33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"08" липня 2011 р. Справа № 7/12-Б-10
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Бригінець Л.М.
суддів Демидюк О.О. суддів Василишин А.Р.
при секретарі судового засідання Басюк Р.О.
розглянувши апеляційну скаргу боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт" на ухвали господарського суду Хмельницької області від 19.11.10 р.
у справі № 7/12-Б-10
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт"
про визнання банкрутом.
За участю представників:
боржника - не з'явився ТОВ "Подільський граніт"
кредитора - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 19.06.2010р.) представник ВАТ "Державний ощадний банк України"
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2011р. , в зв"язку з затвердженням нових складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів у справі № 7/12-Б-10. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Щепанська Г.А.
Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 08.06.2011р. в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді Щепанської Г.А., внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 7/12-Б-10 визначити колегію суддів у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Василишин А.Р.
Ухвалами господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010р. у справі № 7/12-Б-10 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт": 1) визнано вимоги Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області в розмірі 5 351 310,36грн., з яких 4 554 451,25грн.- сума основного боргу, 771 381,90грн. - неустойка, 25 477,21грн. - судові витрати; 2) визнано додаткові вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" м. Київ в розмірі 950 919,97грн., з яких: 843 779,10грн. - сума основного боргу, 107 140,87грн. - пеня; 3) затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт".
Не погоджуючись з винесеними ухвалами суду першої інстанції боржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказані ухвали в частині вимог - Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області в сумі 5 351 310,36грн. ;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" м. Київ в розмірі 950919,97грн.;
- Скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 19.11.2010р. про затвердження реєстру вимог кредиторів в частині вимог вищевказаних кредиторів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що , борг ТОВ «Подільський граніт»перед ВАТ «Державний ощадний банк України»у розмірі 3 492 415,34 грн. визнано постановою Вищого господарського суду України від" 03.09.2009 по справі 9/655, тому він був визнаний як безспірний боржником.
Решта суми боргу у сумі 1 858 895, 02 грн. не визнано Боржником, оскільки після рішення суду про стягнення заборгованості припиняється нарахування будь-яких відсотків та штрафних санкцій на розмір боргу. В іншому випадку таке рішення взагалі не можливо виконати, оскільки розмір боргу буде постійно зростати під час виконання рішення суду.
Це підтверджує стаття 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п. 1.2. Договору відновлювальної кредитної лінії №863 від 07.04.2008 зобов'язання ТОВ «Подільський граніт»мало бути виконано до 08.04.2009 року.
На думку апелянта, будь-які нарахування на борг, що виник на 08.04.2009, могли здійснюватись лише до 08.09.2009 року.
24.06.2010 господарський суд своєю ухвалою визначив грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Пром-Лізинг»до ТОВ «Подільський граніт»в сумі 741 503,38 грн.
Проте, 30.07.2010 ТОВ «Пром-Лізинг»подав заяву про додаткові грошові вимоги до боржника у розмірі 986 019, 13 грн.
19.11.2010 господарський суд своєю ухвалою визначив додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Пром-Лізинг»до ТОВ «Подільський граніт»в сумі 950 919,97 грн.
Проте, господарський суд в ухвалі від 19.11.2010 не обґрунтував підставу визнання додаткових вимог ТОВ «Пром-Лізинг»в розмірі 950 919, 97 грн. Ці вимоги не визнані будь-якими судовими рішеннями і є спірними, а тому не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів.
Апелянт вважає, що ухвала господарського суду від 19.11.2010 щодо визнання додаткових вимог ініціюючого кредитора ТОВ «Пром-Лізинг»до боржника ТОВ «Подільський граніт»в розмірі 950 919, 97 грн. підлягає скасуванню.
Апелянт також зазначає, що згідно статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.
Апелянт вважає, що за результатом розгляду зазначених питань мала бути винесена лише одна ухвала. Судом першої інстанції були винесені окремі ухвали щодо визнання спірних вимог кредиторів та щодо затвердження реєстру вимог кредиторів, що грубо порушує норми процесуального права, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Кредитор - ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області апеляційну скаргу заперечує з підстав, наведених у відзиві.
Кредитор - ТОВ «Пром-Лізинг»відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
В судове засідання апелянт також не з"явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги, учасники провадження у справі належним чином повідомлені.
Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши представника кредитора, обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010р. визнано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Головного управління по м. Києву та Київській області до боржника ТОВ «Подільський граніт»в розмірі 5 351 310, 36 грн.
Вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України»у сумі 1858895,02 грн. апелянтом не визнаються.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2008р. між ВАТ „Державний ощадний банк" та ТОВ „Подільський граніт" укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 863 за умовами якого банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати, та повернути в передбачені цим Договором строки кредит в розмірі 4 000 000 гривень та сплатити банку проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно п. 1.7 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 18% процентів річних, яка може бути змінена у порядку, визначеному цим Договором.
Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2009р. по справі № 9/655 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт" с. Нова Синявка Старосинявського району (вул. Івана Франка, 9, код 34638902) на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" м.Київ в особі Головного управління по м. Києву та Київській області м.Київ ( вул. Володимирська, 27, код 09322277) 3 252 997,83 грн. простроченої заборгованості, 213 561,47 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 378,83 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом, 25 359,86 грн. державного мита та 117,35 грн. ( витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається.
Місцевим господарським судом враховано, що розмір заборгованості по погашенню суми кредиту згідно Договору в сумі 3 252 997,83 грн. підтверджується постановою Вищого господарського, суду України від 03.09.2009р. по справі № 9/655 (вказана заборгованість апелянтом визнається).
Відповідно до п. 1.7 Договору заявник нарахував боржнику проценти за користування кредитом, розмір яких станом на 15.03.2010р. становив 822 703,34 грн.
В пункті 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 зазначено, що оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).
Відповідно до п. 6.1.1. договору, за порушення зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній оплаті процентів за користування кредитом боржник зобов'язується сплатити на користь заявника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Заявник просив суд визнати суму пені за порушення строків сплати кредиту за період з 26.11.2008р. по 14.03.2010р. в розмірі 827 431,56 грн. та суму пені за порушення строків сплати нарахованих відсотків за період з 11.03.2009р. по 14.03.2010р. в розмірі 60 657,20 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспорможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов"язання - зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України заявником нараховано боржнику 3% річних з 10.03.2009р. по 15.03.2010р. в розмірі 136 194,53 грн. та інфляційних втрат за березень 2009р. - березень 2010р. в розмірі 348 285,55 грн.
Місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що правомірно нарахованою є сума пені за порушення строків сплати кредиту за період з 26.11.2008р. по 27.10.2009р. в розмірі 710 724,70 грн.
ВАТ „Державний ощадний банк" було також заявлено 34 270,00 грн. витрат понесених банком за вчинення виконавчого напису на договорі іпотеки нерухомого майна № 98 від 07.04.2008р. Підставу виникнення даної заборгованості заявник зазначав п. 6.1 та п. 6.1.3 кредитного договору.
Крім того ВАТ „Державний ощадний банк" заявлено 25 359,86 грн. сплаченого державного мита за подачу позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області та 117,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання вимог Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області, м. Київ до боржника ТОВ „Подільський граніт" в розмірі 5 351 310,36 грн., з яких: 4 554 451,25 грн. - сума основного боргу, 771 381,90 грн. - неустойка, 25 477,21 грн. - судові витрати.
Щодо невизнання боржником додаткових вимог ініціюючого кредитора апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2010р. порушено провадження у траві № 7/12-Б-10 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт", с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.06.2010 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Пром-Лізинг»до ТОВ «Подільський граніт»в сумі 741503,38 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України, у десятиденний строк оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт" арбітражного керуючого Аверкіну Ольгу Володимирівну (ліцензія серії НОМЕР_1).
У газеті "Голос України" від 07.07.2010р. № 123 розміщено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський граніт", с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області.
30.07.2010 ТОВ «Пром-Лізинг»подано заяву про додаткові грошові вимоги до боржника у розмірі 986019, 13 грн., тобто у термін визначений ст. 14 та п. 8 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспорможності боржника або визнання його банкрутом".
19.11.2010 місцевий господарський суд своєю ухвалою визнав додаткові грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Пром-Лізинг»до ТОВ «Подільський граніт»в сумі 950919,97 грн.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 2 с. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Порядок та строки проведення сплати лізингових платежів передбачені графіками сплати лізингових платежів, які підписані та скріплені печатками сторін.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Пром-Лізинг" подаючи заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Подільський граніт" вказав заборгованість станом на 15.02.2010р. Провадження у даній справі порушено ухвалою місцевого господарського суду 15.03.2010р.
Тобто, ініціюючий кредитор заявив додаткові вимоги до боржника у межах строку, встановленого Законом про банкрутство.
Виходячи зі змісту ст. 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість боржника, визнати або відхилити грошові вимоги.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заборгованість боржника ТОВ „Подільський граніт" перед ініціюючим кредитором підтверджується договором фінансового лізингу № 31-07/07-ФЛ-1 від 31.07.2007р., додатками до зазначеного договору, актами приймання-передачі, рішенням господарського суду Хмельницької області по справі № 7/1534 від 05.10.2009р., договором фінансового лізингу № 31-07/07-ФЛ-З від 31.07.2007р., додатками до зазначеного договору, актом приймання-передачі, договором фінансового лізингу № 07-11/07-ФЛ від 07.11.2007р., додатками до зазначеного договору, актом приймання-передачі, рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі № 7/1533 від 05.10.2009р., , рішенням господарського суду у справі № 7/1535, детальними розрахунками нарахованих ініціюючим кредитором сум по сплаті основної заборгованості, 3% річних, втрат від інфляції та пені.
