36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
01.08.2011 р. Справа № 18/1381/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (бульвар Івана Лепсе, буд. 55, м. Київ, 03065)
до Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з Державного матеріального резерву (вул. Леніна, буд. 69, м. Полтава, 36022) в особі Філії "Хлібна база № 88" Державного підприємства "Полтавський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (смт. Артемівка, Чутівський район, Полтавська обл., 38813)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Полтавська Державна хлібна інспекція (м. Полтава, вул. Урицького, буд. 3).
про стягнення 10841,32 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
від позивача -Ізмайлов Д. Л.
від відповідача -Новицький В.В.
від третьої особи - не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 10841,32 грн. збитків, завданих внаслідок втрати (нестачі) за результатом доробки та сушіння зерна пшениці 6 класу та зерна пшениці 5 класу, переданого на зберігання за договором складського зберігання зерна № 175/09-хб від 14.12.2009р.
Відповідачем подано клопотання про залишення даного позову без розгляду, оскільки позов підписано неуповноваженою особою. Дане клопотання відхиляється судом, так як повноваження представника позивача на підпис позовних заяв від імені ТОВ “АГРОСКОП Україна” підтверджені довіреністю № 9 ві 02.08.2010р. та повідомленням керівника Товариства про те, що дана довіреність не відкликалася (т.1 а.с. 30, т.2 а.с.11).
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач має заборгованість в сумі 9757,75 грн. перед відповідачем за послуги, надані за договором складського зберігання зерна № 175/09-хб від 14.12.2009р., яка є предметом розгляду у справі № 58/155, порушеної господарським судом міста Києва; відповідачем не здійснювалася доробка та сушіння зерна; убуток маси зерна є природнім убутком за рахунок зниження його вологості та не перевищує встановлених норм; вказаний убуток також виник внаслідок зменшення сміттєвої домішки у вигляді аспіраційного пилу.
Третя особа надала клопотання від 27.07.2011р. про розгляд справи без участі її представника. Клопотання задоволено судом.
В судовому засіданні 01.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
14.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП Україна” (позивачем) та Філією “Хлібна база №88” Державного підприємства “Полтавський комбінат хлібопродуктів” Держкомрезерву України (відповідачем) був укладений Договір складського зберігання зерна №175/09-хб (надалі - Договір); (т.1 а.с.12).
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач (поклажодавець) за власний рахунок поставляє на зерновий склад (відповідачу) зерно культур, а зерновий склад (відповідач) зобов'язується прийняти, розташувати по сховищам у відповідністю з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зерно на протязі терміну дії цього договору.
14.12.2009 року відповідач прийняв на зберігання від позивача, зокрема:
пшеницю 5 класу урожаю 2009 р. заліковою вагою 605 380 кг., вологість 12,8 %, сміттєва домішка 0,6 %, що підтверджується складською квитанцією на зерно № 3789 від 14.12.09 p., бланк AT № 931060;
пшеницю 6 класу урожаю 2009 p., заліковою вагою 1 341 326 кг., вологість 12,6 %, сміттєва домішка 0,4 %, що підтверджується складською квитанцією на зерно № 3790 від 14.12.09 p., бланк AT № 931061 (т.1 а.с.19).
Згідно вказаних складських квитанцій зазначене майно зберігалось відповідачем знеособлено.
Вказане майно було придбано позивачем у ПСП «Дружба»за видатковою накладною № 2016 від 14.12.2009 р. (т.1 а.с.20, 114-116) та відповідно переоформлено відповідачем, про що свідчить відмітка у складських квитанціях.
Листом від 26.02.2010р. позивач звернувся до відповідача з проханням відвантажити передане на зберігання зерно у повному обсязі, пшеницю 5 класу у кількості 605380 кг., пшеницю 6 класу у кількості 1 341 326 кг (загальна кількість пшениці -1946706,00 кг); (т.1 а.с. 22).
З 04.03.2010р. по 15.03.2010р. відповідачем було відвантажено 601535,00 кг пшениці 5 класу та 1335504,00 кг. пшениці 6 класу (загальна кількість відвантаженої пшениці - 1937039,00 кг), що підтверджується залізничними квитанціями про приймання вантажу № 43009703 від 11.03.2010р., № 43009704 від 15.03.2010р., № 43009699 від 04.03.2010р., № 43009700 від 04.03.2010р., № 43009701 від 09.03.2010р., № 43009702 від 10.03.2010р. (т.1 а.с. 117-122, т.2 а.с.54-60) та не заперечується сторонами по справі.
