Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" липня 2011 р. Справа № 5023/3954/11
вх. № 3954/11
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. (дов.)
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена трудового Червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України, м. Харків
до ТОВ "Альта-Ц", м. Харків
про стягнення 1295,52 грн.
Позивач, Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена трудового Червоного прапору ім. 60-річчя Радянської України, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Альта-Ц", про стягнення заборгованості за Договором № 214 від 31.03.2008р. у загальній сумі 1295,52 грн., в т.ч. основна заборгованість - 910,38 грн., 3% річних - 78,60 грн., інфляційні втрати - 306,54 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду.
Суд вважає, що вжив належних заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, однак відповідач своїми процесуальними правами не скористався. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
31.03.2008 року між ХКП "Міськелектротранс" та Товариством з обмежено відповідальністю "Альта-Ц" був укладений Договір № 214 про надання в користування місць для розташування спеціальних конструкцій.
За умовами зазначеного договору позивач надав відповідачеві відповідно до акту прийому-передачі від 31.03.2008 року в тимчасове платне користування одне місце для розташування спеціальних конструкцій.
Пунктом 4.1. Договору було визначено плату за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій у розмірі 283,42 грн. за 1 календарний місяць (у тому числі ПДВ та податок на рекламу).
Пунктом 4.2. Договору було визначене плату за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій з дня укладення договору і до отримання дозволу на розміщення реклами у розмірі 25 % від суми, передбаченої п. 4.1. Договору, а саме в розмірі 70,85 грн. за 1 календарний місяць (у тому числі ПДВ та податок на рекламу).
Відповідно до п.п. 4.5. та 4.6. договору внесення плати за користування місцями повинно було здійснюватися відповідачем авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, без отримання рахунку фактури шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок позивача.
Згідно довідки від 27.03.2008р.(а.с. 20) відповідачу був встановлений пріоритет на розміщення спеціальної конструкції за адресою вул. Китаєнка-вул. Калініна на 3 місяці.
Як встановлено судом з пояснень представника позивача, відповідач не отримав дозвіл на розміщення реклами та не розміщував свою рекламу на місці, що було йому передано в користування. Таким чином, відповідач повинен був здійснювати оплату відповідно до п.4.2 Договору в розмірі 70,85 грн. за 1 календарний місяць, таку оплату повинен був здійснювати протягом 3-х місяців, на які йому було встановлено пріоритет.
Згідно з п. 8.1.6 Договору договір припиняє свою дію якщо користувач не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами протягом строку, на який було встановлено пріоритет, а відповідно до п. 8.2 Договору в разі припинення договору на підставі п. 8.1.6 договір вважається таким, що припинив свою дію з дня закінчення строку, на який було встановлено пріоритет та місця вважаються повернутими без підписання акту прийому-передачі.
Оскільки відповідач не отримав дозволу на розміщення реклами, то договір № 214 від 31.03.2008р. припинив свою дію з 28.06.2008 р.
Як вбачається з наданого позивачем звіту (а.с.19) відповідач сплатив 15.05.2008р. на користь позивача 73,14 грн., а отже заборгованість відповідача за 3 місяці складає 139,41 грн. (70,85 грн. х 3 місяці - часткову сплату 73,14 грн. = 139,41), а не 212,55 грн. як заявив позивач.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основної заборгованості в сумі 139,41 грн., в частині стягнення 73,14 грн. суд відмовляє.
Крім того позивачем заявлена до стягнення сума 148,09 грн. за оформлення документації на рекламу в кількості однієї одиниці та 549,74 грн. за монтаж, демонтаж розтяжки в кількості однієї одиниці.
Суд зазначає, що умовами договору не передбачений обов'язок позивача оформлювати документації на рекламу та обов'язок відповідача сплатити за таке оформлення.
Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним виконувались роботи з оформлення документації на рекламу та роботи з монтажу, демонтажу розтяжки (надані акти не є належним доказом оскільки не підписані відповідачем), не надано документального обґрунтування вартості таких робіт, а також не надано посилання на відповідні пункти договору, якими була передбачена така сплата. Крім того з матеріалів справи вбачається, що відповідач не розміщував конструкцію (про що також свідчить заявлення позивачем до сплати суми саме в розмірі 70,85 грн., тобто за користування місце до отримання дозволу на розміщення реклами, а розміщення реклами до отримання дозволу заборонено), а отже не зрозуміло які роботи з монтажу, демонтажу розтяжки виконував позивач.
Судом витребувались у позивача детальний та обґрунтований розрахунок суми за травень 2008р. у розмірі 697,83 грн.; документальне підтвердження виконання робіт за актами виконаних робіт за 31.05.2008р., а саме щодо оформлення документації на рекламу на суму 148,09 грн., щодо виконання монтажу, демонтажу розтяжки на суму 549,74 грн. з посиланням на відповідний пункт договору, яким передбачено виконання зазначених робіт та вартість таких робіт.
Однак суду такі документи не були надані.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 148,09 грн. за оформлення документації на рекламу в кількості однієї одиниці та 549,74 грн. за монтаж, демонтаж розтяжки в кількості однієї одиниці нормативно та документально необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 78,60 грн. та інфляційні втрати в сумі 306,54 грн.
З наданих розрахунків вбачається, що позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, якої не існувало, а саме на суму 910,38 грн., а такий розрахунок не відповідає умовам договору та фактичним обставинам, що склалися між сторонами, а тому дані розрахунки не приймаються судом та суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Держмито та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-Ц" (місце реєстрації : м. Харків, пр. Московський, 54/56, р/р 26008311624 в Першій Харківській філії АКБ "Базіс", МФО 351566, код 35587681) на користь Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного Прапору ім. 60-річчя Радянської України (61001 м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 5, р/р № 2600830123031 в ПАТ "КБ "Актив-банк" м. Києва, МФО 300852, код 03328623) заборгованість у сумі 139,41 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Яризько В.О.
Повний текст рішення підписаний 22.03.2011р.