09.06.2008 Справа № 10/68
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літ. Карпати», с.Великі Лази Ужгородського району
до Радгосп-заводу «Великолазівський», м.Ужгород
про стягнення 18480грн. відшкодування вартості неповернутої цегли
Суддя І.В.Івашкович
Представники:
від позивача: Шип Л.М., в.о. директора
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Літ. Карпати», с.Великі Лази Ужгородського району звернулось з позовом до радгосп-заводу «Великолазівський», м.Ужгород, вимоги по якому змінив поданою в порядку ст.22 ГПК України заявою від 29.05.08, та просить стягнути 18480грн. відшкодування вартості неповернутої відповідачем цегли.
Позов мотивує тим, що відповідач в порушення взятого на себе гарантійним листом зобов'язання щодо повернення позивачу цегли б/в в кількості 50 тис. штук, у встановлений строк до 12.03.05 цеглу позивачу не передав.
На підставі положень ст.ст. 612 ч.3, 623 ч.3 Цивільного кодексу України, позивач заявив вимогу про відшкодування вартості цегли, застосовуючи при цьому ціни ВАТ «Будівельні матеріали» -виробника цегли.
Позивач визначив розмір відшкодування за неповернуту відповідачем цеглу б/в, що складає 18480грн., беручи 40% від ціни нової цегли, що станом на 30.04.08 складає 924грн.
Представник позивача позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування та підтвердження підстав позовних вимог доданими документальними доказами.
Відповідач, якого було належним чином повідомлено про дату, час і місце судових засідань по даній справі (у матеріалах справи наявні зворотні поштові повідомлення про вручення відповідачу надісланих господарським судом поштових кореспонденцій), не подав на вимогу суду письмового відзиву на позов, не направив для участі в судовому засіданні свого уповноваженого представника.
За таких обставин спір підлягає вирішенню в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
На підставі дослідження і аналізу доданих позивачем документальних доказів, пояснень представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із фактичних обставин і матеріалів справи вбачається, що за накладною №1530 від 28.12.2002р. ТОВ «Літ. Карпати» (позивачем) отримано від радгоспу-заводу «Великолазівський» (відповідача) 50000шт. цегли (бувшої у використанні) на загальну суму 7500грн. (по ціні 150грн. в т.ч. ПДВ за 1000шт.). Згідно вказаної накладної позивач отримав інші будматеріали, всього на загальну суму 22000грн. Вартість отриманих від відповідача будматеріалів позивач оплатив повністю шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями №30 від 20.11.01; №32 від 23.11.01 ( копії додано).
Із доводів позивача, які не спростовано відповідачем в установленому порядку, слідує, що відповідачем реалізовану позивачу спірну цеглу було вивезено для власних потреб, у зв'язку з чим відповідач листом б/н, б/д зобов'язався перед позивачем повернути цеглу б/в в кількості 50 тис.штук у строк до 12.03.05. Однак, до теперішнього часу зобов'язання щодо повернення цегли відповідач не виконав.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.
Передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Нормами ст.11 Цивільного кодексу України врегульовано загальні підстави виникнення цивільних прав і обов'язків та передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Виходячи із змісту вищенаведених правових норм, суд констатує, що в даному випадку між сторонами виникло цивільне правовідношення, відповідно до якого відповідач гарантійним листом взяв на себе зобов'язання повернути позивачу у строк до 12.03.05 самовільно використану цеглу б/в у кількості 50 тис.штук.
Оскільки зобов'язання відповідачем у встановлений строк не виконано та допущено значне прострочення такого виконання, позивач вправі відповідно до ч.3 ст.612 Цивільного кодексу України відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Аналізом наведеного позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків, що складає 18480грн. встановлено, що позивачем застосовано існуючу на час вирішення спору ціну виробника цегли в м. Ужгород -ВАТ «Будівельні матеріали» (924грн. за 1000шт.) та взято до розрахунку 40% від ціни, оскільки при купівлі цегли б/в ціна продажу складала 40% від існуючої на той час (грудень 2002р.) ціни, що складала 375грн. за 1000шт.
Розрахунок розміру відшкодування збитків, визначеного з урахуванням існуючої в м.Ужгороді на час вирішення спору ціни виробника цегли, суд вважає обгрунтованим, таким, що відповідає приписам ст.623 Цивільного кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги суд визнає доведеними та обгрунтованими позивачем відповідно до закону, не спростованими відповідачем в установленому порядку.
Позов підлягає задоволенню повністю.
За правилами ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 184,80грн. та 118грн. -по оплаті інформаційно-технічних послуг.
Керуючись ст. ст. 43, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з радгоспу-заводу «Великолазівський» (м.Ужгород, вул.Лисенка,41, І.К. 00413825) на користь ТОВ «Літ. Карпати» (Ужгородський район, с.Великі лази, вул.Вознесенська,2а, І.К. 31315599) 18480грн. відшкодування збитків та 302,80грн. відшкодування судових витрат. Видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
Суддя І.В.Івашкович