Місцевий господарський суд здійснив перерахунок нарахування ініціюючим кредитором сум втрат від інфляції та дійшов обгрунтованого висновку, що правомірною для заявлення є сума втрат від інфляції в розмірі 147 143,89 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано додаткові вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Пром-Лізинг" в розмірі 950919,97грн., з яких: 843779,10 грн. - сума основного боргу, 107140,87 грн. - пеня.
Щодо твердження апелянта про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, визначені ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки за результатом розгляду вимог кредиторів судом мала бути винесена лише одна ухвала, а не окремі ухвали щодо визнання спірних вимог кредиторів та щодо затвердження реєстру вимог кредиторів.
Апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно абз.1 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає заяви всіх кредиторів (внесених до реєстру вимог та стосовно яких є заперечення), досліджує підстави виникнення грошових вимог, їх розмір, порядок погашення, залишок боргу та інше.
За вимогами кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи якщо суд не згоден на включення до реєстру оскаржених боржником вимог, виноситься окрема ухвала суду, в якій грошові вимоги вказаних кредиторів визнаються чи відхиляються (повністю чи частково). Тільки визнані судом вимоги підлягають задоволенню в процедурі банкрутства.
Розглянувши реєстр вимог кредиторів та вимоги кредиторів, стосовно яких були заперечення боржника, господарський суд виносить ухвалу. Ухвалою за результатами попереднього засідання суд затверджує реєстр вимог кредиторів у якому містяться відомості про кожного кредитора (найменування, адреса), розмір його вимог за грошовими зобов"язаннями або зобов"язаннями щодо сплати податків та зборів (обов"язкових платежів), послідовність задоволення кожної вимоги, окремо - розмір неустойки (штраф, пеня).
Матеріаліали справи свідчать, що господарським судом Хмельницької області 19.11.2010р. було проведено попереднє засідання у справі про банкрутство ТОВ «Подільський граніт».
За результатами розгляду кожної заяви кредитора з вимогами до боржника винесено ухвали господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010р. (про визнання чи відхилення вимог).
Враховуючи визнання чи відхилення кредиторських вимог місцевим господарським судом 19.11.2010р. винесено ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів.
Отже, порушень місцевим господарським судом вимог ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»за результатами проведеного попереднього засідання апеляційним господарським судом не встановлено.
Ухвала про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № 7/12-Б-10 в частині вимог інших кредиторів апеляційним судом не переглядалася.
Однак, місцевим господарським судом допущено порушення норм процесуального права, яке полягає в наступному.
17.11.2010р. за відсутності боржника судом першої інстанції було оголошено перерву в судовому засіданні у справі №7/12-Б-10. Вказане порушення, хоч не призвело до прийняття неправильного рішення, але відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є в будь-якому випадку підставою для його скасування.
Враховуючи викладене, оскаржувані ухвали від 19.11.2010р. підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99,101,103-106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Подільський граніт»задоволити частково .
2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010р. у справі № 7/12-Б-10 щодо розгляду грошових вимог ВАТ „Державний ощадний банк" скасувати.
Прийняти нову ухвалу: "Визнати вимоги Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області, (вул. Володимирська, 27, м. Київ, код 09322277) до боржника ТОВ „Подільський граніт" в розмірі 5 351 310,36 грн., з яких: 4 554 451,25 грн. - сума основного боргу, 771 381,90 грн. - неустойка, 25 477,21 грн. - судові витрати."
3. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010р. у справі № 7/12-Б-10 щодо розгляду додаткових грошових вимог ТОВ "Пром-Лізинг" скасувати.
Прийняти нову ухвалу: "Визнати додаткові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ „Пром-Лізинг", (проспект Науки, 63, м. Київ, код 33494573) до боржника ТОВ „Подільський граніт" в розмірі 950 919,97 грн., з яких: 843 779,10 грн. - сума основного боргу, 107 140,87 грн. - пеня".
4. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010р. щодо затвердження реєстру вимог кредиторів в частині вимог Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області та ТОВ „Пром-Лізинг" скасувати.
5. Прийняти нове рішення: "Визнати включені до реєстру вимог кредиторів вимоги Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" в особі Головного управління по м. Києву та Київській області в розмірі 5 351 310,36 грн., з яких: 4 554 451,25 грн. - сума основного боргу (1 черга задоволення вимог), 771 381,90 грн. - неустойка (6 черга задоволення вимог), 25 477,21 грн. - судові витрати (1 черга задоволення вимог);
Визнати включені до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ „Пром-Лізинг", (проспект Науки, 63, м. Київ, код 33494573) в розмірі 1560489,11грн.- основний борг (4 черга задоволення вимог), 124288,56грн. - неустойка ( 6 черга), судові витрати - 7645,68грн. (1 черга задоволення вимог).
В решті ухвалу про затвердження реєстру вимог кредиторів залишити без змін.
Матеріали справи № 7/12-Б-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Бригінець Л.М.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Василишин А.Р.