Актом-розрахунком № 577 від 11.03.2010р., складеного комісією за результатом перевірки операцій із зерном пшениці 6 класу, було констатовано убуток у масі пшениці 6 класу в кількості 5822,00 кг (т.1 а.с.23, т.2 а.с.19).
Актом-розрахунком № 578 від 15.03.2010р., складеного комісією за результатом перевірки операцій із зерном пшениці 5 класу, було констатовано убуток у масі пшениці 5 класу в кількості 3783,00 кг та 62,00 кг аспіраційних відходів (т.1 а.с.22, т.2 а.с.20).
Позивач вважає, що вказані акти свідчать про те, що відповідачем самочинно без попереднього письмового погодження позивача було проведено сушіння та очищення зерна, в результаті чого позивач зазнав збитків від нестачі майна -за рахунок зниження вологості та смітної домішки пшениці 6 класу -5232,00 кг на суму 6487,68 грн. та пшениці 5 класу -3511,00 кг на суму 4353,64 грн. На підставі зазначеного позивач заявив до відповідача вимоги про стягнення 10841,32 грн. збитків у вигляді вартості втраченого майна (зменшення його кількості).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки боржника; 2) наявність збитків; 3) безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; 4) вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до правових позицій, викладених у п. 1.3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 30.03.1995р. № 02-5/218 (зі змінами та доповненнями) на позивача покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.
Відповідно до підп.10 ст.1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»від 4 липня 2002 року N 37-IV (зі змінами та доповненнями; далі -Закон № 37-IV) зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна.
За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна (ч.2 ст. 26 Закону № 37-IV).
Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа (ч.3 ст. 26 Закону № 37-IV) .
За втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством (ст. 33 Закону № 37-IV).
Статтею 32 Закону № 37-IV встановлено, що зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.
Наказом Міністерства агарної політики України від 13.10.2008 N 661 було затверджено Інструкцію про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2008 р. за N 1111/15802; далі - Інструкція № 661; т.1 а.с.76-89).
Згідно п. 1.3 Інструкції № 661 кількісно-якісний облік зерна ведеться для визначення
закономірності змін маси даної партії зерна, її залежності при зберіганні від зміни вологості, вмісту смітної домішки і втрат при зберіганні з відображенням руху зерна, операцій з доробки та переоформлення.
В п. 1.12. розділу VIII Інструкції № 661 встановлено, що обґрунтованість зміни маси зерна і продукції залежно від зміни їх якості встановлюється:
за формулою (3), наведеною в п. «а»- розмір убутку у масі від зниження вологості не повинен перевищувати різниці, що виходить при зіставленні показників вологості за надходженням і видатком зерна з перерахуванням цієї різниці;
за формулою (4), наведеною в п. «б»- убутки в масі від зниження смітної домішки понад списані за актами доробки придатні та непридатні відходи не повинні перевищувати різниці, що одержана при зіставленні показників смітної домішки за надходженням і видатком зерна з перерахуванням (т.1 а.с.87-88).
В п. 1.13 розділу VIII Інструкції № 661 визначено, що списання убутку за формулою (4) може проводитися тільки в розмірі не більше 0,2 %.
Згідно з п. 1.14 розділу VIII Інструкції № 661 природний убуток зерна при зберіганні розраховується згідно з нормами природного убутку, затвердженими постановою Державного комітету СРСР по матеріально-технічному забезпеченню від 07.01.86 N 4 та введеними в дію наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 28.01.86 N 23 "Об утверждении норм естественной убыли зерна, продуктов его переработки, семян трав, кормов травяных, искусственно высушенных и семян масличных культур при хранении на предприятиях системы Министерства хлебопродуктов СССР".
Відповідно до вказаної постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному забезпеченню від 07.01.86 N 4 норми природного убутку зерна пшениці при зберіганні на елеваторах строком не більше трьох місяців встановлено в розмірі 0,45 % від зберігаємої маси.
В акті-розрахунку № 577 від 11.03.2010р. комісією було встановлено, що розмір убутку пшениці 6 класу в розмірі 5822 кг відбувся за рахунок зниження: по вологості - 2549 кг, що становить 0,19%, смітної домішки - 2683 кг. , що становить 0,2% (механічні втрати, одержані від переміщення зерна при відвантаженні в вагони) та природній убуток при зберіганні 590 кг (що становить 0,043986%); (т.2 а.с.19).
