Рішення від 22.07.2011 по справі 5024/781/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2011 Справа № 5024/781/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Колективного виробничо-комерційного підприємства "Побутсервіс", м. Гола Пристань Херсонської області

до відповідача-1:Круглоозерської сільської ради, с. Круглоозерка Голопристанського району Херсонської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Тур", м. Херсон

про визнання права постійного землекористування, визнання недійсними рішень та визнання недійсною додаткової угоди

за участю

представників сторін:

позивача - представник ОСОБА_1 - дов. б/н від 26.04.11 р.

відповідача - 1:представник ОСОБА_2 дов. від 28.12.2008 р.

відповідача - 2: директор Головченко Ю. пас. від 09.12.2003 р.

Колективне виробничо-комерційне підприємство "Побутсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Круглоозерської сільської ради (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Тур" (відповідач-2) в якому просив визнати за ним право постійного землекористування земельною ділянкою площею 1,1961 га (кадастровий №6522383500:02:002:0031), розташованої на території Круглоозерської сільради Голопристанського району Херсонської області.

Також позивач просив визнати недійсним рішення № 343 від 15 квітня 2009 року XX сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області п'ятого скликання та рішення № 394 від 09 жовтня 2009 року ХХІV сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області V скликання.

Також позивач просив визнати недійсною додаткову угоду від 21 грудня 2009 року до договору оренди від 07 червня 2004 року, укладену між Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Тур", яка зареєстрована у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 24 березня 2010 року за № 001072Д00007.

Круглоозерська сільська рада двічі не направляла свого представника в судове засідання, в судовому засіданні 22.07.11 представник надав усні пояснення суду, не дивлячись на вимогу суду про надання письмового відзиву, що підтверджується ухвалою про порушення провадження у справі та ухвалами про відкладення справи.

Згідно усних пояснень відповідача-1 він позовні вимоги не визнає, оскільки, на його думку, позивачем не виконано рішення господарського суду Херсонської області у справі № 9/128-АП-08 від 25.03.08 за яким зобов'язано Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України" у особі Херсонської регіональної філії внести запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею серії ХС-VІІІ від 15.10.1993 р., виданого згідно рішення ХІІІ сесії Херсонської обласної ради народних депутатів від 29.04.1993 № 253 із одночасним проведенням заміни землекористувача його правонаступника - колективне виробничо-комерційне підприємство "Побутсервіс".

Відповідач-2 позовні вимоги також не визнав та зазначив, що відповідно до ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту як визнання додаткової угоди недійсною, якою замінено основні умови основного договору. На думку відповідача-2, позивач не навів положень законодавства, які були порушені ТОВ "Оптіма-Тур" шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. На думку відповідача-2, позивач не довів, що земельна ділянка, якою користується відповідач-2 входить до складу земель, які може використовувати позивач на праві постійного користування. Державний акт, наданий користувачем не містить у собі кадастрового номеру. На думку відповідача-2, позивач не враховує, що ТОВ "Оптіма-Тур" є власником бази відпочинку "Монтажник", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 16.06.09. На думку відповідача-2, позивач не довів, що протягом усього часу, починаючи з 2002 року він будь-яким чином користується даною земельною ділянкою, сплачує за неї земельний податок, тощо. Відповідач-2 з урахуванням листа Деркомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 3-221/939 від 19.02.03 вважає, що рішення № 343 та 394 є законними. На думку відповідача-2, з метою доведення свого порушеного права позивачу необхідно отримати новий державний акт з кадастровим номером, в якому буде чітко видно, що земельна ділянка під базою відпочинку "Монтажник" входить до складу земель, що визначені новим державним актом на право користування земельною ділянкою позивача. На думку відповідача-2 спір про визнання недійсними рішення ради мають розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Справа розглянута поза межами термінів, визначених ст.69 ГПК України, однак в розумні строки, з урахуванням планової щорічної відпустки судді Немченко Л.М. з 23.05.11 по 29.06.11 та з урахуванням клопотань відповідача-2 про відкладення розгляду справи з поважних причин.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення XIII сесії Херсонської обласної ради № 256 від 29 квітня 1993 року Голопристанському районному побутовому комбінату у постійне користування була надана земельна ділянка площею 31,6 га, розташована на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 15.10.1993р. серія ХС-VІІІ, зареєстрованому під №2 в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею.

