09 червня 2008 р.
№ 17/193-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.,
Барицької Т.Л.,
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Фінансовий холдинг "Укрексімстрах"
на рішення господарського суду Київської області від 19.09.2007 р. та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р.
у справі
№ 17/193-07
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний Банк"
до
Закритого акціонерного товариства "Фінансовий холдинг "Укрексімстрах"
про
стягнення 2 189 836,55 грн.
за зустрічним позовом
Закритого акціонерного товариства "Фінансовий холдинг "Укрексімстрах"
до
Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний Банк"
про
визнання договору № К21-1/03 від 25.03.2003р. розірваним
за участю представників:
позивача: Бавріна І.М.; Лозинська О.Л.;
відповідача: Приходько В.П.; Янковський О.М.
Рішенням господарського суду Київської області від 19.09.2007 р. (суддя Суховий В.Г.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. (судді Зеленіна Н.І., Андрейцева Г.М., Федорчук Р.В.), частково задоволено первісний позов, стягнуто з ЗАТ "Фінансовий холдинг "Укрексімстрах" 1 990 760,50 грн. основного боргу, 137 716,99 грн. пені, а також судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ЗАТ "Укрексімстрах" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.09.2007 р. і постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р., та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами, 25.03.2003 р. між ВАТ "Перший інвестиційний Банк" (продавець) та ЗАТ "ФХ Укрексімстрах" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № К21-1/03 (надалі за текстом -"Договір") загальною вартістю 1 990 760,50 грн.
Пунктами 3.1 та 3.3. Договору встановлено, що перереєстрація права власності на цінні папери здійснюється в межах національної депозитарної системи України шляхом внесення відповідних змін до реєстру власників іменних паперів у реєстратора. Право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту внесення відповідних змін до реєстру власників іменних цінних паперів. ВАТ "Перший інвестиційний Банк" передає документи на проведення перереєстрації права власності на ту кількість цінних паперів, вказаних у п.1.1. Договору, що повністю сплачена покупцем.
Перерахування грошових коштів на рахунок ВАТ "Перший інвестиційний Банк" здійснюється за графіком, визначеним п. 2.2 Договору та додатковими угодами № 1 від 19.01.2004 р. та № 2 від 22.07.2004 р. Відповідно до умов останньої ВАТ "Укрексімстрах" мав перерахувати позивачу грошові кошти в 1 990 760,50 грн. у термін до 30.12.2005 р.
Проте, господарськими судами встановлено, що відповідач у визначений строк, а також на час вирішення спору, вартість акцій згідно з умовами Договору позивачу не сплатив.
Виходячи з норм ч. 1 та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Керуючись зазначеними нормами, суди дійшли висновку про те, що, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості згідно з Договором є обґрунтованим, документально підтверджується, а тому підлягає задоволенню.
Однак, колегія суддів вважає, що з такою позицією господарських судів погодитись не можна, виходячи з наступного.
Договір № К21-1/03 від 25.03.2003 р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, що регулюються ст.ст. 655-697 ЦК України. Нормою ст. 657 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Таким чином, для правильного вирішення спору господарським судам слід було встановити наявність у продавця права власності та підстави відчуження цінних паперів за Договором.
У відповідності до п. 1.1 Договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери, а саме 395 простих іменних акцій документарної форми випуску, емітентом яких є ЗАТ "ФХ Укрексімстрах".
Згідно ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" акції закритих акціонерних товариств розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Порядок відчуження акціонерами своїх акцій третім особам чи іншим акціонерам, здійснення інших операцій з акціями визначений п. 4.9. Статуту ЗАТ "ФХ Укрексімстрах". Зокрема, п. 4.9. визначено, що зазначені операції з акціями здійснюються згідно з Положенням про порядок обігу акцій товариства, затвердженого органом управління товариства, до компетенції якого це питання віднесено Статутом товариства. Зазначеного документу судам надано не було.
Отже, господарськими судами, з урахуванням норм законодавства та Статуту ЗАТ "ФХ Укрексімстрах" належним чином не надано оцінки Договору, зокрема п. 1.1., яким встановлено його предмет.
Як закріплено п. 9.8.9. Статуту, прийняття рішення про придбання товариством власних акцій, належить до компетенції загальних зборів акціонерів. Дане положення Статуту відповідає нормі п. з) ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства".
Однак, попередніми судами під час розгляду справи не встановлювалось, чи виносили загальні збори ЗАТ "Укрексімстрах" відповідне рішення про погодження придбання акцій у ВАТ "Перший інвестиційний банк".
Як визначено у ч. 3 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" (дійсний на момент укладення Договору), обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів.
Частиною 2 статті 27 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції (сертифікати акцій).
Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Апеляційний господарський суд у постанові зазначає, що сертифікатом акцій Серія А № 3, виданим 21.04.2004 р. підтверджено, що станом на вказану дату власником 395 простих іменних акцій ЗАТ "ФХ Укрексімстрах" є ВАТ "Перший інвестиційний Банк".
Однак, судами не з'ясовано, чи може даний сертифікат бути належним доказом наявності права власності ВАТ "Перший інвестиційний Банк" відчужуваних акцій на момент укладення Договору, тобто на 25.03.2003 р.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди надали неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права. Відтак, рішення та постанова підлягають скасуванню в частині задоволення первісного позову, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Водночас, господарські суди дійшли мотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ЗАТ "ФХ Укрексімстрах" про розірвання Договору № К21-1/03 від 25.03.2003 р.
Так, зустрічний позов обґрунтований тим, що на підприємстві склалася тяжка фінансова ситуація, що призвела до неможливості виконання ЗАТ "ФХ Укрексімстрах" умов Договору. Дані обставини, на думку позивача за зустрічним позовом, є істотними, у зв'язку з чим Договір може бути розірваним на підставі ст. 652 ЦК України.
Відповідно до п. 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Господарськими судами вказано, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів щодо наявності зазначених у ст. 652 ЦК України обставин, які можуть бути підставою для розірвання договору у разі істотної зміни обставин.
Отже, під час розгляду зустрічного позову місцевий та апеляційний господарські суди забезпечили дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фінансовий холдинг "Укрексімстрах" -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Київської області від 19.09.2007 р. і постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. у справі № 17/193-07 в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства "Фінансовий холдинг "Укрексімстрах" на користь Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний Банк" 1 990 760,50 грн. основного боргу, 137 716,99 грн. пені та судових витрат скасувати. Справу в цій частині направити до господарського суду Київської області на новий розгляд в іншому складі суду.
В решті рішення господарського суду Київської області від 19.09.2007 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.01.2008 р. у справі № 17/193-07 залишити без змін.
Головуючий суддя О. Кот
судді Т. Барицька
С. Шевчук