донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2011 р. справа №11/46/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Будко Н.В., Зубченко І.В.
Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явились
від відповідача:ОСОБА_1 -по довір. №10/4662-138 від 21.04.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дніпроенерго"
м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від02.03.2010 року
по справі№11/46/10
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імекс"
м. Запоріжжя
доПублічного акціонерного товариства "Дніпроенерго"
м. Запоріжжя
предмет спорузобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс" м. Запоріжжя (далі по тексту -ТОВ "Імекс") звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоріжжя (далі по тексту -ПАТ "Дніпроенерго") про зобов'язання відповідача передати позивачу мазутний бак №7 інв. №Z7118 вартістю 146 721,60грн., допустивши уповноважених представників позивача для здійснення робіт по демонтажу мазутного баку №7 інв. №Z7118 на територію Запорізької ТЕС.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що як з боку позивача так і з боку відповідача були здійснені дії для виконання умов договору №468 від 26.03.09р., але відповідач не допускає представників позивача на місцезнаходження придбаного ним мазутного баку, що як вважає позивач, не відповідає домовленостям за договором №468 від 26.03.09р., та порушує інтереси позивача, як сторони угоди.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.10р. по справі №11/46/10 позовні вимоги задоволені повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач свої зобов'язання за договором №468 від 26.03.09р. виконав належним чином, а саме: перерахував грошові кошти на загальну суму 146 721,60грн., надав відповідачу проект виконання робіт за даним договором, затверджено порядок відпуску металоконструкцій, труб та металолому внаслідок демонтажу баків, що підтверджується доказами матеріалів справи.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо відсутності оплати за бак внаслідок повернення коштів позивачу, посилаючись на те, що повернення коштів не передбачено умовами договору №468 від 26.03.09р. і було виключно ініціативою відповідача.
ПАТ "Дніпроенерго" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.10р. по справі №11/46/10 скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Імекс" відмовити.
Заявник скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно встановлені всі обставини справи, а саме те, що сторони у договорі визначили порядок оплати мазутного баку на підставі виставленого відповідачем позивачу рахунку, і саме на підставі рахунку ТОВ "Імекс" повинен сплатити вартість баку, та після чого мазутний бак мав бути переданий позивачу.
Як зазначає скаржник, рахунку на оплату мазутного баку, як це передбачено умовами договору №468 від 26.03.09р. ним виставлено не було, у зв'язку з чим грошові кошти, які надійшли від позивача були повернуті, як безпідставно перераховані.
Скаржник вважає, що оскільки на момент розгляду справи рахунок не виставлявся, кошти позивачем за мазутний бак не сплачені, тому у відповідача відсутній обов'язок надати можливість позивачу здійснити демонтаж і вивезення баку №7.
Заявник скарги також вважає, що суд першої інстанції без достатніх правових підстав зобов'язав відповідача передати належне йому майно -мазутний бак іншій особі, яка не має на це майно жодних прав, тобто у позивача відсутнє право власності на спірний бак.
ТОВ "Імекс" відзиву на апеляційну скаргу суду не надало, представник позивача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 05.07.11р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника позивач суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.11р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ПАТ "Дніпроенерго" за відсутністю представника позивача.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.06.11р. замінено відповідача по справі №11/46/10, в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду, у зв'язку з виходом з відпустки членів колегії суддів Будко Н.В. і Зубченко І.В. та зайнятістю суддів Акулової Н.В. та Донець О.Є. в іншому судовому процесі, для розгляду апеляційної скарги ПАТ "Дніпроенерго" по справі №11/46/10 змінено колегію суддів, та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Будко Н.В., Зубченко І.В.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника заявника апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з позову, позивач просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу мазутний бак №7 інв. №Z7118 вартістю 146 721,60грн., допустивши уповноважених представників позивача для здійснення робіт по демонтажу мазутного баку №7 інв. №Z7118 на територію Запорізької ТЕС, у виконання договору №468 від 26.03.09р.
Пунктом 1.1 договору №468 від 26.03.09р. визначено, що Продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність Покупця (позивача), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти Мазутний бак №7, який знаходиться на Запорізькій ТЕС, по ціні згідно специфікації, а саме 146 721,60грн. Строк виконання цих зобов'язань сторони у договорі не передбачили.
За умовами розділу 2 договору №468 від 26.03.09р. сторони визначили, що Покупець здійснює демонтаж та самовивіз мазутного баку №7 з території ЗаТЕС після перерахування 100% передоплати, протягом строку дії договору. Мазутний бак №7 вважається переданим Покупцю з дати підписання сторонами видаткової накладної на відпуск Мазутного баку №7 (ф. М20). Продавець надає Покупцю податкову накладну протягом 5-ти календарних днів по першій події.
Розділом 4 договору №468 від 26.03.09р. сторони передбачили "Порядок оплати", а саме: шляхом перерахування 100% передоплати за мазутний бак №7, який знаходиться на Запорізькій ТЕС відповідно до специфікації №1, згідно виставленого Продавцем рахунку. Днем оплати є надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.
Згідно розділу 9 договору №468 від 26.03.09р., строк дії договору з 01.02.09р. по 31.12.09р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які залишились невиконаними.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного засобу захисту є наявність, доведена належним у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:
- наявність у позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;
- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача;
- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватно наявному порушенню).
Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволенні позову.
