ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/12429.06.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Одеон»
ДоКиївської міської ради
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аспект»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1
Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Провизнання договору оренди земельної ділянки частково недійсним, зобов'язання не чинити перешкод та встановлення сервітуту
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 17.05.2011 року;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: ОСОБА_2 -дов. № 2 від 10.05.2011 року; ОСОБА_3 - дов. № 1 від 10.05.2011 року;
від третьої особи: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеон»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Аспект»про визнання договору оренди земельної ділянки частково недійсним, зобов'язання не чинити перешкод та встановлення сервітуту.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 26.04.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.05.2011 року.
Представник позивача в судове засідання 16.05.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 16.05.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі та подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 -Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, однак подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та клопотання про відкладення розгляду даної справи.
У зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 -Головне управління земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 16.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 30.05.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2011 року подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача 2 не чинити перешкод позивачу у доступі та обслуговуванні власних приміщень, розташованих у місті Києві по вул. Луговій, буд. 9 (літ. П, И) шляхом забезпечення вільного підходу та під'їзду до власних приміщень; зобов'язати відповідача 2 не чинити перешкод позивачу при проведенні ремонтних та поточних обслуговуючих робіт із водовідводом (каналізацією), мережа якого частково проходить через суміжну земельну ділянку між позивачем та відповідачем 2; встановити та визначати межі сервітуту між позивачем та відповідачем на частину прилеглої (суміжної) земельної ділянки відповідача 2 (кадастровий № 8000000000:78:082:0069), порядок реєстрації, порядок утримання території сторонами цього сервітуту; зобов'язати відповідача 2 укласти Договір про встановлення земельного сервітуту на умовах, визначених у проекті Договору, направленому відповідачу 2.
Однак, вищезазначене уточнення в частині зобов'язання відповідача 2 укласти Договір про встановлення земельного сервітуту на умовах, визначених у проекті Договору, направленому відповідачу 2, судом не прийнято, так як позивач одночасно змінив предмет та підстави позову, крім того, справа вже слухалась по суті 16.05.2011 року.
Також, в судовому засіданні 30.05.2011 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, яка буде розглянута судом в наступному судовому засіданні.
В судовому засіданні 30.05.2011 року представники відповідача 2 підтримали подані 25.05.2011 року через канцелярію суду письмові пояснення по справі та подали клопотання про витребування доказів, які суд розглянув та частково задовольнив.
Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання 30.05.2011 року не з'явилися, вимоги ухвали не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представники сторін в судовому засіданні 30.05.2011 року подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/124, яке судом розглянуто та задоволено.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, а також у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, ухвалою від 30.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.06.2011 року.
Представник позивача в судовому засідання 20.06.2011 року подав додаткові документи по справі та підтримав подане 17.06.2011 року через канцелярію суду доповнення до заяви про забезпечення позову.
В судовому засіданні 20.06.2011 року представники відповідачів 1 та 2 надали усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечували.
Також, представник відповідача 2 через канцелярію суду 20.06.2011 року подав письмові пояснення по справі, згідно з якими просив суд в позові відмовити повністю та подав додаткові документи по справі.
Представник третьої особи 17.06.2011 року через канцелярію суду подав документи на вимогу ухвали суду, а в судовому засіданні 20.06.2011 року подав відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечував.
Суд розглянув та відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 20.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 29.06.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 29.06.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.
Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засіданні 29.06.2011 року не з'явилися,
В судовому засіданні 29.06.2011 року представник відповідача 2 подав клопотання про призначення судової будівельно -технічної експертизи, яке судом розглянуто та відхилено, оскільки відсутня необхідність проведення експертизи для вирішення спору по суті.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 29.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
10 грудня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеон», іменоване надалі «Покупець»(позивач) та Приватною фірмою «ТАРО», іменоване надалі «Продавець» був укладений договір купівлі -продажу (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець продав, а покупець купив лісопильний цех (Літ.П), площею 2 081,40 кв.м., балансовою вартістю 51 436,31 грн., та цех високоякісних столярних виробів (ВСВ) (Літ. И), площею 1 024,30 кв.м., балансовою вартістю 4 409,32 грн., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лугова, буд. 9 та належать продавцю на підставі Договору купівлі -продажу від 22 липня 2002 року, реєстровий № 10458 та акту прийому -передачі від 22 липня 2002 року, реєстровий № 10459, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованих в Київському міському бюро технічної інвентаризації 31 липня 2002 року за № 505-з.
