ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/18221.07.11
За позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат»
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Плесо»
Про звільнення самовільно зайнятої ділянки
Та за зустрічним
позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат»
До Київської міської ради
Про визнання права користування земельною ділянкою
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
від прокуратури міста Києва -Вакулюк Д.С. -посв. № 168 від 08.08.2008 р.
від Київської транспортної прокуратури - не з'явились
від Київської міської ради - не з'явились
від ТОВ «Фрегат» - ОСОБА_1 -за дов.
від КП «Плесо» -ОСОБА_2 -за дов.
Обставини справи:
До господарського суду звернулася з позовом Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат»про зобов'язання останнього повернути Київській міські раді самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду площею 0,6 га, що розташована за адресою: Набережне шосе, 25 у Печерському районі м. Києва уздовж правого берегу р. Дніпро між мостами Дніпро та ім. Є. Патона від стоянкового судна, офісного центру на воді «Голден Принц», привівши її у придатний стан.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач займає спірну земельну ділянку без належних на те правових підстав.
Ухвалою суду від 26.05.2011 р. порушено провадження у справі № 6/182.
У судовому засіданні 30.06.2011 р. оголошено перерву до 14.07.2011 р. та залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, комунальне підприємство «Плесо».
30.06.2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Фрегат»звернулося з зустрічним позовом до Київської міської ради про визнання за ним строком на п'ять років з моменту набрання законної сили судовим рішенням права користування земельною ділянкою площею 0,0787 (нуль цілих сімсот вісімдесят сім десятитисячних) га, кадастровий номер 8000000000:82:103:0006 на тих самих умовах, які були передбачені договором від 25.03.2005 р..
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач за зустрічним позовом послався на те, що оскільки протягом одного місяця після закінчення договору оренди земельної ділянки від 25.05.2005 р. повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору відсутнє, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Ухвалою суду від 14.07.2011 р. зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
04.05.2011 р. Головним управління Держкомзему у місті Києві проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства та законності використання гідротехнічних споруд при швартуванні плавзасобів уздовж правого берегу р. Дніпро між мостами Метро та ім. Є. Патона (Наводницький парк або парк ім. В. Примакова), про що було складено акт № А-288/05 перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Відповідно до акту, товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Фрегат»використовує земельну ділянку (проекція на дно р. Дніпро разом зі швартовими буйками) загальною площею 0,6 га за адресою: Набережне шосе, 25 у Печерському районі м. Києва при швартуванні дебаркадера «Голден Принц»уздовж правого берегу р. Дніпро між мостами Метро та ім. Є. Патона.
Розміщення дебаркадера «Голден Принц»на стоянці за адресою: Набережне шосе, 25 у Печерському районі м. Києва уздовж правого берегу р. Дніпро між мостами Метро та ім. Є. Патона здійснюється на підставі договору № 32 оренди стоянки, укладеного 31.12.2007 р. між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва (далі -КП) «Плесо»(орендодавцем) та ТОВ «Фрегат»(орендарем).
Відповідно до п. 1 вищезазначеного Договору на підставі розпорядження від 17.07.2006 р. № 1063 Київської міської ради КП «Плесо»надає, а ТОВ «Фрегат»приймає у користування стоянку загальною площею 550 кв. м для розміщення несамохідного судна.
Об'єктом оренди (п. 2.1 Договору) є стоянка загальною площею 550 кв.м. для розміщення несамохідного судна. Адреса об'єкта: м. Київ, Набережне шосе, біля Наводницького парку.
Згідно з п. 9.1 Договору термін дії договору встановлений з моменту підписання до 01.07.2010 р..
За п. 9.3 договору після закінчення строку дії цього Договору його дія може бути продовжена за згодою сторін або на підставі рішення Київради. Як встановлено судом, дія договору не продовжувалась.
25.03.2005 р. між Київською міською радою та ТОВ «Фрегат»укладено договір оренди земельної ділянки (далі -Договір) , відповідно до п. 1 якого Київська міська рада, на підставі п. 63 рішення Київської міської ради від 24.06.2004 р. за № 339/1549 за актом приймання-передачі передає, а ТОВ «Фрегат»приймає в оренду земельну ділянку з наступним характеристиками (п.2.1 Договору): місце розташування - Набережне шосе у Печерському районі м. Києва; розмір 0,0787 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування причалу для швартування розважального комплексу- дебаркадера «Голден Принц»; кадастровий номер 8000000000:82:103:0006.
Згідно з п. 3 Договору строк його дії - 5 років.
На момент проведення перевірки частини зазначеної земельної ділянки орієнтовною площею 0,20312 га складають: вищевказаний плавзасіб - 0,068391 га, 2 трапа (містки) - 0,003094 га, швартова платформа - 0,06876 га, причал 0,061557 га, будка охорони - 0,00046 га та трансформаторна будка - 0,000864 га.
На вказаній земельній ділянці розміщується та експлуатується стоянкове судно, офісний центр на воді «Голден Принц»(свідоцтво про право власності на судно № 003825 від 05.10.10), який належить на праві власності відповідачу.
Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий ґрунтовий) шар в її межах, на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Частиною 1 ст. 58 ЗК України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
б) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
в) береговими смугами водних шляхів.
Аналогічна норма міститься у ст. 4 Водного кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку.
З ч. 2 ст. 83 ЗК України вбачається, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
За змістом п. "в" ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської та Севастопольської міських рад в галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 59 ЗК України державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Нормами статті 95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі;
б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частиною першою статті 25 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендар земельної ділянки має право:
самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
отримувати продукцію і доходи;
здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частини перша, друга).
Частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України встановлені способи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, серед числа яких передбачений і такий можливий спосіб захисту прав на земельні ділянки, як визнання прав (пункт «а»).
Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (частина 1 ст. 3 Закону України «Про оренду землі»).
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (частина перша статті 6 Закону).
Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до абзацу 16 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
З аналізу змісту абзацу 16 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»слідує, що правовими підставами для використання земельної ділянки є: рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) або вчинений правочин щодо такої земельної ділянки.
Вказане положення кореспондується зі статтею 126 Земельного кодексу України, якою передбачено, що документами, які посвідчують право на земельну ділянку є державні акти на право власності або право постійного користування земельною ділянкою, цивільно-правові угоди про набуття земельної ділянки у власність з земель приватної власності, свідоцтва про право на спадщину та договори оренди земельних ділянок. Також не можуть бути визнані самовільним зайняттям земельної ділянки дії, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі»(далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону).
Частиною 2 статті 16 Закону визначено , що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Відповідно до рішення Київської міської ради № 339/1549 від 24.06.2004 р. «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»(пункт 63) ТОВ «ФРЕГАТ»затверджено проект відведення земельної ділянки та передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,08 га для будівництва, експлуатації та обслуговування причалу для швартування розважального комплексу-дебаркадера «Голден Принц»на Набережному шосе (біля Наводницького парку) у Печерському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.
Як зазначено вище, відповідності до пункту 3.1. Договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 р., його укладено на 5 років.
Відповідно до чинної на момент укладання ст. 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та ТОВ «Фрегат», був зареєстрований 05.04.2005 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за номером 82-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Статтею 18 Закону встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, що, в свою чергу, кореспондується з пунктом 6.2. Договору, у відповідності до якого право оренди виникає після державної реєстрації Договору.
Пункт 6.1. Договору визначає, що передача земельної ділянки здійснюється в день державної реєстрації цього договору.
Таким чином, строк дій договору в 5 років починається не з дня його укладання, а з дати його державної реєстрації, тобто з 05.04.2005 р. по 05.04.2010 р..
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 33 Закону України «Про оренду землі», в свою чергу, встановлює, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Пунктом 11.7. Договору встановлено, що після закінчення строку, на який укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці повідомити письмово орендодавця про намір продовження його дії.
З метою реалізації свого вказаного права на поновлення договору ТОВ «ФРЕГАТ»28.12.2009 р. звернулося до Київської міської ради з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 р..
27.01.2010 р. Головне управління земельних ресурсів КМДА надало ТОВ «ФРЕГАТ»відповідь якою повідомило, що про необхідність залучити землевпорядну організацію, яка підготує відповідну документацію із землеустрою для прийняття Київрадою рішення про поновлення договору оренди.
ТОВ «Фрегат»продовжує користуватися земельною ділянкою і сплачує орендну плату в повному обсязі. Заперечень щодо поновлення Договору від орендодавця на не надійшло.
Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Письмових заперечень щодо поновлення Договору від орендодавця не надійшло.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Таким чином, суду вважає, що Договір було поновлено в силу ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а тому відсутні правові підстави вважати, що він самовільно займає земельну ділянку. З огляду на це, оскільки у ТОВ «Фрегат»наявне право на користування земельною ділянкою на підставі Договору, який є поновленим, воно підлягає захисту шляхом визнання в судовому порядку. Дане право виникло у ТОВ «Фрегат»з моменту поновлення Договору, тобто з 06.04.2010 р..
Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.
Відповідно до ст. 86 Водного кодексу України на земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів можуть проводитися роботи, пов'язані з будівництвом гідротехнічних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, а також бурові та геологорозвідувальні роботи.
Чинним законодавством не передбачено можливості укладення договорів оренди дна водних об'єктів.
Таким чином, розміщення плавзасобу на водоймі не є самовільним зайняттям земельної ділянки.
З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка по Набережному шосе у Печерському районі м. Києва розмір 0,0787 га використовується ТОВ «Фрегат» на підставі Договору, і чинним законодавством не передбачено укладення договору оренди дна для розташування споруд на водоймищі, первісний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом не відшкодовуються, а за зустрічним покладаються на Київську міську раду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Фрегат»(04070, м. Київ, Набережне шосе, 28, код 32160387) строком на п'ять років з 06.04.2010 р. право користування земельною ділянкою площею 0,0787 (нуль цілих сімсот вісімдесят сім десятитисячних) га, кадастровий номер 80000000000:82:103:0006 на умовах договору оренди земельної ділянки від 25.03.2005 р., укладеним між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Фрегат».
Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат»(04070, м. Київ, Набережне шосе, 28, код 32160387) 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяС. А. Ковтун
Рішення підписано 29.07.2011 р.