26 липня 2011 року справа № 20-5/192-4/185-4/235
За заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010
у справі №5020-5/192-4/185-4/235
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповіача:
1. Державне комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської МДА (99040, м. Севастополь, вул. Хрусталева,83)
2. Севастопольська міська рада (99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 3)
про визнання права власності
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився ;
відповідача: ОСОБА_2 -представник, довіреність № 1 від 04.01.2011;
третьої особи: (КП „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської міської ради) - не з'явився;
третьої особи: (Севастопольська міська рада) - не з'явився;
прокуратура міста Севастополя: не з'явився
суть спору:
СПД ОСОБА_1 звернулась до господарського суду м. Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання права власності на 86/100 часток закусочної загальної площею 134,3 кв.м. з літньою площадкою загальної площею 373,0 кв.м. по АДРЕСА_3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після реконструкції орендованого об'єкту, яка проводилась за згодою орендодавця, він має інше призначення відносно первісного призначення, являється новою річчю, що на думку позивача, надає підстави для визнання права вланості на частини 4 статті 778 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04.09.2006 у справі № 20-5/192 позов задоволено. Суд визнав право власності Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на 86/100 часток закусочної загальною площею 134,3 кв.м. з літньою площадкою загальною площею 373,0 кв.м. по АДРЕСА_3.
При прийнятті рішення суд встановив, що після проведення реконструкції орендованого об'єкту він має інший склад приміщень і інше цільове призначення, загальна сума вкладень позивача в реконструкцію домоволодіння складає 237514,00 грн., будівельні роботи є закінченими, акти прийому-передачі виконаних робіт підписані сторонами.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 04.09.2006 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 у справі № 5020-5/192-5/185 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
30.11.2010 від ФОП ОСОБА_1, у порядку статей 112-113 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 за нововиявленими обставинами.
Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була мотивована тим, що представник позивача не приймав участі у розгляді справи по суті позовних вимог у зв'язку із сповіщенням його за неналежною адресою. Заявник зазначає, що неналежне сповіщення про час та місце розгляду справи позбавило його можливості надати суду докази в обгрунтування позовних вимог.
Ухвалою господарського суду м..Севастополя від 11.01.2011 у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 за нововиявленими обставинами було відмовлено, зазначене рішення залишено без змін.
12.07.2011 від ФОП ОСОБА_1, у порядку статей 112-113 Господарського процесуального кодексу України, надійшла інша заява про перегляд рішення господарського суду міста Севастополя від 08.11.2010 за нововиявленими обставинами.
Дана заява мотивована тим, що на момент прийняття рішення выд 08.11.2010 власником спірного майна являлась інша особа -громадянин Італії ОСОБА_4. На думку позивача дана обставина є нововиявленою та являється підставою для скасування рішення суду та припинення провадження у даній справі.
Представник позивача до початку розгляду справи заявив клопотання про відкладення розгляду заяви за нововиявленими обставинами у зв'язку з немовжливістю його явки у судове засідання з підстав хвороби.
В той же час, частина 4 статті 114 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд приймає до уваги відсутність доказів у підтвердження заявленого клопотання, а також приймає до уваги те, що матеріали справи достатньою мірою характеризують стан правовідносин, у зв'язку з чим, вважає за можливе розглянути справу у відсутність заявника.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2011 надав усні пояснення по суті заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заперечував проти її задоволення, зазначаючи про відсутність обставин, які можна вважати нововиявленими.
Представники прокуратури м.Севастополя, третіх осіб у судове засідання не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином. Суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представників учасників.
Розглянувши заяву про перегляд рішення господарського суду м. Севастополя від 08.11.2010 за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
Згідно з пунктом 1 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Пунктами 1 та 1.1 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”встановлено, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Однак, представник позивача в процесі розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не представив суду жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, які за своєю правовою природою є нововиявленими.
Позивач у власній заяві посилається на той факт, що 03.11.2008 він уклав договір купівлі-продажу спірного об'єкта, продавши його громадянці ОСОБА_3, яка, в свою чергу, перепродала його громадянину Італії ОСОБА_4.
В той же час, суд не погоджується з тим, що такі обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Договір купівлі-продажу з громадянкою ОСОБА_3 укладався саме позивачем 03.11.2008, у зв'язку з чим, на момент прийняття судом рішення у даній справі або на момент перегляду рішення за нововиявленими обставинами за заявою позивача від 30.11.2010 позивач не міг не знати, що такий об'єкт є проданий ним самим.
Таким чином, обставина, на яку посилається заявник, не являється нововиявленою.
Крім того, той факт, що власником спірного об'єкту є інша особа, жодним чином не спростовує фактів, покладених в основу судового рішення від 08.11.2010 року про відмову у задоволенні позову.
Позовні вимоги було заявлено на підставі частини 4 статті 778 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом в основу прийнятого рішення було покладено висновок про те, що сама лише обставина збільшення вартості орендованого майна не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі. Проведення перепланування і реконструкції внутрішніх приміщень в ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує.
Судом було встановлено, що згідно з проведеною технічною інвентаризацією Державним комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна” Севастопольської МДА від 25.05.2006 в результаті реконструкції були створені лише нові складові частини будівлі -навіси літ. “а2” площею 5,3 кв.м., навіс літ. “а3” площею 24,2 кв.м. (том 1 а.с.133)
На підставі викладеного, суд в рішенні від 08.11.2010 прийшов до висновку про те, що в результаті зроблених позивачем поліпшень нова річ не створювалась, а лише з'явились окремі конструктивні елементи -навіси, які жодних чином не можеть свідчити про сворення із орендованої будівлі нової речі. Позивачем не було представлено доказів того, що в результаті здійснених поліпшень орендоване майно у складі основного домоволодіння, прибудов та уборної припинило своє існування та замість нього з'явилось нове майно.
Доводи заявника про те, що у зв'язку з набуттям права власності на спірний об'єкт іншою особою -громадянином Італії ОСОБА_4, є відсутнім предмет спору, суд вважає безпідставними, оскільки в даному випадку спір існував між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фондом комунального майна Севастопольської міської ради щодо визнання права власності на об'єкт комунального майна.
Підставою припинення провадження у даній справі може являтись відсутність спору між сторонами у справі - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фондом комунального майна з приводу набуття ОСОБА_1 права власності на орендований об'єкт.
Той факт, що Фонд комунального майна заперечував проти задоволення позовних вимог свідчить про наявність спору між сторонами, у зв'язку з чим, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягали оцінці на предмет їх обгрунтованості виходячи з тих правових підставах, по яких вони заявлялись.
Також суд не може погодитись з доводами заявника про направлення поштової кореспонденції судом на невірні адреси.
З матеріалів справи вбачається, що, зокрема, ухвала господарського суду м.Севастополя від 25.10.2010 про відкладення розгляду справи на 08.11.2011, а також рішення суду від 08.11.2010 направлялись на такі адреси: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (том 2 а.с.43-44).
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 (том 2 а.с.58-59).
Поштова кореспонденція фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, яка направлялась судом на адресу: АДРЕСА_2, поверталась на адресу суду з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з «закінченням терміну зберігання»(том 2 а.с.78-80, 88-90).
В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 належним чином сповіщалась судом як про час та місце розгляду справи, так і про прийняте судом рішення
За таких обставин, заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м. Севастополя від 08.11.2010 року задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 5 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду рішення приймається ухвала -у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.
Керуючись статтями 82, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м. Севастополя від 08.11.2010 року у справі № 5020-5/192-4/185 відмовити.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 08.11.2010 року у справі № 5020-5/192-4/185 залишити без змін.
Суддя підпис Погребняк О.С.