Позивач, як на підставу позову в даному випадку посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №468 від 26.03.09р., тобто насамперед, позивач повинен довести, що він свої зобов'язання за даним договором виконав, та що у нього наявні правові підстави для демонтажу та самовивозу мазутного баку №7 з території ЗаТЕС.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що як з боку позивача так і з боку відповідача були здійснені дії для виконання умов договору №468 від 26.03.09р., але відповідач не допускає представників позивача на місцезнаходження придбаного ним мазутного баку, що як вважає позивач, не відповідає домовленостям за договором №468 від 26.03.09р., та порушує інтереси позивача, як сторони угоди.
Позивачем в підтвердження своїх доводів були надані: платіжні доручення №17 від 20.07.09р. на суму 20 000грн. та №27 від 09.12.09р. на суму 126 021,60грн., проект виконаних робіт по договорам №466,Ю 467, 468 від 26.03.09р., акт допуску для виробництва буді вено-монтажних робіт та території діючого підприємства (цеха, участку) від 06.05.09р., порядок відпуску металоконструкцій, труб та металолому внаслідок демонтажу баків б/у №3, №4, №7 ЗаТЕС, проданих ТОВ "Імекс" (договори №466, 467, 468 від 26.03.09р.), які затверджені комерційним директором та технічним директором відповідача.
Проте, як було зазначено вище, умовами договору №468 від 26.03.09р. сторони визначили, що Покупець здійснює демонтаж та самовивіз мазутного баку №7 з території ЗаТЕС після перерахування 100% передоплати, згідно виставленого Продавцем рахунку.
Як вбачається з наданого позивачем платіжного доручення №17 від 20.07.09р. на суму 20 000грн. (т.1 арк. справи 9), в ньому відсутнє, як на підставу оплати посилання на рахунок, виставлення якого передбачено умовами договору №468 від 26.03.09р., а зазначено передоплата за МЗБ №7 згідно договору №468 від 26.03.09р.
У платіжному дорученні №27 від 09.12.09р. на суму 126 021,60грн.,у графі "Призначення платежу" зазначено, перераховується помилково повернута передплата за МЗБ №7 б/у згідно діючого на поточну дату договору №468 від 26.03.09р. пункт 2.1 від 26.03.09.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки ним не було виставлено рахунку, тому кошти, які надійшли на рахунок ПАТ "Дніпроенерго", були повернуті адресату, як безпідставно перераховані, та на дату прийняття оскаржуваного рішення і на даний час у відповідача відсутні.
В обґрунтування причин не виставлення рахунку для оплати відповідач у відзиві на позов і у доводах апеляційної скарги посилається на те, що на момент укладання договору і на теперішній час в мазутному баку знаходяться небезпечні відходи -нафтошлами, які відповідач не має змоги утилізувати, тому, з цих підстав у договорі між сторонами не зазначена дата виставлення рахунку. Тобто, як зазначає відповідач, договір між сторонами укладено під відкладальною умовою, а саме, передоплата після виставлення рахунку.
Заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги зазначені умови договору, та зазначені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами.
З умов, укладеного між сторонами договору №468 від 26.03.09р. вбачається, що сторони дійсно не передбачили строки (дату) виставлення рахунку відповідачем, для здійснення передоплати позивачем.
Підставою для здійснення передоплати сторони обумовили виставлення рахунку.
Не виставлення рахунку позивачем обґрунтовано поважними причинами, які доведені доказами справи.
З цього вбачається, що на дату прийняття оскаржуваного рішення у позивача не виникло підстав для здійснення передоплати, не виникло права власності на спірний бак і права на демонтаж і вивіз мазутного баку №7 з території ТЕС, згідно до п.2.1 договору 468 від 26.03.09р.
Судова колегія апеляційної інстанції, виходячи із встановлених апеляційною інстанцією обставин на підставі наявних в матеріалах справи доказів дійшла до висновку, що у позивача не має права вимагати від відповідача передачі йому мазутного баку №7 вартістю 146 721грн. 60коп., шляхом допуску уповноважених представників позивача для здійснення робіт з демонтажу мазутного баку №7, оскільки позивачем не доведено наявності права власності на це майно на дату прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.97р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, оскільки позивачем не доведено, що у нього виникли правові підстави вимагати передачі йому мазутного баку №7 вартістю 146 721грн. 60коп., згідно умов укладеного між сторонами договору №468 від 26.03.09р.
Судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Апеляційна скарга ПАТ "Дніпроенерго" підлягає задоволенню, рішення господарського суду від 02.03.10р. по справі №11/46/10 підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та апеляційної скарги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.1 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоріжжя -задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.10р. по справі №11/46/10 -скасувати.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс" м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" м. Запоріжжя про зобов'язання відповідача передати позивачу мазутний бак №7 інв. №Z7118 вартістю 146 721,60грн. допустивши уповноважених представників позивача для здійснення робіт по демонтажу мазутного баку №7 інв. №Z7118 на територію Запорізької ТЕС -відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс" (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименко, 27/227, код ЄДРПОУ 23879087, рахунок 26002002731701 в ЗФ РУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 313731) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872, п/р 26002301000076 в філії Запорізького обласного управління ВАТ "Ощадбанк" м. Запоріжжя) витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 733,61грн.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс" м. Запоріжжя повернути господарському суду Донецької області накази від 22.03.10р. по справі №11/46/10 без виконання.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Будко
І.В. Зубченко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. ГСЗО