкодження виникли внаслідок природного зносу. В подальшому відповідач частково визнав свою вину у завданні приміщенням шкоди, що підтверджується зауваженнями Орендаря до Дефектного акту недоліків (дефектів, пошкоджень) Приміщень, що виникли з вини Орендаря, які є Додатками № 1, 2 до Акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень, підписаного сторонами 12 лютого 2010 року.
Отже, в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач залишив орендовані Приміщення, не усунувши пошкоджень та не привівши Приміщення у стан, в якому вони були отримані Орендарем в оренду. За таких обставин позивач не міг прийняти Приміщення та підписати акт здачі-приймання (повернення) Приміщень.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. (ч.1 ст. 785 ЦК України).
Таким чином, із змісту ст. 785 Цивільного кодексу України та п.п. 4.2, 7.7 Договору вбачається, що обов'язок позивача прийняти від відповідача приміщення обумовлений надісланням відповідачем проекту акту здачі-приймання (повернення) приміщень та приведення приміщень у стан, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу, а у випадку порушення наведених зобов'язань відповідачем позивач має право відмовити в прийнятті приміщень.
Тобто, орендар має обов'язок не лише повернути приміщення, а повернути їх у стані, в якому вони були одержані з урахуванням нормального зносу.
Відповідно до ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі його знищення чи псування з вини орендаря.
Відповідно до ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від виконання свого обов'язку частково або в повному обсязі.
Відповідно до п. 4.2 Договору Орендар має право не приймати Приміщення та не підписувати Акту здачі-прийомки (повернення) Приміщень в разі наявності та пред'явлення Орендарю обґрунтованих претензій щодо стану Приміщень.
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині усунення погіршень Приміщень та приведення їх у стан, в якому відповідач прийняв Приміщення в оренду, позивач не приймав Приміщення та вимагав від Відповідача належного виконання умов Договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку направлення Орендодавцем письмових претензій щодо стану Приміщень, строк дії Договору продовжується на час розгляду та погодження претензій, але не більше ніж на 14 календарних днів. Таким чином, Відповідачу по 23.10.2009 р. включно (09.10.2009 р. + 14 днів) нараховувались передбачені Договором платежі.
Як зазначає позивач, відповідач так і не виконав прийняті на себе за Договором зобов'язання щодо усунення погіршень Приміщень та приведення їх у стан, в якому отримав Приміщення в оренду, а оскільки Приміщення потрібні були позивачу для власного використання, то 12 лютого 2010 року сторони підписали Акт здачі-приймання (повернення) Приміщень з зазначенням в Додатках до Акту № 1, 2 позивачем переліку погіршень, а відповідачем - зауважень. Умовою Позивача при підписанні Акта здачі-приймання (повернення) Приміщень було проведення переговорів щодо погодження суми відшкодування завданої Відповідачем Приміщенням шкоди, а також сплати заборгованості Відповідача за Договором.
Отже, внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а саме в порушення п.п. 3.2.6, 4.2, 7.7 Договору, відповідач повернув позивачу Приміщення не 09.10.2009 р., як встановлено Договором, а 12 лютого 2010 р., не усунувши всі погіршення, завдані Приміщенням з його вини.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ст. 785 ЦК України).
Пунктом 7.4 Договору встановлено, що у випадку, якщо Орендар не поверне Приміщення у визначені Договором строки, Орендар сплачує Орендодавцю неустойки в розмірі подвійної плати за оренду Приміщень за весь час прострочення.
З урахуванням вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності позовних вимог та наявності підстави для нарахування Підприємством неустойки за прострочення виконання Товариством зобов'язання по поверненню спірних приміщень за весь час прострочення.
Водночас, судова колегія вважає в даному випадку необґрунтованим посилання на пропуск строку позовної давності відповідно до ч. 1, 2 ст. 258, ч.1 ст. 261 ЦК України, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 7 ст. 261 ЦК України винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.
Тобто нормами Цивільного кодексу України встановлено, що крім загальних норм, що регулюють застосування позовної давності, в тому числі визначають початок перебігу строків позовної давності, законом можуть бути визначені спеціальні норми, які підлягають застосуванню до конкретних правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Таким чином, враховуючи, що наведена вище норма не обмежуються певним колом вимог до яких підлягає застосуванню передбачений нею порядок обчислення строку позовної давності, колегія суддів вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений, оскільки останній звернувся до місцевого господарського суду за захистом свої порушених прав 11.02.2011р., а орендоване майно, в порушення вимог договору та законодавства, за актом приймання-передачі повернуто відповідачем 12.02.2010р.
За наведеного, вимога про стягнення 6 756 943,70 грн. неустойки у зв'язку з неповерненням об'єкта оренди є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 27.01.2010р. у справі № 18/29-531.
З огляду на зазначене, висновки місцевого господарського суду щодо необґрунтованості позовних вимог та відмови в частині позовних вимог зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Враховую викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. у справі № 48/159 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. у справі № 48/159 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, БЦ «ІРВА», корпус «В»; ЄДРПОУ 33501267) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29; місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. М. Донця, 6; ЄДРПОУ 21558350) неустойку за прострочення повернення приміщень з оренди в розмірі 6 756 943 (шість мільйонів сімсот п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 70 коп., та судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуавей Україна" (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41; фактична адреса: 03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, БЦ «ІРВА», корпус «В»; ЄДРПОУ 33501267) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "VD MAIS" (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29; місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. М. Донця, 6; ЄДРПОУ 21558350) 12 750 грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Тищенко О.В.
Іваненко Я.Л.
01.08.11 (відправлено)