"26" липня 2011 р.Справа № 5024/589/2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження голови суду від 15.07.2011р. №415 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 30.03.2011р.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Херсонський завод пластикових виробів”
на рішення господарського суду Херсонської області від 19 травня 2011 року
у справі №5024/589/2011
за позовом Приватного підприємства „Херсонський завод пластикових виробів”
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3
про стягнення 585806,23 грн., -
Приватне підприємство „Херсонський завод пластикових виробів” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_3 585806,23 грн., з яких: 218708,45 грн. заборгованості за договором поставки від 05.05.2009р. №05/05-09, 8682,43 грн. трьох відсотків річних, 30352,60 грн. інфляційних втрат та 328062,75 грн. відсотків.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 19 травня 2011 року у справі №5024/589/2011 (суддя Александрова Л.І.) позов ПП „Херсонський завод пластикових виробів” задоволено частково; з ПП ОСОБА_3 на користь позивача стягнуто 218708,45 грн. основного боргу, 8682,43 грн. трьох відсотків річних, 30352,60 інфляційних втрат, 4938,58 грн. відсотків, 2626,82 грн. держмита та 105,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання своїх зобов'язань за договором поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 ПП „Херсонський завод пластикових виробів” поставив відповідачу продукцію на загальну суму 353378,45 грн. Натомість відповідач оплату поставленої продукції здійснив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 218708,45 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов'язання, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню. Окрім того, суд першої інстанції також прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України. Водночас місцевим господарським судом був зроблений перерахунок відсотків, з огляду на який суд частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків на суму 4938,58 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ПП „Херсонський завод пластикових виробів”) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити, задовольнивши позов ПП „Херсонський завод пластикових виробів” в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що 20.05.2009р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору поставки, якою відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити позивачу відсотки в повному обсязі.
Апеляційна скарга ПП „Херсонський завод пластикових виробів” була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 05.07.2011р. колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Михайлов М.В., про що 10.06.2011р. винесено відповідну ухвалу.
Згідно з розпорядженням в.о. голови суду від 01.07.2011р. №393 справа №5024/589/2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф.
Відповідно до розпорядження голови суду від 15.07.2011р. №415 справа №5024/589/2011 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Михайлов М.В.
05.07.2011р. за вх.№2001/11/Д2 апеляційний господарський суд отримав від відповідача відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погодився з апеляційною скаргою ПП „Херсонський завод пластикових виробів” та просив залишити її без задоволення.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 10.06.2011р. та від 06.07.2011р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПП „Херсонський завод пластикових виробів” за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать про те, що 05.05.2009р. між Приватним підприємством „Херсонський завод пластикових виробів” (Постачальник, позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Покупець, відповідач) був укладений договір поставки №05/05-09, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити Лінію по виробництву профілю ПВХ 1 65, іменовану в подальшому товар, у відповідності з умовами даного договору.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що Постачальник передає у власність, а Покупець придбаває товар на загальну суму 353378,45 грн.
Відповідно до п.2.2 договору Покупець здійснює оплату за поставлений по даному договору товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або готівкою в наступному порядку:
- передплата в розмірі 134670 грн. після підписання даного договору;
- оплата в розмірі 26934 грн. протягом 1 (одного) банківського дня з моменту підписання акту вводу в експлуатацію;
- оплата в розмірі 16459 грн. 68 коп. до 25.06.2009 р.;
- оплата в розмірі 32536 грн. 59 коп. до 01.07.2009 р.;
- оплата в розмірі 32153 грн. 80 коп. до 01.08.2009 р.;
- оплата в розмірі 31771 грн. 02 коп. до 01.09.2009 р.;
- оплата в розмірі 31388 грн. 24 коп. до 01.10.2009 р.;
- оплата в розмірі 31005 грн. 43 коп. до 01.11.2009 р.;
- оплата в розмірі 16459 грн. 69 коп. до 01.12.2009 р.
Згідно з п.2.3 договору зобов'язання по оплаті товару Покупцем вважаються виконаними з дати зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
За п.2.4 договору у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, вважається що Покупець виявив бажання в подальшому оплачувати поставлений товар з урахуванням товарного кредиту з нарахуванням 10% на місяць від суми не сплаченої в строк до 01.12.2009р.