Суд встановив, що 13.12.1993р. між організацією орендарів "Побутсервіс", створеною трудовим колективом Голопристанського районного побутового комбінату та Фондом комунального майна Голопристанського району було укладеного договір №2 купівлі-продажу майна державних підприємств юридичним особам, згідно до умов якого організація орендарів "Побутсервіс" викупила державний цілісний майновий комплекс державного підприємства Голопристанського районного побутового комбінату, у зв'язку з чим, відповідно до положень ч.2 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції чинній станом на 13.12.1993р., та п.2.5 договору від 13.12.1993р. стала правонаступником майнових прав і обов'язків приватизованого державного підприємства.

Згідно п.1.1 статуту Колективного виробничо-комерційного підприємства "Побутсервіс", зареєстрованого Голопристанською районною державною адміністрацією 03.05.1994р. за №186., КВКП "Побутсервіс" створене шляхом перетворення орендного підприємства "Побутсервіс".

Відповідно до п. 7 ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (чинного на момент здійснення реорганізації орендного підприємства "Побутсервіс" в КВКВ "Побутсервіс") при перетворенні одного підприємства в інше, до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Таким чином, колективне виробничо-комерційне підприємство "Побутсервіс", що створене внаслідок перетворення, є правонаступником усієї сукупності майнових прав та обов'язків Голопристанського районного побутового комбінату, у тому чисті прав та обов'язків щодо земельної ділянки площею 31,6 га, розташованої на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району.

Судом встановлено, що 20 грудня 2002 року Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області прийнято рішення за № 47 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки", яким вирішено, зокрема припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 31.6 га Голопристанського районного побутового комбінату у зв'язку з припиненням діяльності підприємства; Державний акт на право постійного користування від 15.10.1993 року серії ХС-УШ зареєстрований під №2 в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею, вважати як такий, що втратив чинність; внести зміни в Книгу записів реєстрації державних актів на право постійного користування на землю та облікові документи сільської ради; вилучити з користування КВКП "Побутсервіс" земельну ділянку площею-21,6 га під розміщення бази відпочинку "Каштан", у зв'язку з добровільною відмовою; передати вилучену земельну ділянку до земель запасу населеного пункту Більшовик; зобов'язати КВКП "Побутсервіс" оформити документи на право користування земельною ділянкою під розміщення бази відпочинку "Каштан" згідно законодавства у трьохмісячний термін.

Судом встановлено, що зазначене рішення було оскаржено позивачем до господарського суду у порядку адміністративного судочинства.

Постановою господарського суду Херсонської області від 25 березня 2008 року у справі № 9/128-АП-08, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2008 року та постановою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2010 року, було задоволено позов ПВКП «Побутсервіс», дії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області по прийняттю рішення №47 від 20.12.2002 р. визнано протиправними, скасовано, як протиправне рішення Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №47 від 20.12.2002р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки" та зобов'язано Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України" в особі Херсонської регіональної філії внести запис про реєстрацію державного акту на право постійного користування землею серія ХС-УШ від 15.10.1993р. виданого згідно рішення XIII сесії Херсонської обласної ради народних депутатів від 29.04.1993р. №253 із одночасним проведенням заміни землекористувача на його правонаступника-Колективне виробничо-комерційне підприємство "Побутсервіс".

Судом встановлено, що рішення господарського суду у справі №9/128-АП-08 набрало чинності з 17.06.08 (дати прийняття постанови апеляційною інстанцією про розгляд апеляційної інстанції).

Таким чином, у зв'язку із скасуванням рішення відповідача-1 про припинення права постійного землекористування земельною ділянкою площею 31,6 га права на землекористування зазначеною ділянкою позивача, як правонаступника Голопристанського районного побутового комбінату, були поновлені.

Судом встановлено, що після набрання законної сили постанови господарського суду Херсонської області у справі № 9/128-АП-08 від 25 березня 2008 року про скасування рішення № 47 Круглоозерської сільради, остання продовжувала здійснювати розпорядження земельною спірною ділянкою без вилучення у позивача..

Зокрема, 15 квітня 2009 року на XX сесії Круглоозерської сільської ради V скликання було прийнято рішення № 343, за яким надано товариству з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Тур»земельну ділянку площею 1,1961 га під розміщення бази відпочинку «Монтажник»із забудованих земель рекреаційного призначення села Більшовик, вул. Чорноморська б/н додатково в оренду на 10 років.

Пізніше 09 жовтня 2009 року, на ХХІV сесії Круглоозерської сільської ради V скликання - прийняла рішення № 394 аналогічне за змістом з рішенням № 343.

