донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.07.2011 р. справа №19/17пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДучал Н.М.
Запорощенко М.Д., Склярук О.І.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1,
за довіреністю
від відповідача 1 -ОСОБА_2.,
за довіреністю
від відповідача 2 -ОСОБА_2.
за довіреністю
розглянувши апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м.Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від18.05.2011р. (підписане 23.05.2011р.)
у справі№ 19/17пд (суддя Демідова П.В.)
за позовомТовариства обмеженою відповідальністю "Донспецпром" м.Донецьк
до 1.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний
комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ в особі
філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м.Донецьк
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з
управління активами "Ізі Лайф" м.Київ
провизнання недійсним кредитного договору про відкриття
кредитної лінії №15-93/17-617/07 від 26.02.2007р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „Ізі Лайф”, м.Київ про визнання недійсним кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07 від 26.02.2007р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на невідповідність оспорюваного договору вимогам чинного законодавства, зокрема, вважає, що можливість збільшення процентної ставки, що передбачена п.п.2.4, 3.2.3 договору, суперечить приписам ст.1056-1 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 18.05.2011р. на підставі п.п. 3, 4, 6, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернуто без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр-Нова”, м. Донецьк, який звернувся до суду з позовом як третя особа з самостійними вимогами, та просив суд відмовити ТОВ „Донспецпром” в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. (підписано 23.05.2011р.) у справі №19/17пд у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору, договір виконувався обома сторонами. Матеріалами справи не підтверджується невідповідність положень кредитного договору нормам законодавства, і тому відсутні підстави для визнання договору недійсними.
Товариство обмеженою відповідальністю "Донспецпром", не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою про скасування рішення та прийняття нового -про задоволення вимог ТОВ «Донспецпром». Наполягає, що рішення від 18.05.2011р. по справі № 19/17пд в мотивувальній частині не містить посилань на процесуальні норми, керуючись якими воно було прийняте. Вказане суперечить п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 14, відповідно до якого у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено норми процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін. Це в свою чергу суперечить ст. 4 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Зазначені обставини свідчать про порушення та неправильне застосування норм процесуального права, що відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду. Вважає, що кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07 від 26.02.2007р. був укладений із порушенням вимог норм Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, що свою чергу виявляє недійсність даного договору, з підстав, аналогічних викладеним у позові.
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", м. Донецьк, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Ізі Лайф", м.Київ у відзивах від 06.07.2011р. проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечували. Вважають рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011 року законним та обгрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. без змін.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
26 лютого 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі заступника голови правління Промінвестбанку - начальника філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” Анненкова І.В. (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ в особі філії "Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області", Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” в особі директора Дорофєєва О.М. («Позичальник») був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07.
Відповідно до п.1.1 договору, банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 15 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором (далі -кредит, кредитна лінія). Видача кредитної лінії відбувається двома траншами: перший у сумі 7 000,0 тис. грн. під заставу по договору застави майна №15-94/8482/05 від 22.09.2005р. і права вимоги по договору застави права вимоги №15-94/17-1984/06 від 23.03.2006р., другий -у сумі 8 000,0 тис. грн. після передачі у заставу нерухомості, майна, товарів в обігу позичальника і майнових поручителів.
Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -20.03.2009р. або 5 днів з моменту пред'явлення банком вимоги про повернення сум кредиту та сплати процентів у зв'язку з настанням одного з випадків, вказаних у п.3.3.4 кредитного договору (п.1.2 договору).
Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи з встановленої банком процентної ставки у розмірі 16,2 процентів річних за кредитом, наданим у гривні ( п. 2.1. договору).
Пунктом 2.2 кредитного договору (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами) сторони погодили розмір та порядок сплати відсотків за користування кредитом.
У випадку порушення позичальником встановленого п.1.2 договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки у розмірі 19 процентів за кредитом, наданим в національній валюті, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно з п. 2.2 договору (п. 2.4. договору).
Позичальник зобов»язався (п.3.2.договору), зокрема, безумовно надавати представникам Банку за їх першою вимогою у строк не більше трьох робочих днів інформацію про свою фінансову-господарську діяльність, а саме - бухгалтерську та статистичну звітність, розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості, висновків аудиторів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують рух (списання, зарахування) грошових коштів позичальника за рахунками в інших кредитно-фінансових установах, в тому числі в іноземній валюті, а також, договори, контракти, рахунки-фактури, що стосуються предмету цього договору, документи, які підтверджують використання кредиту згідно з його цільовим призначенням, а також документи, які підтверджують наявність, стан та рух майна (в тому числі заставленого майна) позичальника та повну інформацію, що стосується судових справ, стороною яких є позичальник, в тому числі справи про визнання позичальника банкрутом, про порушення якої позичальник зобов'язується повідомити банк не пізніше 5 робочих днів з дня винесення відповідної ухвали. В разі ненадання позичальником інформації, передбаченої п.3.2.3 договору, процентна ставка за користування кредитом, вказана в п.2.2 або п.2.4 договору, збільшується на 2% річних з першого числа місяця, в якому інформація повинна була бути надана (п.3.2.3 договору).
