01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.07.2011 № 16/007-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 73/2010 від 17.11.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 28 від 10.03.2011 року,
від третьої особи-1: не з'явилися;
від третьої особи-2: не з'явилися;
від третьої особи-3: не з'явилися,
розглянувши апеляційну скаргу спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” на рішення господарського суду Київської області від 05.04.2011 року
у справі № 16/007-11 (суддя Христенко О.О.)
за позовом приватного акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ”, м. Київ,
до спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп”, м. Бровари,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Перша”, м. Київ,
2. закрите акціонерне товариство „Українська екологічна страхова компанія” м. Київ,
3. приватне акціонерне товариство „Страхова група „ТАС”, м. Київ,
про стягнення 134 246,50 грн., -
В січні 2011 року приватне акціонерне товариство „Страховий дім „Європейський світ” звернулося до господарського суду Київської області з позовом в якому просило стягнути з спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” на свою користь суму несплачених страхових платежів у розмірі 134 246,50 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 05.04.2011 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на порушення та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
ПрАТ „СД „Європейський світ” у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу СП у формі ТОВ „Транс-Груп” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.07.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року згідно із пунктом 3 статті 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору по даній справі та розгляд справи було відкладено на 21.07.2011 року відповідно до пункту 1 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб.
Представники третіх осіб в судове засідання, яке відбулося 21.07.2011 року, не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлені належним чином.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.07.2011 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених вище.
Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2011 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу СП у формі ТОВ „Транс-Груп” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 05.04.2011 - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 21.07.2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу СП у формі ТОВ „Транс-Груп” слід задовольнити, а рішення господарського суду Київської області - скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
30 вересня 2008 року між ПрАТ „СД „Європейський світ” (Агент) та ЗАТ „СК „Перша” (правонаступником якого є ПрАТ „СК „Перша”) (Страховик) укладено Договір доручення № 4.0070-00-08.А про надання агентських послуг по страхуванню (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору третя особа-1 доручає, а позивач приймає на себе обов'язки по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування від імені та за дорученням Страховика.
Згідно п. 1.3 Договору, за здійснення дій в інтересах третьої особи 1 позивач отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається цим Договором та додатком до нього, який є невід'ємною частиною Договору (згідно додатку № 4 до Договору сума винагороди складає 1%).
Відповідно до п. 2.4.3 Договору договір страхування повинен бути укладений позивачем не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу від Страхувальника.
Згідно п. 2.4.8 Договору, позивач зобов'язується видавати поліси тільки після повної сплати Страхувальником платежу, що підтверджується відповідними документами, але не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу.
В подальшому між позивачем та третьою особою 1 укладено додаткову угоду № 1 від 01.08.2009 року до Договору, в якій сторони домовились про порядок взаємодії під час реалізації Полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн-членів системи “Зелена картка”, а саме: позивачу надається право на застосування принципу розтермінування для страхувальника оплати страхового платежу в наступних частинах: при укладенні договору страхування строком на 1 рік - не більше 4 частин, при укладенні договору страхування строком на 6 місяців та менше - не більше 2 частин, при укладенні договору страхування строком до 1 місяця - розтермінування сплати платежу не допускається; позивач зобов'язаний здійснювати контроль за своєчасністю сплати страхувальниками заборгованості по розтермінованим платежам; позивач зобов'язаний вчиняти всі можливі та доступні заходи по стягненню із страхувальника заборгованості по розтермінованим платежам.
Відповідно до п. 3.1 Договору позивач одержує поліси, зразки форм звітів та інші документи, зокрема, бланки суворої звітності, за довіреністю у відповідального працівника третьої особи 1 за накладною із зазначенням найменувань отримуваних документів, їх кількості і номерів.
Згідно п. 9.1 Договору, цей Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2008 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодна з сторін письмово не вимагає його припинення, дія Договору вважається продовженою терміном на один рік на тих же умовах, без додаткового погодження сторонами.
На виконання умов зазначеного Договору третя особа 1 передала, а позивач одержав для реалізації поліси обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території країн-членів системи “Зелена картка”(надалі - поліси “Зелена картка”), що підтверджується актами передачі полісів “Зелена картка” № ЦО00341 від 14.07.2009 року, № ЦО00364 від 29.07.2009 року, № ЦО00508 від 15.10.2009 року, № ЦО00013 від 12.01.2010 року, № ЦО00251 від 16.04.2010 року та № ЦО00388 від 02.06.2010 року, в яких зазначені серія, номери та кількість полісів “Зелена картка”.
Відповідно до п. 1.11 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) страховий сертифікат "Зелена картка" - страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті.
Згідно п. 10.3 ст. 10 Закону, договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом "Зелена картка", що визнається і діє в цих країнах.
Відповідно до ст. 16 Закону, у разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування, посвідчений відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка".
