донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.07.2011 р. справа №36/17пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько І.В.,
Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача:ОСОБА_1 за дов. № б/н від 24.05.2011р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області
від05.04.2011р.
по справі№36/17пд (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ Донецької області
до Споживчого товариства «УкрРосБізнес»м.Слов'янськ Донецької області
провизнання договору №15/549 від 27.03.2008р. недійсним
Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Споживчого товариства «УкрРосБізнес»м.Слов'янськ Донецької області про визнання договору №15/549 від 27.03.2008р. недійсним
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. (суддя Підченко Ю.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає, що спірний договір є таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України, а саме ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки при укладенні договору поставки №15/549 від 27.03.2008р. від імені покупця діяв виконавчий директор - перший заступник генерального директора Гнездицький В.Н., діючий на підставі довіреності №17/26-5 від 14.01.08р. До цього договору були підписані специфікації №1 від 27.03.08р., №2 від 17.04.08р., №3 від 27.05.08р., №4 від 22.07.08р., №5 від 08.07.09р., які є невід'ємною його частиною. При цьому, специфікація №5 від 08.07.09р. підписана не виконавчим директором - першим заступником генерального директора Гнездицьким В.Н., а директором по економічним питанням Ульященко Л.А., яка не мала повноважень на їх підписання.
Водночас із апеляційною скаргою Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ подало клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою від 20.06.2011р. строк для подачі апеляційної скарги в порядку ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України відновлено.
У судове засідання представник позивача не прибув, причин нез'явлення та не виконання вимог суду не повідомив.
Відповідач через канцелярію суду надіслав відзив на апеляційну скаргу, яким просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник відповідача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника позивача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення провадження у справі від 20.06.2011р. позивач був повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між Споживчим товариством «УкрРосБізнес»(далі -постачальник), в особі голови правління Пономарьова Г.В., діючого на підставі статуту, та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь»(далі -покупець), в особі виконавчого директора -першого заступника генерального директора Гнездицького В.Н., діючого на підставі довіреності №17/26-5 від 14.01.2008р., укладено договір поставки №15/549 від 27.03.2008р. (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується відповідно з умовами даного договору прийняти цю продукцію (товар) і оплатити її.
Згідно п. 1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні і інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки і умови поставки вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.
На виконання умов договору між сторонами були підписані специфікації №1 від 27.03.2008р., №2 від 17.04.2008р., №3 від 27.05.2008р., №4 від 22.07.2008р., №5 від 08.07.2009р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору поставки №15/549 від 27.03.2008р. як такого, що укладено з порушенням діючого законодавства, специфікація №5 від 08.07.2009р., яка є невід'ємною частиною до договору підписана зі сторони Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»не уповноваженою особою -не виконавчим директором -першим заступником генерального директора Гнездицьким В.Н., а директором по економічним питанням Ульященко Л.А.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Згідно до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Частиною 1 ст. 240 Цивільного кодексу України передбачено, що представник зобов'язаний вчинити правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати свої повноваження частково або в повному обсязі інший особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Згідно з ч. 1 ст. 241 Цивільного Кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладання. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограмма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні та інше). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладання угоди задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було прийнято продукцію, що підтверджується накладною №19 від 17.09.2009р., податковою накладною №19 від 17.09.2009р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №2056 від 17.09.2009р., які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду, що позивач вчинив дії, які свідчать про прийняття до виконання договору поставки №15/549 від 27.03.2008р. та специфікації №5 від 08.07.2009р. до нього.
Крім того, підписання специфікацій до договору не уповноваженою особою, не може бути підставною для визнання договору поставки №15/549 від 27.03.2008р. недійним в цілому.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі №36/17пд підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»м.Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі №36/17пд залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. у справі №36/17пд - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надруковано 6 прим.:
1. Позивачу;
2-3. Відповідачу;
4. У справу,
5. ДАГС,
6. ГСДО