28 травня 2008 р.
№ 32/58-07-2087
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Фермерського господарства “Фомич»
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2007
у справі
господарського суду Одеської області
за позовом
Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення
до
Фермерського господарства “Фомич»
про
стягнення 20372, 50 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Алексик Г.І. (дов. від 21.04.08 № 16),
відповідача: Усатенко В.Ф. - директор,
Рішенням від 14.05.2007 року господарського суду Одеської області позов задоволено. З Фермерського господарства “Фомич» на користь позивача стягнуто 15000 грн. отриманої фінансової допомоги, 3830 грн. інфляційної різниці, 1100 грн. -3% річних, 199, 30 витрат по сплаті державного мита та 118 грн. -на ІТЗ судового процесу.
Постановою від 31.07.07 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ФГ "Фомич" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи, провадження у справі припинити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено місцевими господарськими судами, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 04.06.2002 року № 4 про надання фінансової підтримки на зворотній основі у сумі 20000 грн., укладеного між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення та Фермерським господарством "Дружба", останнє взяло на себе зобов'язання повернути отримані кошти в узгоджені строки, а за несвоєчасне повернення фінансової підтримки - сплатити Фонду пеню у розмірі 0.5% за кожен день прострочення, а також повернути борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
На підставі вказаного договору платіжними дорученнями №10 від 22.04.2003 р., №6 від 19.03.2003 р., №5 від 06.06.2002 позивачем перераховано Фермерському господарству "Дружба" грошові кошти загальною сумою 20000 грн..
Судами з'ясовано, що за письмовою згодою Фонду від 12.04.2004 № 22, між Фермерським господарством "Дружба" та Фермерським господарством "Фомич" укладено договір про переведення богу від 20.04.2004, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати всі умови договору № 4 від 04.06.2002 р. про надання фінансової допомоги у розмірі 15000 грн., укладеного між первісним боржником та Фондом.
У встановлений договором строк відповідач грошові кошти позивачеві не повернув і на момент вирішення даного спору його прострочена заборгованість перед Фондом становить 15000 грн., що ним не заперечується.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судами попередніх інстанцій правомірно визнано обгрунтованими наявні у справі розрахунки втрат від інфляції за весь час прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № 4 від 04.06.2002 р. та процентів річних від простроченої суми.
Також обгрунтовано судами попередніх інстанцій взято до уваги наявну в матеріалах справи довіреність від 15.12.2006 року, якою Український державний фонд підтримки фермерських господарств уповноважив в. о директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Дідик Г.В. представляти інтереси Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у судах всіх рівнів (у тому числі в господарських судах) з усіма правами, наданими законом позивачеві.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 31.07.2007 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 32/58-07-2087 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.