Пунктом 2.5. договору встановлено, що строк надання товарного кредиту не повинен перевищувати 7 (семи) календарних днів.
Відповідно до п.8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
На виконання умов договору поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 за видатковою накладною від 20.05.2009р. №20 та актом від 20.05.2009р. №1 приймання-передачі до договору поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 позивач передав відповідачу Лінію по виробництву профілю ПВХ 1 65.
Актами від 20.06.2009р. №2 та від 13.10.2009р. №3, складеними сторонами без заперечень, підтверджується, що Лінія по виробництву профілю ПВХ 1 65 пройшла пусконалагоджувальні роботи і введена в експлуатацію, обладнання експлуатується і знаходиться в працюючому (задовільному) стані. Претензій по технічному стану приватний підприємець ОСОБА_3 не має.
Відповідачем вартість отриманого від позивача обладнання оплачена частково в сумі 134670 грн. передплати. Решта вартості поставленого товару в розмірі 218708,45 грн.
Окрім того, до апеляційної скарги відповідачем надано копію Додаткової угоди від 20.05.2009р. до договору поставки від 05.05.2009р. №05/05-09.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги вказану копію Додаткової угоди від 20.05.2009р. до договору поставки від 05.05.2009р. №05/05-09, оскільки скаржником належним чином обґрунтовано неможливість її подання до суду першої інстанції.
Додаткова угода від 20.05.2009р. до договору поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 підписана представниками обох сторін, підписи яких скріплено печатками.
У п.п. 1-3 Додаткової угоди від 20.05.2009р. сторони дійшли згоди п.2.4 договору викласти в наступній редакції: „У випадку порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується у відповідності з ст.ст. 536, 692 Цивільного кодексу України, оплатити Постачальнику відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 10 (десяти) % за кожний календарний місяць від суми заборгованості”; п.2.5 договору поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 виключити; інші пункти вищевказаного договору поставки залишено без змін.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ПП „Херсонський завод пластикових виробів” про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 218708,45 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ПП „Херсонський завод пластикових виробів” про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних втрат, надані представником позивача до суду першої інстанції в позовній заяві, відповідно до яких за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 ПП „Херсонський завод пластикових виробів” було правомірно нараховано до сплати відповідачу за період з 02.12.2009р. по 30.03.2011р. 8682,43 грн. трьох відсотків річних та 30352,60 грн. інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім того, підлягають задоволенню позовні вимоги ПП „Херсонський завод пластикових виробів” в частині стягнення з відповідача 328062,75 грн. відсотків на підставі п.2.4 договору.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок відсотків, наданий представником позивача до суду першої інстанції в позовній заяві, відповідно до якого за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 05.05.2009р. №05/05-09 ПП „Херсонський завод пластикових виробів” було правомірно нараховано до сплати відповідачу за період з 02.12.2009р. по 30.03.2011р. 328062,75 грн. відсотків на підставі п.2.4 договору, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПП „Херсонський завод пластикових виробів” є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПП „Херсонський завод пластикових виробів” підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід змінити.
В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Херсонський завод пластикових виробів” задовольнити.
2.Рішення господарського суду Херсонської області від 19 травня 2011 року у справі №5024/589/2011 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:
„Позов Приватного підприємства „Херсонський завод пластикових виробів” задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Херсонський завод пластикових виробів” (73000, м. Херсон, вул. Запорізька, 140-л, код ЄДРПОУ 35028611) 218708 (двісті вісімнадцять тисяч сімсот вісім) грн. 45 коп. основного боргу, 8682 (вісім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 43 коп. трьох відсотків річних, 30352 (тридцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 328062 (триста двадцять вісім тисяч шістдесят дві) грн. 75 коп. відсотків, 5858 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
3.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Херсонський завод пластикових виробів” (73000, м. Херсон, вул. Запорізька, 140-л, код ЄДРПОУ 35028611) 1615 (одну тисячу шістсот п'ятнадцять) грн. 62 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4.Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 28 липня 2011 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
М.В. Михайлов
А.І. Ярош