"18" липня 2011 р.Справа № 26/17-1567-2011
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Черновій О.В.
за участю представників сторін :
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 04.05.2011р.;
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : Відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд»;
до відповідача : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2;
про усунення перешкод у користуванні нежитловими будівлями та визнання права
власності на нежитлові будівлі, -
Відкрите акціонерне товариство «Південгідроспецбуд» ( далі -Позивач) звернувся із позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 ( далі -Відповідач ) про усунення перешкод у користуванні нежитловими будівлями та визнання права власності на нежитлові будівлі. посилаючись на наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Південгідроспецбуд»є власником нежитлових будівель, а саме будівлі АБК орієнтовною площею 1420,39 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та будівлі цеху отводів з пропарками орієнтовною площею 601,45 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Право власності на будівлі АБК та цеху отводів з пропарками виникло у Позивача на підставі наказу Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація «Укрмонтажспецбуд») № 120 від 30 червня 1994 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд». Згідно наказу на базі спеціалізованого тресту «Південгідроспецбуд»було створено відкрите акціонерне товариство «Південгідроспецбуд», та Українською державною корпорацію «Укрмонтажспецбуд»було передано до статутного фонду ВАТ об'єкти нерухомого майна, зазначені у переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд».
На підставі наказу Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація «Укрмонтажспецбуд») № 120 від 30 червня 1994 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд»та переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд», Відкритому акціонерному товариству «Південгідроспецбуд»Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво на право власності на нежитлові будівлі, розташовані за адресою АДРЕСА_1 від 28 серпня 2006 року.
Свідоцтво від 28 серпня 2006 р. посвідчує право власності ВАТ «Південгідроспецбуд»на об'єкт, який розташований за адресою АДРЕСА_1, та складається в цілому з будівель літ. «А»(будівля промбази та ремонтного цеху), «Б»(склад арматурного цеху), «В»(арматурний цех), «Г»(будівля ТЗЦ), «Д»(склад цементу).
Як зазначає позивач у позові, право власності на зазначені об'єкти нерухомості було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.08.2006 р.
Об'єкти нерухомості ВАТ «Південгідроспецбуд»відображені у технічному паспорті на нежитлові будівлі АДРЕСА_1, від 29.08.2006 р.
Позивач у позові зазначає, що нежитлові будівлі АБК та цеху отводів з пропарками, помилково не були відображені у технічному паспорті, та не були зазначені у свідоцтві про право власності на нежитлові будівлі ВАТ «Південгідроспецбуд».
На підставі звернення ВАТ «Південгідроспецбуд»у адресному реєстрі міста Одеси нежитловій будівлі АБК було зарезервовано адресу: АДРЕСА_1, про що Комунальним підприємством «Право»було видано довідку про резервування об'єкту нерухомого майна №333585/1 від 06 квітня 2011 р.; нежитловій будівлі цеху отводів з пропарками було зарезервовано адресу: АДРЕСА_1, про що Комунальним підприємством «Право»було видано довідку про резервування об'єкту нерухомого майна №333589/1 від 06 квітня 2011 р.
У зв'язку зі здачею оригіналу правовстановлюючого документу, а саме наказу Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація «Укрмонтажспецбуд») № 120 від 30 червня 1994 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд»та переліку майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд», у Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості»під час реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, розташовані у АДРЕСА_1, у Позивача відсутні правовстановлюючі документи на нежитлові будівлі АБК та цеху отводів з пропарками.
Станом на 01.04.2011 року нежитлові будівлі АБК та цеху отводів з пропарками обліковуються на балансі ВАТ «Південгідроспецбуд», що підтверджуються балансовою довідкою підприємства. Залишкова вартість нежитлової будівлі АБК становить 35 000,00 грн., залишкова вартість цеху отводів з пропарками становить 24 000,00 грн.
Право власності ВАТ «Південгідроспецбуд»на зазначені будівлі оспорюється Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Відповідач), яка право власності ВАТ «Південгідроспецбуд»на будівлю АБК та будівлю цеху отводів з пропарками не визнає, самовільно зайняла зазначені будівлі, звільнити їх не погоджується та наполягає на належності спірних будівель саме Відповідачу.
На численні запити ВАТ «Південгідроспецбуд»про обґрунтування своєї позиції та надання документів, що підтверджують наявність права власності у Відповідача на зазначені будівлі, Відповідач документів не надав, однак приміщення будівель АБК та цеху отводів з пропарками не звільнив.
Згідно з пунктом 2 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного інтересу.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Способи набуття права власності встановлені главою 24 Цивільного кодексу України. Юридична особа набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 16 ГПКУ справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
На підставі викладеного позивач просить :
1. Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Південгідроспецбуд»право власності на нежитлову будівлю АБК орієнтовною площею 1420,39 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 28 796,59 кв. м. та будівлю цеху отводів з пропарками орієнтовною площею 601,45 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 21 547,11 кв. м.
2. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні нежитловою будівлею АБК орієнтовною площею 1420,39 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та будівлею цеху отводів з пропарками орієнтовною площею 601,45 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, та звільнити зазначені об'єкти нерухомості.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.2011р. продовжено строк вирішення спору по справі № 26/17-1567-2011 на 15 днів до 05 липня 2011 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2011р. продовжено строк вирішення спору по справі № 26/17-1567-2011 на 15 днів до 20 липня 2011 р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи ( поштове повідомлення у справі ), причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача, згідно правил ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши представника позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Тобто тягар доведення лежить на кожній стороні.
Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як випливає з матеріалів справи, на підставі наказу першого віце - президента Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація «Укрмонтажспецбуд») № 120 від 30 червня 1994 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд» на базі спеціалізованого тресту «Південгідроспецбуд» створено відкрите акціонерне товариство «Південгідроспецбуд».