В акті-розрахунку № 578 від 15.03.2010р. комісією було встановлено, що розмір убутку пшениці 5 класу в розмірі 3783 кг відбувся за рахунок зниження: по вологості -2300кг, що становить 0,38 %, смітної домішки - 1211 кг, що становить 0,2 % (механічні втрати, одержані від переміщення зерна при відвантаженні в вагони), природній убуток при зберіганні 272 кг (що становить 0,04493%). Також, комісією було зважено 62 кг. аспіраційних відходів, які були відмічені в комісійному акті-розрахунку від 15.03.2010 р. № 578.
Визначений у актах-розрахунках № 577 та № 578 розмір убутку у масі від зниження вологості та розмір убутки в масі від зниження смітної домішки обчислений комісією у відповідності до формул, встановлених в п. 1.12, в п. 1.13 розділу VIII Інструкції № 661.
Зазначений в актах-розрахунках № 577 та № 578 розмір природного убутку не перевищує норм, встановлених постанови Державного комітету СРСР по матеріально-технічному забезпеченню від 07.01.86 N 4.
Надані відповідачем детальні розрахунки перевірені судом на відповідність положенням вказаних Інструкції та Постанови (т.2 а.с.38-41).
Також господарським судом встановлено, що акти-розрахунки № 577 від 11.03.2010р. та № 578 від 15.03.2010р. за результатом роботи комісії були підписані представником позивача без зауважень і посвідчені печаткою підприємства, про що свідчить відповідна відмітка на зворотному боці оригіналів актів, наданих відповідачем для залучення до справи (т. 2 а.с.19, 20). Зазначені акти також підтверджені підписом державного інспектора Полтавської обласної державної хлібної інспекції.
Також господарським судом враховується, що Полтавська обласна державна хлібна інспекція за результатом перевірки законності списання відповідачем убутку зі спірних партій пшениці, листом від 21.05.2010р. повідомила про те, що визначений в актах-розрахунках № 577 від 11.03.2010р. та № 578 від 15.03.2010р. розмір убутку за рахунок зниження вологості, смітної домішки та природного убутку, а також аспіраційних відходів, визначений вірно, у відповідності до вимог діючого законодавства.
Згідно Положення про Державну хлібну інспекцію Автономної Республіки Крим, обласну державну хлібну інспекцію, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 21.10.2004 N 372, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2004 р. за N 1493/10092 (в редакції змін згідно з наказом Міністерства аграрної політики N 366 від 28.05.2009, що діяла на час виникнення спірних відносин) Держхлібінспекція відповідно до покладених на неї завдань забезпечує, зокрема контроль за виконанням вимог нормативно-правових актів щодо якості зерна та продуктів його переробки, додержанням технічних умов, вимог технічних регламентів, державних стандартів та інших нормативно-технічних документів під час виробництва, зберігання, реалізації та ведення технологічних процесів із зерном та продуктами його переробки (п.3.1); розглядає і затверджує акти зачистки (п.3.5); розглядає заяви, скарги і пропозиції сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств, закупівельних та інших організацій, а також громадян із спірних питань щодо оцінки кількісних та якісних показників зерна та продуктів його переробки і вживає заходів для об'єктивного їх розв'язання (п. 3.12).
Отже, господарським судом встановлено, що визначений в актах-розрахунках № 577 від 11.03.2010р. та № 578 від 15.03.2010р. убуток продукції відповідає нормативно встановленим нормам убутку.
Посилання позивача на те, що відповідачем самовільно проводилися дії по доробці належної позивачу пшениці, по її сушінню та очищенню не підтверджується матеріалами справи та спростовуються наданими доказами, зокрема відомістю наваження від 15.03.2011р., актом зважування аспіраційного пилу, відомостями про рух та залишки зерна по пшениці, реєстрами руху та залишків за власниками, краточкою аналізу зерна (т.2 а.с.63-69). В наданих документах відсутні відомості щодо проведення доробки пшениці, по її сушінню та очищенню.
Також полтавська обласна державна хлібна інспекція листом від 21.05.2010р. підтвердила, що за період зберігання належних позивачу партій пшениці 5 та 6 класів доробка зерна (сушка, очистка) не проводились (т.2 а.с.51).
Жодних доказів в спростування вищевикладеного позивачем в порядку ст. 4-3, ст.33 ГПК України суду не надано.
Таким чином, господарським судом встановлено відсутність порушення з боку відповідача своїх господарських зобов'язань перед позивачем щодо зберігання спірних партій зерна та відсутність вини відповідача в убутку спірних партій пшениці.
Отже, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано 04.08.2011р.