донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
05.07.2011 р. справа №22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Москальової І.В.
Суддів М'ясищева А.М. , Склярук О.І.
при секретарі Кислициній О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явились
від відповідача: не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Театр Данилко», м. Київ
на рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 р. по справі № 22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11 (суддя Місюра Л.С.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Театр Данилко», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення 51 500,00 грн., -
Справа розглядалась неодноразово судовими інстанціями.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.06.2010 р. по справі № 22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11 відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Театр Данилко», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення 51 500,00 грн. компенсації за публічне виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»без дозволу та накладення на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом до стягнення та направити відповідну суму до Державного бюджету України. (т.2 а.с.69-71)
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 р. рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2010 р. у справі № 22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11 залишено без змін. (т.2 а.с.101-102 та зі зворотної сторінки)
Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011 р. рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2010 р. та постанову Донецького господарського суду від 14.12.2010 р. у справі № 22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області. (т.2 а.с.119-122)
Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 р. по справі № 22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11 у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Театр Данилко», м. Київ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення 51 500,00 грн. компенсації за публічне виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»без дозволу та накладення на відповідача штраф у розмірі 10% суми, присудженої судом до стягнення та направити відповідну суму до Державного бюджету України -відмовлено. (т.3 а.с.49-54)
Не погодившись з таким рішенням позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Театр Данилко», м. Київ, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення господарського суду від 30.05.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Висновок суду про неналежність та недопустимість в якості доказу акту перевірки № 01/01 від 23.01.2008 р. йде всупереч з нормами господарського процесуального кодексу України, оскільки акт перевірки містить інформацію про використання з боку відповідача музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»23.02.2008 р. в кафе «Сохо». Скаржник важає, що суд, в порушення ст. 111-12 ГПК України, не виконав вимоги викладені в постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2011 р., зокрема, не дочекався отримання даних матеріалів адміністративної справи з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Крім того, апелянт посилається на постанову ВГСУ від 01.03.2011р. по справі № 22/105/08-18/172/09-7/152/10, в якій задоволено позовні вимоги, визнавши достатнім лише факту порушення майнових прав на твір під час господарської діяльності відповідача.
Представники сторін не скористались процесуальним правом на участь у розгляді даної справи. Про дату, час та місце слухання справи сторони повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
19.07.2007 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Автор), який є автором завершених музичних форм (музики) під робочою назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1»(товар) та ТОВ «Театр Данилко»(Правонабувач), укладено договір про відчуження авторських прав, за умовами якого Автор відчужує на користь право набувача, право набувач отримує виключні, усі в повному обсязі, права. Право набувач як власник прав за цим договором на твори, має право на свій розсуд дозволяти або забороняти використовувати твори будь-якими способами, будь-яким чином користуватись, володіти та розпоряджатись отриманими за цим договором правами. (п.1.2 договору)
23.01.2008 року державним інспектором з питань інтелектуальної власності в Запорізькій області Васюковим Г.М. складено акт № 01/01 (а.с.6) за результатами перевірки дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності суб'єктом господарювання ПП ОСОБА_1, в якому визначено про його складення за участю представника ТОВ «Чесна музика»Немерюка О.О. у присутності старшого адміністратора кафе-бару «Сохо»ОСОБА_6.
Вказаним актом встановлено, що в період з 16-00 год. до 18-30 год. 23.01.2008 р. в приміщенні кафе здійснювалося публічне виконання певних музичних творів, зокрема, ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_1»за допомогою музичного центру »та телевізора «Самсунг». На момент перевірки будь-яких документів, ліцензійних договорів, угод та платіжних доручень про перерахування та виплату авторської винагороди за використання об'єктів авторського права надано не було.
Акт перевірки від 23.01.2008 р. за № 01/01 підписано державним інспектором з питань інтелектуальної власності в Запорізькій області Васюковим Г.М. та представником ТОВ «Чесна музика»Немерюком О.О. Крім того, акт містить підписи із зазначенням в ньому прізвищ ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також адміністратора ОСОБА_6
Огляд чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про наступне.
Згідно із ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом. Статтею 445 ЦК України визначено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 15 та п. “а” ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Обґрунтовуючи свої вимоги, в підтвердження публічного виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»без отримання дозволу, позивач посилається на акт перевірки від 23.01.2008 р. за № 01/01, як на доказ порушення виключних майнових прав ТОВ «Театр Данилко».
Місцевий господарський суд обгрунтовано визнав акт перевірки від 23.01.2008 неналежним та недостатнім доказом для встановлення факту публічного виконання у кафе суб'єкта господарювання ПП ОСОБА_1 музичного твору з наступних обставин.
Як вбачається з акту перевірки від 23.01.2008 р. за № 01/01 публічне виконання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»в кафе «Сохо»здійснювалось за допомогою технічного пристрою - музичного центру »та телевізора «Самсунг», але позивачем не надано до матеріалів справи матеріального носія (СД-диску, ДВД-диску, аудіо касети і т.і.), за допомогою якого відбувалось чи могло відбуватись виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»саме 23.01.2008 р.
Позивачем не доведено факту виконання у кафе ФОП ОСОБА_1 музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»у присутності осіб, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї. Жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини матеріали справи не містять.
В акті перевірки перевіряючим вчинено запис: «один примірник акту був переданий адміністратору кафе «Сохо»ОСОБА_6». Вказаний напис засвідчено підписами громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але по-перше, матеріали справи не містять, що до функціональних обов'язків ОСОБА_6 відноситься здійснення контролю за виконанням музичних творів в приміщенні кафе «Сохо», що також визначено в постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2008 р. у справі № 3-2883/08 (а.с.17 т.3), по-друге, матеріали справи не містять жодних даних, які б надали можливість господарському суду ідентифікувати (персоніфікувати) громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з'ясувати їх місце проживання, встановити чи є вони членами однієї сім'ї, для встановлення дійсних обставин справи (у т.ч. факту публічного виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»без отримання дозволу, про що вказано в акті перевірки від 23.01.2008 р.).
Згідно пунктів 14, 15 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.02 № 674 (далі Положення) планова перевірка суб'єкта господарювання проводиться обов'язково у присутності керівника суб'єкта господарювання або особи, яка його заміщує.
Зміст акту перевірки від 23.01.08 свідчить, що перевірка проводилась державним інспектором у присутності адміністратора кафе-бару «Сохо»ОСОБА_6.
30.07.2008 року постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-2883/08 задоволено протест прокурора Жовтневого району та скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.03.2008 року у справі № 3-2883/08 про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ст. 512 КУпАП.
Постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-2883/08 від 30.07.2008р. набула чинності 30.07.20008р. (т.3 а.с.17) та є належним доказом у справі згідно ст.32, ст.36 ГПК України, оскільки приєднана до справи у засвідченій Жовтневим районним судом м. Запоріжжя копії, яка отримана місцевим господарським на його запит (т.3 а.с.15-17), у зв»язку з чим посилання скаржника у апеляційній скарзі на відсутність таких доказів в матеріалах даної господарської справи є безпідставними.
Як вбачається, в постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 3-2883/08 від 30.07.2008 року (т.3 а.с.17) визначено, що на постанову суду від 14.03.2008р. принесено протест прокурора з приводу того, що судом не були встановлені обставини справи , що посадовою інструкцією до повноважень ОСОБА_6 не входили питання, пов»язані з дотриманням законодавства з питань інтелектуальної власності , крім цього, ОСОБА_6 знаходилась в кафе «Сохо»в якості відвідувача. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя визнав доводи прокурора обгрунтованими та скасував постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6
До матеріалів справи не надано доказів, що б спростовували вказані обставини та доводили , що акт перевірки був складений у присутності посадової особи відповідача.
Обов'язок доказування і подання доказів покладений за умовами статті 33 Господарського процесуального кодексу України на сторін процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем також не доведено, що музичний твір, який за його твердженнями було виконано 23.01.2008 р. у кафе «Сохо», є саме тим музичним твором «ІНФОРМАЦІЯ_1»відносно якого укладено надані ТОВ «Театр Данилко»договори про відчуження авторських прав від 19.07.2007 р., при цьому, як вбачається долучені до матеріалів справи позивачем ксерокопії договорів не містять і змісту музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», на який позивач має виключні авторські права.
Позивач посилається на фотокопію акта перевірки за № 01/01, що не є належним доказом у справі з огляду на наведене та приписи ст.36 ГПК України, враховуючи, що такий акт перевірки має виправлення у даті його складення.
За умовами ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, позивач не надав належних доказів, які б підтверджували існування тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме не довів факту порушення належних йому прав.
Посилання скаржника на постанову ВГСУ від 01.03.2011р. по справі № 22/105/08-18/172/09-7/152/10 є безпідставним з огляду на ст.35 ГПК України, оскільки вказана постанова Вищого господарського суду України прийнята зі спору між іншими сторонами процесу та за іншим предметом спору.
Місцевим господарським судом повно встановлено фактичні обставини справи, враховані вимоги викладені в постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. по цій справі, висновки суду відповідають цим обставинам та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права із дотриманням процесуальних норм, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для зміни чи скасування судового рішення у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Театр Данилко», м. Київ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2011 р. по справі № 22/99/08-17/107/10-6/5009/1775/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суудя (доповідач) І.В. Москальова
Судді: А.М. М'ясищев
О.І. Склярук
Надруковано: 5 прим.,
1 - позивачу,
2 - відповідачу,
1 - у справу,
1 - ДАГС