Згідно із вказаним наказом Українська Державна корпорація „Укрмонтажспецбуд” передала до статутного фонду Відкритому акціонерному товариству «Південгідроспецбуд» 30 об'єктів нерухомості ( відповідно до переліку), розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1, серед яких рахуються нежитлова будівля АБК та будівля цеху отводів з пропарками, що знаходиться по АДРЕСА_1.
На підставі вказаного наказу 28 серпня 2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради Відкритому акціонерному товариству «Південгідроспецбуд»видано свідоцтво про право власності на об'єкт , який розташований за адресою : АДРЕСА_1, та який складається в цілому з будівель літ. „А”, літ. „Б”, літ „Г”, літ „Д”, загальною площею 5030,0 кв.м., відображений в технічному паспорті.
З приведеного випливає, що вказані позивачем об'єкти нерухомості - нежитлова будівля АБК та будівля цеху отводів з пропарками передані до статутного фонду позивача та знаходяться за іншої ніж зазначено позивачем адресою - по АДРЕСА_1, Позивачем же зазначена адреса об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1. Як пояснив у засіданні суду позивач вказані адреси: АДРЕСА_1, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 це одна і та ж адреса.
Проте, позивач не надав суду доказів, що вказані адреси є дійсно тотожними.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач у позові зазначає, що вказані нежитлові будівлі помилково не були відображені у технічному паспорті та не були зазначені у свідоцтві про право власності на нежитлові будівлі ВАТ „Південгідроспецбуд ”. Проте жодного доказу тому позивач не надав.
Крім того, посилання позивача на приписи ст.392 Цивільного кодексу України у даному випадку є неправильним виходячи з такого.
Вказана норма передбачає захист прав власника в разі його порушення або невизнання певною особою тощо, а відтак при вирішенні спору на її підставі суттєвим є встановлення обставин виникнення у позивача права власності на відповідний об'єкт, а також особи, що порушує таке право шляхом його оспорення або невизнання, або ж втрати позивачем відповідного документу.
Як зазначає у позові позивач, відповідач оспорює його, позивача, право власності на вказані об'єкти нерухомості. Але з матеріалів справи таких доказів не убачається. Не надано таких доказів позивачем і у засіданні суду. Виникнення у позивача права власності на вказані об'єкти та оспорювання цього права позивача жодним доказом не підтверджено. Крім того, відповідач або його представник у засідання суду не з'явились і отже з'ясувати їх думку щодо предмета спору у даній справі неможливо.
Статтею 386 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Тобто у даній нормі йдеться про передбачення власника майна щодо порушення його права власності іншою особою. Проте доказів наявності такого порушення позивач не надав.
Також позивач посилається на приписи ст. 391 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Докази наявності перешкод у користування та розпорядженні своїм майном з боку інших осіб, зокрема з боку відповідача, позивачем не надано.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем у якості правовстановлюючого документу, на вказані об'єкти нерухомості зазначений вказаний наказ № 120 від 30 червня 1994 року «Про створення відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд» та перелік майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд” на підставі цього наказу.
Відповідно до Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна) - наказ підприємства до вказаного Переліку не входить взагалі.
Вказаний перелік містить як правовстановлюючий документ - Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації ( Пункт 15 додатку 1 в редакції Наказу Мін'юсту N 36/5 від 17.05.2004р. ). Тобто вказаний перелік передбачає як правовстановлюючі документи на право власності - рішення засновника акціонерного товариства та перелік передаваємого майна.
Аналізуючи вказаний наказ суд прийшов до наступного висновку.
Вказаний наказ був виданий на підставі Указу Президента України, та Постанови Кабінета Міністрів України від 5 липня 1993 р. N 508 „Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств”.
Відповідно до вказаного Положення питання щодо корпоратизації підприємства вирішується на засіданні комісії яка приймає рішення. Протокол засідання комісії оформляється протягом трьох днів і підписується головою комісії. При цьому про видання саме наказу у Положенні не йдеться взагалі.
Такого рішення, оформленого протоколом засідання комісії позивач суду не надав. Заяв та клопотань в порядку ст. 38 ГПК України про витребування такого протоколу ( при його наявності ) позивач протягом всього часу розгляду справи. не заявляв. Тому вказаний наказ прийняти як рішення засновника, на думку суду, неможна.
Крім того, згідно п.1.1 Статуту ВАТ „ПІВДЕНЬГІДРОСПЕЦБУД” засновано відповідно до рішення Державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт (Корпорація «Укрмонтажспецбуд») № 120 від 30 червня 1994 року шляхом перетворення державного підприємства спеціалізованого тресту „ Південгідроспецбуд ”. Проте вказаного рішення № 120 позивач суду не надав.
Таким чином, на підставі викладеного можна зробити висновок, що твердження позивача, що він є саме власником вказаного майна на підставі вказаного наказу, як він і зазначив у позові, на думку суду неможна. Відтак права особи, яка не є власником майна не може бути захищено з підстав ст. ст. 386, 391, 391 ЦК України.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги в порядку ст. 32 ГПК України не доведені взагалі, вимоги позивача викладені у позові не відповідають фактичним матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Клопотання представника позивача подане у засідання суду 18 липня 2011 р. про залучення до участі у справі Одеську міську раду у якості 3-ої особи задоволенню не підлягає, оскільки воно подане фактично при витіканні вже продовженого строку вирішення спору ( кінець продовженого строку 20 липня 2011 р.), а для з'ясування думки міської ради у даному випадку необхідний час.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України державне мито при відмові у задоволенні позову покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.44,49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Південгідроспецбуд» -відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 22.07.2011 р.