У випадку настання будь-якої з умов, зазначених в п.2.8 договору, банк та позичальник вносять до нього зміни щодо відповідного збільшення розміру процентів за користування кредитом в порядку, передбаченому цим пунктом договору.
Згідно з п.п.5.1, 5.5 договору, він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору. Всі зміни та доповнення до договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами договору ( п.5.6 договору).
Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07 від 26.02.2007р. підписаний належними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
З урахуванням положень п.5.6 договору, сторонами були укладені угоди про внесення змін до п.п.1.1, 1.2, 2.2, 2.3, 2.12 кредитного договору, доповнено п.2.2 договору, доповнено договір п.3.2.8, термін користування кредитом продовжений до 20.01.2010р. (а.с.а.с.16-38).
Договором про внесення змін №15-93/17-617/07/3 від 03.06.2009р. п.2.12 кредитного договору викладено в новій редакції, зокрема, пунктом 2.12.1 договору, встановлено обов'язок позичальника, невиконання якого дає банку право підвищити ставку за користування кредитом на 5 процентів річних без підписання договорів про внесення змін; доповнено кредитний договір п.3.2.8, згідно з першим абзацом якого невиконання позичальником прийнятих на себе обов'язків тягне підвищення розміру процентної ставки на 5 процентних пунктів; доповнено п.4.7, відповідно до якого застосування до позичальника санкцій, передбачених п.п.2.4, 2.12.2, 3.2.3, 3.2.8 кредитного договору є правом банку.
Обов'язок позичальника по сплаті на користь банку сум, пені, штрафів або підвищених відсотків настає після відповідної вимоги або повідомлення банку.
Зазначені додаткові угоди про внесення змін до кредитного договору оформлені відповідно до п.5.6, підписані представниками сторін, скріплені печатками підприємств та є невід'ємними кредитного договору.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11,202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору (або його частин), позивач мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ч. 2 ст.215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2.4, 2.12.2, 3.2.3, 3.2.8 договору встановлено можливість підвищення банком процентної ставки у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.1.2, 2.12.1, 3.2.3 та 3.2.8 договору відповідно.
За приписами ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Невиконання позичальником зобов'язань, передбачених п.1.2, 2.12.1, 3.2.3 та 3.2.8 договору, за висновком суду, є такою відкладальною обставиною, з якою сторони договору пов'язують зміну обов'язків позивача сплачувати проценти за користування кредитом в іншому розмірі.
Укладаючи договір та отримуючи кредит позивач усвідомлював свій обов"язок своєчасно повернути отриманий кредит та сплатити проценти за його користування, що закріплено в ст. 1054 Цивільного кодексу України. Право застосувати до боржника, який не виконує належним чином прийняте на себе зобов"язання санкції, надано кредитору положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншими нормативними актами.
Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Згідно частин 2,3 ст. 181 ГК України, проект договору може бути запропонований будь-якою стороною. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч.1ст.181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Сторонами кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07 від 26.02.2007р., у встановленому законом порядку і формі, було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов, текст був підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений печатками сторін.
Факт додаткового погодження сторонами умов договору підтверджується договорами про внесення змін №№ 15-93/17-617/07/1, 15-93/17-617/07/2, 15-93/17-617/07/3, 15-93/17-617/07/4, 15-93/17-617/07/5, 15-93/17-617/07/6, 15-93/17-617/07/7, 15-93/17-617/07/8, 15-93/17-617/07/9, 15-93/17-617/07/9, 15-93/17-617/07/11, 15-93/17-617/07/12, 15-93/17-617/07/13, що укладені сторонами до кредитного договору на протязі 2008-2010 рр.
Документи, які свідчать про незгоду будь-якої зі сторін з умовами договору, в тому числі протоколи розбіжностей та їх узгодження, застереження до договору, в матеріалах справи відсутні.
Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про помилковість посилання позивача на невідповідність кредитного договору ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, про що зазначалося в позові.
Так, відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07, укладений сторонами 26.02.2007р., тобто до набрання чинності Законом України від 12.12.2008 р. № 661-VI, яким доповнено Цивільний кодекс України статтею 1056-1 Цивільного кодексу України.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в умовах повного врегулювання сторонами в договорі (додаткових угодах) умов зміни розміру процентної ставки, відсутні ознаки односторонньої зміни зобов'язань з ініціативи відповідача.
Позивачем ( заявником апеляційної скарги) не надано до матеріалів справи доказів, які б підтверджували той факт, що договір № 15-93/17-617/07 від 26.02.2007 р. суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не доведено відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутності вільного волевиявлення та невідповідності його внутрішній волі учасника спірного правочину; не спрямованості будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання кредитного договору про відкриття кредитної лінії №15-93/17-617/07 від 26.02.2007 р. недійсним.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. (підписане 23.05.2011р.) у справі №19/17пд суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром".
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. (підписане 23.05.2011р.) у справі №19/17пд залишити - без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011р. (підписане 23.05.2011р.) у справі №19/17пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Дучал
Судді: М.Д.Запорощенко
О.І. Склярук
Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 3-відповідачам, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО