79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.07.11 Справа № 13/5027/441/2011
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»за № 05/568 від 01.06.2011 року
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2011 року
у справі № 13/5027/441/2011
за позовом: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, яку представляє філія управління магістральних газопроводів «Прикарпаттрансгаз», м. Івано-Франківськ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», м. Чернівці
про стягнення суми боргу 54539,79 грн.
За участю представників сторін:
від позивача -Гірак Л.З. -представник
від відповідача -не з'явився
Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року у справі № 13/5027/441/2011 змінено склад колегії, замість суддів Гриців В.М. та Хабіб М.І. введено суддів Давид Л.Л. та Мурська Х.В..
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 24.05.2011 року у справі № 13/5027/441/2011 (суддя Миронюк С.О.) позовні вимоги ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз»задоволено повністю: стягнуто з ПАТ «Чернівцігаз»на користь Філії УМГ «Прикарпаттрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»заборгованість в сумі 54 539,79 грн., у тому числі 42 711,88 грн. інфляційних втрат, 11 827,91 грн. 3 % річних, державне мито в сумі 545,39 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
При винесенні рішення, суд першої інстанції виходив із того, що зважаючи на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, вимога позивача про стягнення з відповідача 42 711,88 грн. -інфляційні нарахувань 11 827,91 грн. -3% річних підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення; норма абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»не позбавляє права позивача звернутися з позовом до суду про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
ПАТ «Чернівцігаз»подано апеляційну скаргу за № 05/568 від 01.06.2011 року, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки судом першої інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права та висновки господарського суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що господарським судом не взято до уваги спливу строку позовної давності та не надано правової оцінки заяві № 01/541 від 11.05.2011 року та відзиву № 01/542 від 11.05.2011 року, у яких відповідач зазначає про порушення позивачем строку позовної давності; відповідач є учасником розрахунків підприємств паливно-енергетичного комплексу та включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005 року № 27/11-IV, а тому стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є неправомірним.
ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі філії УМГ «Прикарпаттрансгаз»в судовому засіданні та у поданому відзив на апеляційну скаргу № 2155/06-06 від 15.07.2011 року, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції у даній справі без змін з підстав необґрунтованості доводів апеляційної скарги.
Відповідач у справі участь представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).
Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 15.06.2011 року участь уповноважених представників сторін була визнана не обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника.
Судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2004 року між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі УМГ «Прикарпаттрансгаз»та ВАТ «Чернівцігаз»укладеного договір на транспортування природного газу № 1-ВЛ/Ч, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по одоризації, редукуванню та транспортуванню природного газу для власних та виробничо-технологічних витрат, передачі його в газові мережі замовника в обсягах передбачених договорами на їх поставку.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.10.2010 року по справі № 4/65, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року та постановою Вищого господарського суду України 24.02.2011 року, задоволено позов ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі УМГ «Прикарпаттрансгаз»до ВАТ «Чернівцігаз»та стягнуто з ВАТ «Чернівцігаз»(правонаступник ПАТ «Чернівцігаз») борг за поставлений природний газ за період з червеня 2006 року по січень 2007 року в сумі 131421,18 грн..
Посилаючись на те, що рішення суду у справі № 4/65 набрало законної сили, однак не було виконано відповідачем, ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі УМГ «Прикарпаттрансгаз»звернулось до суду з позовом у даній справі про стягнення з ПАТ «Чернівцігаз»інфляційних втрат за період 01.04.2008 року -01.03.2011 року в сумі 42 711,88 грн. та 3 % річних за період 01.05.2008 року -01.05.2011 року в розмірі 11 827,91 грн..
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного:
В силу ст. 35 ГПК України, встановлені обставини не потребують доказування.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України (обов'язок боржника (відповідача) виконати зобов'язання) кореспондується право кредитора (позивача) вимагати таке виконання, а у разі порушення боржником зобов'язання вимагати застосування санкцій, передбачених законом.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по сплаті заборгованих коштів у позивача виникло право вимоги щодо інфляційних та річних в зв'язку з невиконанням боржником грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на те, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобов'язання за договором № 1ВЛ/Ч, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат за період 01.04.2008 року -01.03.2011 року в сумі 42 711,88 грн. та 3 % річних за період 01.05.2008 року -01.05.2011 року в розмірі 11 827,91 грн..
Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не забороняють звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення.
Вказану правову позицію наведено також в інформаційному листі ВГСУ від 20.11.2008 року N 01-8/685, постанові Верховного Суду України від 30.09.2008р. у справі №1/384-07.
Посилання апелянта на включення його до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості та на п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»є безпідставними, так як зазначена норма Закону встановлює правило про зупинення виконавчих проваджень по примусовому виконанню рішень щодо підприємств, які включені до Реєстру, та не забороняє особі право якої порушено звернення до суду з позовом і прийняття судом рішення.
Окрім цього, необґрунтованими є посилання скаржника на те, що на даний момент вирішуються питання щодо погашення заборгованості перед позивачем, оскільки договір на реструктирізацію спірної заборгованості між сторонами не укладався та такі твердження не обґрунтовані належними та допустимими доказами по справі.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на сплив строку позовної давності на стягнення інфляційних втрат та 3% річних по сумі заборгованості, яка виникла за поставлений йому протягом періоду з січня 2005 року по травень 2006 року природний газ на умовах договору на постачання природного газу № 1-ВЛ/Ч від 10.02.2004 р., колегія суддів вважає даний висновок необґрунтований оскільки, статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно норм ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Проте, обсяг зобов'язання визнано рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.10.2010 року по справі № 4/65 та інфляційні втрати нараховані позивачем за період з 01.04.2008 року по 01.04.2011 року та 3 % річних за період з 01.05.2008 року по 01.06.2011 року, тобто в межах 1095 днів до подання позовної заяви.
Щодо інших висновків, викладених апелянтом в апеляційній скарзі, то такі спростовані вищенаведеним та необґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 24.05.2011 року прийняте із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 24.05.2011 року залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Чернівцігаз»-без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..
суддя Давид Л.Л.
суддя Мурська Х.В.