В свою чергу третя особа 1 уклала з ЗАТ „УЕСК” (правонаступником якого є ПрАТ „УЕСК”) Договір доручення № ЗК09-04 про надання агентських послуг по страхуванню від 15.04.2009 року та Договір доручення ЗК № 154/10-КИ про надання агентських послуг по страхуванню від 15.02.2010 року.
Відповідно до умов зазначених Договорів третя особа 2 (Страховик) доручає, а третя особа 1 (Агент) приймає на себе обов'язки по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг шляхом укладення договорів страхування від імені та за дорученням третьої особи 2. Третя особа 2 уповноважує третю особу 1 укладати від імені та за дорученням третьої особи 2 міжнародні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів “Зелена картка” (поліс “Зелена картка”). За здійснення дій в інтересах третьої особи 2 третя особа 1 отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається Договорами та додатками до нього.
Також, між третьою особою 1 та ПрАТ „Страхова група „“ТАС” укладено Договір доручення № 01-4918/000/01 від 19.03.2010 року, відповідно до умов якого третя особа 1 (Повірений), яка є страховим агентом, зобов'язується від імені та за дорученням третьої особи 3 (Довіритель) надавати страхові послуги, проводити роботу, пов'язану з укладанням договорів страхування (полісів), підписувати договори страхування (поліси) в межах повноважень, наданих Договором, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі.
Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України „Про страхування”, страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Відповідно до ч. 7 ст. 15 Закону України „Про страхування”, страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.
Як вбачається із матеріалів та не заперечується відповідачем, позивачем були реалізовані зазначені поліси шляхом укладення між СП у формі ТОВ „Транс-Груп” та третьою особою 1 і третьою особою 2 Договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Тобто, страховиком за полісами “Зелена картка” є ЗАТ “Українська екологічна страхова компанія” та ПрАТ “Страхова група “ТАС” відповідно, які на підставі договорів доручення про надання агентських послуг по страхуванню, укладених з ПрАТ “Страхова компанія “Перша”, передали зазначені поліси на реалізацію (доручення на укладення договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів) ПрАТ “Страхова компанія “Перша”, яка в свою чергу уклала договір доручення про надання агентських послуг по страхуванню з ПрАТ “Страховий дім “Європейський світ” та передала позивачу на реалізацію поліси “Зелена картка”.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до умов укладених договорів (полісів “Зелена картка”) відповідач зобов'язується перерахувати на рахунок позивача суму страхової премії загальна сума якої складає 283 926,00 грн.
За ствердженням позивача, станом на момент розгляду справи відповідачем сплачено лише 149 679,50 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, а тому сума боргу (несплачених страховий платежів), що підлягає перерахуванню на рахунок позивача, складає 134 246,50 грн.
Рішенням місцевого господарського суду позов задоволено повністю з посиланням на те, що відповідач в порушення статей 526, 525 ЦК України, 173 та 193 ГК України не виконав свої зобов'язання за Полісами „Зелена картка”, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 134 246,50 грн. несплачених страхових платежів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду погодитись з таким висновком місцевого господарського суду не може, оскільки дане судове рішення винесено з невірним застосуванням норм матеріального права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи виходячи з наступного.
Як вбачається із полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах міжнародної системи автострахування „Зелена картка”, в розділі страхова премія зазначено: сплачена сума та дата сплати, що є підтвердженням виконання зобов'язання страхувальника щодо сплати страхової премії
В п. 2.4.8 договору-доручення про надання агентських послуг по страхуванню від 30.09.2008 року зазначено, що агент зобов'язується видавати страхові поліси тільки після повної сплати страхувальником платежу, що підтверджується відповідними документами, але не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу, що є також підтвердженням виконання зобов'язання страхувальника щодо сплати страхової премії.
Слід зазначити, що жодного страхового випадку за даними Полісами у страхувальника не трапилося, термін дії полісів на момент розгляду справи закінчився.
Жодних письмових претензій страховиками за Полісами „Зелена картка” на адресу відповідача не направлялося.
Також з вимогами про дострокове припинення даних Полісів у зв'язку із несплатою відповідачем страхових платежів, страховики не зверталися.
Крім того, позивачем не вказано у чому саме виражається порушення відповідачем його законних прав та інтересів і не зазначено на підставі яких норм матеріального права у нього виникає право на стягнення з відповідача 134 246,50 грн. несплачених страхових платежів.
Відповідно до положень частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Позивачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду жодних належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, доводи позивача не підтверджуються наявним у справі доказами, та спростовуються умовами Полісів „Зелена картка” та Договору доручення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми несплачених страхових платежів у розмірі 134 246,50 грн. є незаконними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Таким чином, місцевий господарський суд приймаючи рішення про задоволення позову не врахував зазначені вище обставини, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Згідно із пунктами 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 05.04.2011 року слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” на рішення господарського суду Київської області від 05.04.2011 року у справі № 16/007-11 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2011 року у справі № 16/007-11 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
4. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Страховий дім „Європейський світ” на користь спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Груп” 675,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.
5. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.
6. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
7. Справу № 16/007-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Іваненко Я.Л.
Скрипка І.М.