В судовому засіданні було встановлено, що на час прийняття рішення № 343 від 15.04.09 у відповідача-2 було відсутнє свідоцтво про право власності на нерухоме майно бази відпочинку "Монтажник", тому в цьому рішенні відсутнє посилання на нього. Відповідач-2 отримав зазначене рішення 16.06.09, тому відповідач-1 прийняв повторне рішення № 394 від 09.10.09 з посиланням на свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САС № 306563.

Судом встановлено, що на підставі зазначених рішень 21 грудня 2009 року між відповідачами по справі було укладено додаткову угоду до договору оренди від 07 червня 2004 року про продовження його дії, оскільки термін дії якого закінчився 03 серпня 2009 року.

Додаткова угода від 21 грудня 2009 року до договору оренди від 07 червня 2004 року зареєстрована у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 24 березня 2010 року за № 001072Д00007.

Позивач пояснив в судовому засіданні, що він неодноразово звертався до Круглоозерської сільської ради для отримання інформації про землекористувачів земельної ділянки, яка була об'єктом за державним актом на право постійного користування його право попередника. Не отримавши від відповідача-1 відповіді, позивач звернувся до райвідділу Держкомзему. Згідно довідки Відділу Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області від 18.04.2011 року № 01-10/574 земельна ділянка площею 1,1961 га, що орендується ТОВ «Оптіма-Тур»під розміщення бази відпочинку «Монтажник»частиною земельної ділянки, площею 31,6 га згідно акту постійного землекористування КВКП «Побутсервіс»від 15.10.1993р. серія ХС-УШ.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою з відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання права, визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При цьому зазначена стаття не встановлює вичерпного переліку способів захисту прав на землю.

Згідно із ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до п. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також статтею 141 Земельного кодексу України встановлено підстави припинення права користування земельною ділянкою, це:

- добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

- вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

- припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

- використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

- використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

- систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Положеннями ст. 149 Земельного кодексу України регламентовано порядок вилучення земельних ділянок так, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог ст. 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Позивач, вважаючи, що рішення Круглоозерської ради № 343 від 15.04.09 та № 394 від 09.10.09 порушили його права землекористувача після поновлення його становища за рішеннями суду, зазначені рішення оскаржив до господарського суду.

Відповідно до п.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.05.11 № 6 " Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають справи про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування.

Таким чином, наведені норми спростовують доводи відповідача-2 про непідсудність спорів про визнання недійсними рішення рад господарським судам та доводять, що позивач з цими позовними вимогами звернувся до належного суду.

Відповідно до Роз'яснень ВАС України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/ або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, в зв”язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту порушення такого права не встановлено, у суду немає правових підстав задовольняти позовні вимоги.

При розгляді зазначеної справи суд досліджував вище перераховані підстави при наявності яких може бути визнано недійсним акт ненормативного характеру.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради. Повноваження сільських, селищних, міських Рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст встановлено ст.12 Земельного кодексу України (чинного з 01.01.02), відповідно до вимог якої, радам надано право розпорядження землями територіальних громад, зокрема, передачу земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

Відповідно до ст.19 Конституції України п.3 ст.24 Закону України "“Про місцеве самоврядування в Україні” органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система, засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Із огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що відповідач прийняв спірне рішення з перевищенням меж своїх повноважень, оскільки, приймаючи спірні рішення він не взяв до уваги рішення господарського суду у справі № 9/128-АП-08, яке на той час набрало силу та не провів вилучення, в розумінні ст.116 ЗК України або припинення землекористування у розумінні ст.141 ЗК України у позивача земельної ділянки, яку передав ТОВ " Оптіма-Тур" на умовах оренди на 10 років.

Проаналізувавши встановлені факти, вивчивши чинне законодавство, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсними рішення № 343 від 15 квітня 2009 року XX сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області V скликання та рішення № 394 від 09 жовтня 2009 року ХХІV сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області У скликання.

Доводи відповідача-1 щодо невиконання позивачем п.2 рішення господарського суду Херсонської області у справі № 9/128-АП-08 щодо внесення змін до державного акту суд до уваги не приймає, оскільки за цим рішення суд не зобов'язував вчинити такі дії саме КВКП "Побутсервіс". Крім того, позивач пояснив, що він звертався до Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" щодо вчинення дій заміни землекористувача за державним актом на право постійного землекористування на його правонаступника, тобто позивач, однак такі дії не були вчинені, оскільки на сьогодні відсутній порядок внесення таких змін.

