"08" липня 2011 р. Справа № 12/178
За позовом Приватне Акціонерне Товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування"
до відповідача Приватне підприємство "Леола-2"
про стягнення в сумі 34 744 грн. 08 коп.
Суддя Крейбух О. Г.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 187 від 01.03.2011р.
від відповідача: представник ОСОБА_2 довіреність від 10.01.2011р.
Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 34744,08 грн. -сплаченого страхового відшкодування.
Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, визначених у відзиві на позов. Зокрема, зазначив, що позовні вимоги грунтуються на Звіті про оцінку майна № 46 від 26.03.2008р., яким визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLVO FM9». Представника відповідача не було викликано для участі у проведенні огляду пошкодженого автомобіля «VOLVO FM9», який відбувся 14.03.2008р. в м.Києві на Кільцевій дорозі 20/1-А СТО «Вольво-Україна. Відповідач заперечував необхідність проведення певних видів ремонтних робіт, зазначених у Звіті про оцінку майна № 46. Просив витребувати документи, які підтверджують суму фактичних затрат /а.с.41-42/.
11 січня 2011 року відповідачем подано до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи /а.с.47-48/.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.01.2011р. у справі № 12/178 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено товариству з обмеженою відповідальністю «Укавтоекспертиза-стандарт»/а.с.53-55/.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.01.2011р. провадження у справі № 12/178 було зупинено до надходження до господарського суду Рівненської області висновку автотоварознавчої експертизи та матеріалів справи /а.с.52/.
22 квітня 2011 року до суду надійшов висновок № С11-118 судової автотоварознавчої експертизи, складений 13.04.2011р. /а.с.87/.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.04.2011р. провадження у справі № 12/178 було поновлено /а.с.135/.
В судовому засіданні 30 червня 2011 року позивачем подано до суду уточнення позовних вимог від 29.06.2011р., яке по суті є заявою про збільшення позовних вимог, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнято судом. Позивач просить стягнути з відповідача 50175,14 грн. -суму сплаченого страхового відшкодування (фактичних витрат) ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування»в порядку регресу у відповідності до норм ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»/а.с.148-149/.
Окрім того, позивачем подано заперечення на Висновок № С11-118 судової автотоварознавчої експертизи від 13.04.2011р. /а.с.152-154/.
Відповідач додаткових заперечень щодо позовних вимог до суду не подавав.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
14 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Веста страхування», яке в подальшому реорганізовано в ПАТ «Страхова компанія «Альфа страхування»(надалі -позивач, страховик), та ОСОБА_3 (надалі -страхувальник, потерпілий) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 206.0001129.01.11 (далі -Договір страхування), відповідно до якого застрахований легковий автомобіль VOLVO FM9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с.8/.
07 березня 2008 року о 02 годині 10 хвилин на 402 км автодороги Київ-Ковель-Ягодин сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення застрахованого транспортного засобу та автомобіля КРАЗ-250, номерний знак НОМЕР_2, що належить ПП «Леола», під керуванням водія ОСОБА_4, що є працівником підприємства відповідача /а.с.10/.
Відповідно до постанови Сарненського районного суду від 04 квітня 2008 року у справі № 3-3081 2008р. ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення під час дорожньо-транспортної пригоди, передбачене ст.124 КУпАП і яке полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху /а.с.11/.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахований автомобіль VOLVO FM9, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 696 від 28.03.2008р.
Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою особою у формі, що встановлюється страховиком.
Так, 10 квітня 2008 року ЗАТ «Українська страхова компанія «Веста страхування»складено страховий акт № 0210.206.08.01.01 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування 59734,08 грн., що належить до виплати страхувальнику ОСОБА_3 /а.с.16, 19/.
22 квітня 2008 року ЗАТ «Українська страхова компанія «Веста страхування»здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 59734,08 грн. страхувальнику ОСОБА_3 згідно з платіжним дорученням № 03227 від 22.04.2008р. /а.с.20/.
12 лютого 2009 року ЗАТ «Українська страхова компанія «Веста страхування»складено страховий акт № 0210.206.08.01.02 та проведено розрахунок суми страхового відшкодування 75165,14 грн. При цьому з урахуванням авансових виплат у розмірі 59734,08 грн. по страховому акту № 0210.206.08.01.01 від 10.04.2008р. до виплати страхувальнику ОСОБА_3 належить сума 15431,06 грн. Зазначений страховий акт складено на підставі фактичних витрат страхувальника ОСОБА_3 по ремонту пошкодженого в результаті ДПТ автомобіля згідно з актом № ОУ-0000564 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.04.2008р./а.с17- 18, 150-151/.
18 лютого 2009 року ЗАТ «Українська страхова компанія «Веста страхування»здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 15431,06 грн. страхувальнику ОСОБА_3 згідно з платіжним дорученням № 1412 від 18.02.2009р. /а.с.158/.
Таким чином, загальна сума страхових виплат здійснених позивачем страхувальнику ОСОБА_3 складає 75165,14 грн.
ПАТ «Страхова група «ТАС» на підставі договору страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/1636506 від 06.06.2007р., укладеного з ПП «Леола-2», було виплачено позивачу в порядку регресу суму страхового відшкодування у розмірі 24990,00 грн. по платіжному дорученню № 30902 від 05.09.2008р. /а.с.21/.
Відтак, позивач просить стягнути суму сплаченого страхового відшкодування 50175,14 грн. (75165,14 грн. - 24990,00 грн.).
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
За змістом ч.1 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів або обладнання.
Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч.1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За наведеного, водій ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ПП «Леола-2», транспортний засіб КРАЗ, номерний знак ВК1037АС належить ПП «Леола-2», а тому ПП «Леола-2»має відшкодувати шкоду, завдану його працівником.
28 травня 2010 року ЗАТ «Українська страхова компанія «Веста страхування» направлено ПП «Леола-2»лист № 041АР про відшкодування в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування, який останнім отримано 31.05.2010р. Відповідач претензію позивача залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Суд відхиляє Висновок № С11-118 судової автотоварознавчої експертизи від 13.04.2011р. з огляду на таке /а.с.87-133/.
По-перше, судовим експертом на підставі п.7.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі -Методика) визначено ціну транспортного засобу 691886,00 грн. з посиланням на додаток № 3 /а.с.89/. Але відповідний додаток з визначенням ціни відсутній. Одночасно на стор.2 Висновку вказано, що Додаток № 3 містить фотографії пошкодженого транспортного засобу. Однак, матеріалами справи підтверджується, що Додаток № 3 - «Ремонт-калькуляція № С11-118»/а.с.93-95/.
По-друге, коефіцієнт Г -коригування ринкової вартості за величиною пробігу взято експертом у розмірі 51,0 % без посилання на відповідні пункти Методики. Даний коефіцієнт впливає на вартість досліджуваного транспортного засобу на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (в сторону зменшення).
По-третє, відповідно до п.8.5.3 Методики, вартість ремонтно-відновлювальних робіт Ср може визначатися як добуток від трудомісткості ремонту в нормо-годинах і вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт регіональної. Визначення необхідних ремонтних операцій, а також трудомісткості ремонту приймається на підставі нормативних документів виробника КТЗ або розроблених на замовлення (за участю) виробника КТЗ.
Судовим експертом для розрахунку нормо-годин взято значення 155,00 грн., тоді як вартість однієї нормо-години на час проведення ремонту пошкодженого автомобіля (акт № ОУ-0000564 від 14.04.2008р.) становила 200,00 грн., що підтверджується доданими до Висновку № С11-118 від 13.04.2011р. актами виконаних робіт ТзОВ «Вольво Україна»за період з грудня 2007р. по 16.04.2008р. /а.с.93, 126-131/.
Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За наведеного, Висновок № С11-118 судової автотоварознавчої експертизи від 13.04.2011р. судом відхиляється.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування 50175,14 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись статтями 22, 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з приватного підприємства "Леола-2" (вул.Дачна, буд.26, м.Сарни, Рівненська область, 34500, іден.код 25317123) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (проспект Московський, буд.9, офіс 2-204, м.Київ, 04073, іден.код 30968986) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 50 175 грн. 14 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 501 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Крейбух О. Г.
повне рішення складено "25" липня 2011 року
Помічник судді
Бедратий Ю.В.