донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2011 р. справа №16/53/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.,
Ломовцевої Н.В., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. -за довіреністю № 6/01-06-1420 від 20.04.11 р.
ОСОБА_2. -за довіреністю № 6/01-05-1585 від 05.05.11 р.
від відповідача:ОСОБА_3. -за довіреністю № 1-юр від 23.02.10р.
Дубовиков М.М. -паспорт НОМЕР_1
прокурорПономарьов А.О. -посвідчення № 3897
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від20.06.2011 р.
по справі№ 16/53/2055 (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовомПрокурора м.Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління економіки, ринкових та інвестицій Алчевської міської ради, м.Алчевськ
до Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ
простягнення 443245,91 грн.
Прокурор м.Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління економіки, ринкових та інвестицій Алчевської міської ради, м.Алчевськ, звернувся до господарського суду Луганської області із позовом до Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ, про стягнення 443245,91 грн., з яких 399318,76 грн. - сума боргу по орендній платі за користування комунальним майном за період з 01.06.10 р. по 31.01.11 р. на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 02.02.99 р. № 82, 40446,14 грн. -сума пені, 3481,01 грн. сума 3% річних.
У заяві від 04.05.11 р. № 10/91-3015 прокурор зменшив розмір заявлених вимог та просив стягнути з відповідача орендну плату в сумі 83459,67 грн. за період з 01.06.10 р. по 22.07.10 р., пені в сумі 1515,81 грн., 3% річних в сумі 124,59. Зменшення розміру позовних вимог прокурор здійснив у зв'язку із помилковим зарахуванням до суми боргу орендної плати за період з 23.07.10 р. по 31.01.11 р. після набрання чинності рішенням суду, яким договір розірвано.
Вищезазначену заяву господарським судом Луганської області прийнято до розгляду як таку, що подана в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.05.2011 р. по справі № 16/53/2011 (суддя Шеліхіна Р.М.) позовні вимоги Прокурора м.Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління економіки, ринкових та інвестицій Алчевської міської ради, м.Алчевськ, до Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ, задоволені частково, а саме -стягнуто з Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту” на користь Управління економіки, ринкових та інвестицій Алчевської міської ради борг по орендній платі в сумі 83459,67 грн., пеню в сумі 494,33 грн., 3% річних в сумі 84,40 грн., держмито в сумі 840,38 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 44,75 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.05.11 р. по справі № 16/53/2011 повністю та припинити провадження по справі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає те, що рішення господарського суду Луганської області є необґрунтованим, таким, що порушує норми матеріального права. Крім того, відповідач вважає, що зазначене рішення грубо порушує права та охоронювані законом інтереси відповідача.
Також у своїй скарзі відповідач посилається на те, що місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував обставини, які мають істотне значення для справи, визнав у якості безспірних та неналежних доведенню фактів, які не доведені, що призвело до невідповідності висновків, викладених в рішенні суду фактичним обставинам справи.
Відповідач у судовому засіданні 11.07.11 р. підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 06.05.11 р. по справі № 16/53/2011 повністю та припинити провадження по справі.
Позивач у судовому засіданні 11.07.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив, але письмовий відзив по суті апеляційної скарги не надав.
Прокурор у судовому засіданні 11.07.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважних представників сторін та прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами діяв договір оренди не житлового приміщення від 02.02.99 р. № 82 із додатками (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач (Орендодавець) зобов'язаний надати відповідачу (Орендар) у тимчасове платне користування нежитлове приміщення -будівлю загальною площею 3679,20 кв.м., розташоване за адресою: м.Алчевськ, Луганської області, вул.Ім.Чапаєва, 57, яке є комунальною власністю, для здійснення відповідачем своєї діяльності строком до 31.12.2022 р. за плату у сумі 26633,87 грн. без ПДВ, ПДВ -5326,77 грн. за жовтень місяць 2007 року, яку відповідач зобов'язався вносити щомісячно до останнього числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції за кожний місяць.
Орендна плата за кожний наступний місяць коригується на індекс інфляції за попередній місяць.
Вищезазначені умови викладені сторонами в додатку від 18.10.07 р. № 3 до Договору.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору та додатків до Договору, відповідач користувався наданим в оренду приміщенням, що підтверджується рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.10 р. № 11/319 та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.04.10 р., які були винесені по спору між цими ж сторонами про стягнення орендної плати за відповідний період.
Договір оренди нежитлового приміщення від 02.02.99 р. № 82, укладений між сторонами по справі, є розірваним рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.10 р. по справі № 11/134пд. Зазначене рішення набрало законної сили 23.07.10 р.
Відповідач в порушення умов Договору не сплачував орендну плату у розмірі та у строки, встановлені договором оренди та додатками до Договору, у зв'язку із чим Прокурор м.Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Управління економіки, ринкових та інвестицій Алчевської міської ради, до господарського суду Луганської області із позовом до Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ, про стягнення орендної плату в сумі 83459,67 грн. за період з 01.06.10 р. по 22.07.10 р., пені в сумі 1515,81 грн. за той же період, 3% річних в сумі 124,59 грн. за той же період, мотивуючи свої вимоги рішенням господарського суду Луганської області від 06.07.10 р. по справі № 11/134пд по спору між цими ж сторонами про стягнення орендної плати за договором оренди не житлового приміщення від 02.02.99 р. в сумі 198661,58 грн. за період з 01.01.10 р. по 31.05.10 р.
Як свідчать матеріали справи, відповідач проти вимог прокурора та позивача заперечив у зв'язку із недоведеністю та неправомірністю заявлених вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на відсутність акту приймання-передачі приміщення, невірно визначену площу предмету оренди.
Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині боргу по орендній платі в сумі 315859,09 грн., пені в сумі 38930,33 грн., 3% річних в сумі 3356,42 грн. за період з 23.07.10 р. (день набрання чинності рішенням господарського суду Луганської області по справі № 11/134пд, яким розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 02.02.99 р. № 82) по 31.01.11 р. слід залишити без задоволення, оскільки прокурор помилково заявив до стягнення суму боргу за період відсутності між сторонами договору.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно із ст.10 зазначеного закону, істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.
Статтею 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Факт та розмір заборгованості підтверджується матеріалами справи, судовими рішеннями по справі 11/319 та 11/134пд.
Згідно із ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 83459,67 грн.
Також позивач звернувся до господарського суд з вимогою про стягнення пені в розмірі 1515,81 грн. за період з 01.07.10 р. по 22.07.10 р.
Пунктом 8 Додаткової угоди від 18.10.07 р. змінено п.3.6 Договору і встановлено, що орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення оплати орендної плати.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно із ст.3 зазначеного закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як вбачається з розрахунку пені, доданого до заяви, від 04.05.11 р. № 10/91-3015, прокурором та позивачем помилково визначений початок періоду неустойки -з 01.06.10 р., при цьому відповідальність за несплату орендної плати за червень 2010 року в сумі 48897,22 грн. настає з 01.07.10 р.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 494,33 грн. за несплату орендної плати у встановлений договором строк.
Крім того, прокурор звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 124,59 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія апеляційної інстанції вважає вірними висновки господарського суду щодо стягнення суми 3% річних у розмірі 84,40 грн. за період з 01.07.10 р. по 22.07.10 р., оскільки відповідач прострочив виконання грошового обов'язку у зазначений період -не сплатив орендну плату за червень 2010 року.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції за результатами розгляду справи № 16/53/2011 по суті, що містяться в оскаржуваному рішенні від 20.06.11 р.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 06.05.2011 р. по справі № 16/53/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ, - без задоволення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача -Приватний вищий навчальний заклад “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу “Вища школа бізнесу - Інституту економіки та менеджменту”, м.Алчевськ, на рішення господарського суду Луганської області від 06.05.2011 р. по справі № 16/53/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 06.05.2011 р. по справі № 16/53/2011 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Н.В.Ломовцева
Суддя О.А. Скакун