Справа: № 2а-179/10 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко А.О.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Іменем України
"12" липня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бужак Н.П.
Суддів: Твердохліб В.А, Костюк Л.О.
при секретарі: Петриченко Ю.Н.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Малинської районної ради Житомирської області, Малинського міського голови про визнання нечинним розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання нечинним розпорядження Малинського міського голови від 09.02.2010 року № 25-к про звільнення з роботи, про зобов»язання Малинського міського голову поновити позивачку на роботі на рівнозначній посаді, стягнення заборгованості по зарплаті за час вимушеного прогулу, зобов»язання виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати розрахунку, стягнення моральної шкоди.
Відповідно до постанови Малинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково, визнано нечинним розпорядження Малинського міського голови від 09.02.2010 року № 25-к про звільнення позивачки з роботи, поновлено позивачку на роботі на посаді начальника загального відділу з 09 лютого 2010 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач Виконавчий комітет Малинської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Малинського районного суду Житомирської області від 18.11.2010 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з»явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивачка працювала у виконавчому комітеті Малинської міської ради з 01.08.2000 року.
З 20.06.2006 року позивачка займала посаду начальника загального відділу виконавчого комітету.
Відповідно до розпорядження голови Малинської міської ради від 09.02.2010 року №25к позивачку було звільнено з роботи у зв»язку із скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України.
Підставою для звільнення з роботи стало рішення 37 сесії 5 скликання Малинської міської ради від 13.01.2009 року та рішення 46 сесії 5 скликання від 10.09.2009 року щодо зміни структури та чисельності виконавчого комітету ради.
Стаття 40 ч.1 п 1 КЗпП України визначає, що трудовий договір, укладених на невизначений строк може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяці. При вивільнення працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховуються переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв»язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Так, відповідно до рішення 47 сесії 5 скликання Малинської міської ради від 28.10.2010 року ліквідовано відділ контролю та загальний відділ, де працювала позивачка, та створено відділ документообігу, звернень громадян та контролю виконавчого комітету Малинської міської ради.
Посада начальника загального відділу, яку займала позивачка відповідно до штатного розпису була ліквідована, проте введено посаду начальника відділу документообігу, звернень громадян та контролю.
На дану посаду прийнято ОСОБА_5.
У зв»язку з ліквідацією посади, яку займала позивача, останній було запропоновано лише нововведену посаду головного спеціаліста з питань програмного забезпечення на яку позивачка не погодилась.
Проте, крім посади головного спеціаліста програмного забезпечення у виконавчому комітеті на момент попередження позивачки про наступне вивільнення, було введено ще ряд посад, зокрема: головного спеціаліста з питань контролю, головного спеціаліста з звернень громадян, спеціаліста 1 категорії з документообігу, начальника відділу організаційної роботи, головного спеціаліста організаційної роботи, начальника відділу містобудування та земельних відносин, спеціаліста 1 категорії відділу містобудування та земельних відносин, головного спеціаліста служби у справах дітей.
Як встановлено судом першої інстанції, жодної із вищезазначених нововведених посад позивачці запропоновано не було.
Доводи представника відповідача про те, що на зазначені посади було прийнято інших осіб, які до скорочення чисельності штатів виконували аналогічні обов»язки, а тому вільні посади позивачці не пропонувались, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відповідач зобов»язаний був запропонувати позивачці всі вільні посади.
Крім того, як вбачається із розпорядження міського голови від 09.02.2010 року про звільнення позивачки з роботи, останнє підписано секретарем міської ради, а не міським головою.
Відповідно до п.3 Положення про загальний відділ виконавчого комітету Малинської міськради, затвердженого на 5 сесії 25 скликання від 15.06.2006 року, відділ очолює завідуючий, який призначається на посаду і звільняється з посади міським головою за поданням керуючого справами (а.с 81).
Посилання представника відповідача на те, що на час звільнення позивачки з роботи, міський голова перебував на лікарняному, а тому відповідно до вимог законодавства його повноваження виконував секретар міської ради, судом не приймаються до уваги, так як вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.
Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначені повноваження міського голови.
Згідно ч.4 п.10 ст. 42 Закону, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів, тощо.
Відповідно до ч.2 даної статті, у разі звільнення з посади міського голови у зв»язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень, повноваження міського голови здійснює секретар відповідної міської ради.
Рішенням виконавчого комітету № 159 від 22.06.2006 року Малинської міської ради проведено розподіл обов»язиків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови, керуючого справами виконкому.
Так, секретар міської ради виконує всі обов»язки міського голови з питань міської ради (скликає, відкриває і веде сесію міської ради, підписує протоколи і рішення) у разі його відсутності або неможливості виконання своїх обов»язків з інших причин у випадках, передбачених частиною 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Перший заступник міського голови виконує обов»язки міського голови, на час його відсутності, з питань діяльності виконавчого органу місцевої ради, крім питань діяльності безпосередньо міської ради, які забезпечує секретар міської ради.
Отже, вищезазначеним рішенням проведено чіткий розподіл обов»язків між сільським головою, секретарем ради, першим заступником голови.
Оскільки позивачка була працівником виконавчого органу міської ради, питання її звільнення з роботи повинно було прийматись на час хвороби міського голови його першим заступником, а не секретарем міської ради, який відповідно до своїх обов»язків може виконувати обов»язки на час відсутності міського голови, пов»язані з діяльністю міської ради.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, оскільки відповідачем не доведено правомірності та законності прийнятого рішення про звільнення позивачки з роботи за ст. 40 п. 1 КЗпП України.
Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а підстав для скасування постанови суду та залишення позову без задоволення колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не встановила.
Відповідно до ст. 198 КАС України. за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160,195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Малинської районної ради Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 18 листопада 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.. 212 КАС України.
Головуючий Суддя
Судді
Повний текст виготовлено: 14 липня 2011 року.