Також суд дійшов до висновку, що встановлений факт прийняття оскаржуваних рішень відповідачем-1 без урахування законних прав позивача є свідчення не визнання Круглоозерською сільською радою права КВКП "Побутсервіс" на постійне користування земельною ділянкою за державним актом на право постійного користування землею від 15.10.93. Зазначені дії ради надали можливість позивачеві звернутися до суду за захистом невизнаного права у розумінні ст.1 ГПК України, яка визначає, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці мають право на звернення до господарського суду за захистом свої порушених прав або законних інтересів.

В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що позивач довів факт порушення його прав з боку відповідача-1, який продовжував розпоряджуватися спірною земельною ділянкою без дотримання інтересів та прав позивача.

Відповідно до ст.35 ГПК України суд при розгляді справи приймає до уваги факти, встановлені рішенням господарського суду при вирішенні спору, в якому брали ті ж самі сторони.

За рішенням у справі № 9/128-АП-08 господарським судом Херсонської області було встановлено, що КВКП "Побутсервіс" засноване шляхом перетворення орендного підприємства " Побутсервіс" та є його новим правонаступником.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-17/2005р. за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005р. №5-рп/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України “Про земельну реформу” від 18 грудня 1990 року №563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

На підставі викладених фактів та чинного законодавства суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання за позивачем права постійного землекористування щодо земельної ділянки площею 1,1961 га, яка є предметом договору оренди від 07.06.04 доведені та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 21.12.09 до договору оренди від 07 червня 2004 року, яка зареєстрована у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 24 березня 2010 року за № 001072Д00007 суд дійшов дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та визнає недійсною її на підставі ч. І ст.215, ч. 1 ст. 203 ЦК України, ст.152 ЗК України оскільки укладена всупереч п. 5 ст. 116 та ст.. 149 ЗК України та порушує права позивача, як землекористувача, передбачені ст. 92 ЗК України.

Відповідно до приписів ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатосторонній правочин є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до приписів ч.1-5 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

Відповідно до п.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним.

У зв'язку з визнанням недійсними рішення № 343 від 15 квітня 2009 року XX сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області V скликання та рішення № 394 від 09 жовтня 2009 року ХХІV сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області У скликання за рішенням суду у цій справі, суд констатує, що відсутнє волевиявлення Орендодавця щодо продовження дії договору від 07.06.04 зазначена обставина також обґрунтовує рішення суду щодо визнання недійсною спірної додаткової угоди.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати за колективним виробничо-комерційним підприємством «Побутсервіс» право постійного землекористування земельною ділянкою площею 1,1961 га (кадастровий № 6522383500:02:002:0031), розташованої на території Круглоозерської сільради Голопристанського району Херсонської області.

3. Визнати недійсним рішення № 343 від 15 квітня 2009 року XX сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області V скликання;

4. Визнати недійсним рішення № 394 від 09 жовтня 2009 року ХХІV сесії Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області V скликання;

5. Визнати недійсною додаткову угоду від 21 грудня 2009 року до договору оренди від 07 червня 2004 року, укладену між Круглоозерською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Тур», яка зареєстрована у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру 24 березня 2010 року за № 001072Д00007.

6. Стягнути з Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (с. Круглоозерка, Голопристанський район, Херсонська область, вул. Леніна, 41, код 04400720, р/р 33115331700144 банк ГУДКУ в Херсонській області) на користь колективного виробничо-комерційного підприємства "Побутсервіс" (м. Гола Пристань, Голопристанський район, Херсонська область, вул. К Маркса, 18, код 03057420, р. 260071509 ВАТ "Райффайзен банк"Аваль" м. Херсон, МФО 352093) 297 грн. 50 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Тур" (м. Херсон, пр. Ушакова, 25, оф. 412, код ЄДРПОУ 31488192, р/р № 260042732 ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 352093) на користь колективного виробничо-комерційного підприємства "Побутсервіс" (м. Гола Пристань, Голопристанський район, Херсонська область, вул. К Маркса, 18, код 03057420, р. 260071509 ВАТ "Райффайзен банк"Аваль" м. Херсон, МФО 352093) 42 грн. 50 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Немченко

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29.07.11

Попередній документ
17322707
Наступний документ
17322709
Інформація про рішення:
№ рішення: 17322708
№ справи: 5024/781/2011
Дата рішення: 22.07.2011
Дата публікації: 08.08.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Херсонської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори: