14.07.2011 року Справа № 5005/2708/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач)
суддів Павловського П.П., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 17.01.11;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №24-5-03 від 31.12.10;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.11 у справі №5005/2708/2011
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія", м.Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за договором на поставку товару в сумі 20 895 грн. 23 коп.
В березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія", м.Запоріжжя звернулося в господарський суд Дніпропетровської області позовом до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості за договором на поставку товару в сумі 20 895 грн. 23 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.11р. у справі № 5005/2708/2011 (суддя -Ліпинський О.В.) позовні вимоги задоволенні частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" 19 103 грн. 88 коп. основного боргу, 343 грн. 87 коп. інфляційних витрат та 102 грн. 06 коп. 3% річних, 2 806 грн. 83 коп. витрати на оплату послуг адвоката, 195 грн. 49 коп. витрат по сплаті державного мита, 220 грн. 80 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено..
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач по справі звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження по справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи за договором № 511100887, укладеним між Позивачем та Відповідачем 07.04.2010 року. за видатковими накладними № Ю-00003555 від 13.07.2010р. на суму 36 33 грн. 00 коп. та № Ю-00003556 від 13.07.2010р. на суму 15 470 грн. 88 коп. Позивач поставив Відповідачу товари, на загальну суму 19 103 грн. 88 коп.
Відповідно до умов п.1.1. зазначеного вище Договору передбачено, що Постачальник (Позивач) зобов'язується поставити, а Покупець (Відповідач) прийнять та сплатити кабельно-провідникову продукцію (товар), найменування, номенклатура, вимоги до якості, кількість, строк поставки та ціна якої вказана в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Господарський суд вірно встановив, що поставлена Позивачем за накладними № Ю-00003555 від 13.07.2010р. та № Ю-00003556 від 13.07.2010р. продукція, не була передбачена сторонами в специфікаціях № 1 та № 2 до Договору № 511100887, що свідчить про безпідставність доводів Позивача відносно здійснення зазначеної поставки саме в рамках вказаного вище договору, у зв'язку з тим, що поставка продукції, стягнення вартості якої є предметом даного спору, не мала відношення до договору № 511100887, а отже, положення вказаного правочину, в тому числі щодо строків оплати, до вказаної поставки не застосовуються.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є цивільні права та обов'язки які виникають із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 3 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно підписаних сторонами видаткові накладних, які містяться в справі, а також довіреності на отримання матеріальних цінностей, свідчать про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб
Вбачається, що 26.11.2010 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 3552/20111 від 23.11.2010р. з вимогою сплатити борг за товар поставлений згідно видаткових накладних № Ю-00003555 від 13.07.2010р. та № Ю-00003556 від 13.07.2010р., яка залишена Відповідачем без відповіді.
Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
На час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в апеляційній, відповідачем не було надано доказів погашення виниклої заборгованості за договором .
Згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з розрахунками господарського суду та вважає правомірним часткове задоволення в цій частині вимог, а саме : сума інфляційних витрат інфляційних втрат складає 343 грн. 87 коп., розмір 3% річних становить 102 грн. 06 коп.
З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 19 549 грн. 81 коп., із яких: 19 103 грн. 88 коп. - сума основного боргу, 343 грн. 87 коп. - інфляційних витрат та 102 грн. 06 коп. 3% річних.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач окрім стягнення з відповідача суми основного боргу та судових витрат, також просив стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 3 000 грн.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до ч.3 от. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється, тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України "Про адвокатуру", котра визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.
Таким чином, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам чи адвокатським об'єднанням.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_1., згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.09.01р. НОМЕР_1 був укладений договір № 04-02 від 04.02.11р. про надання юридичних послуг.
Задовольняючи позов в цій частині, господарський суд не врахував положення п.4.2 укладеного договору. Згідно умов п. 4.2. укладеного договору вбачається, що приймання - передача виконаних робіт проводиться по акту, який Виконавець надає Замовнику після того, як всі обов'язки сторін по цьому договору будуть виконані в повному обсязі.
Якщо протягом 3-х днів с моменту надання акту Замовником він не буде підписаний та не буде надано мотивовану відмову в прийнятті робіт, роботи вважаються виконаними.
Позивачем не було надано доказів, що підтверджують виконання сторонами п.4.2 договору № 04-02, а саме факт передачі Виконавцем акту приймання здачі виконаних робіт Замовнику.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 101, 104 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ -задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської від 26.04.11 у справі №5005/2708/2011 в частині задоволення вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ витрат на оплату послуг адвоката у сумі - 2 806, 83 грн. -скасувати.
Відмовити у позові в частині задоволення вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ витрат на оплату послуг адвоката
В іншій частині рішення -залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя П.П.Павловський
Суддя В.В. Швець