Відповідно до пункту 2 Договору загальна площа відчужуваних лісопильного цеху (Літ.П) та цеху високоякісних столярних виробів (ВСВ) (Літ. И) складає 3 105,70 кв.м., вартістю -55 074,79 грн., згідно Довідки -характеристики, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації 04 грудня 2002 року за № 587756.
Згідно з пунктом 3 Договору продаж вчинено за 959 300,00 грн., які покупець зобов'язується сплатити продавцю до 16 грудня 2002 року включно.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.12.2006 року за позивачем було визнано право на оренду земельної ділянки на вул. Луговій, 9 (літери «П»та «И») в Оболонському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування лісопильного цеху та цеху високоякісних столярних виробів згідно з технічною документацією, розробленою на підставі ст. 120 ЗК України, а також було визнано укладеним Договір оренди земельної ділянки (далі -Договір 1) між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеон»(орендар, позивач) пунктом 1.1 якого було визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі -об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.
Відповідно до пункту 2.1 Договору 1 об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування -вул. Лугова, 9 (літ. П, И) в Оболонському районі м. Києва; розмір -5 112,44 кв.м., цільове призначення -для експлуатації та обслуговування лісопильного цеху та цеху високоякісних столярних виробів; кадастровий номер земельної ділянки № 8000000000:78:082:0059.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Аспект»(відповідач 2) є орендарем суміжної з позивачем земельної ділянки, кадастровий номер якої № 8000000000:78:082:0069, на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного з Київською міською радою.
Оскільки, на думку позивача, виходи з його приміщення виходять на територію відповідача 2, а також комунікації що належать позивачу проходять через територію відповідача 2 позивач звернувся з позовом про встановлення та визначення меж сервітуту, порядку реєстрації, порядку утримання території сторонами, цього сервітуту між позивачем та відповідачем 2 на частину прилягаючої земельної ділянки відповідача 2 згідно визначених судом меж, про зобов'язання відповідача 2 не чинити перешкод позивачу у вільному пересуванні до власних приміщень із боку входів, доступ до яких здійснюється виключно через орендовану територію відповідача 2 та зобов'язання відповідача 2 не чинити перешкод позивачу при обслуговуванні власних будівель, проведенні ремонтних та поточних обслуговуючих робіт із водовідводом (каналізацією), мережа якого через історичні особливості будівель частково проходить через територію відповідача 2.
В подальшому, позивач подав заяву про зміну позовних вимог та уточнену позовну заяву в якій просив суд зобов'язати відповідача 2 не чинити перешкод позивачу у доступі та обслуговуванні власних приміщень, розташованих у місті Києві по вул. Луговій, буд. 9 (літ. П, И) шляхом забезпечення вільного підходу та під'їзду до власних приміщень; зобов'язати відповідача 2 не чинити перешкод позивачу при проведенні ремонтних та поточних обслуговуючих робіт із водовідводом (каналізацією), мережа якого частково проходить через суміжну земельну ділянку між позивачем та відповідачем 2; встановити та визначати межі сервітуту між позивачем та відповідачем на частину прилеглої (суміжної) земельної ділянки відповідача 2 (кадастровий № 8000000000:78:082:0069), порядок реєстрації, порядок утримання території сторонами цього сервітуту; зобов'язати відповідача 2 укласти Договір про встановлення земельного сервітуту на умовах, визначених у проекті Договору, направленому відповідачу 2, яка судом в частині зобов'язання відповідача 2 укласти Договір про встановлення земельного сервітуту на умовах, визначених у проекті Договору, направленому відповідачу 2 не прийнята, про що винесено відповідну ухвалу.
Відповідач 2 проти позову заперечує, стверджуючи, що заявлені вимоги безпідставні, так як позивач не надав належних доказів в обґрунтування заявлених вимог та не довів факту порушення його прав з боку відповідачів.
Крім того, позивач має вільний доступ до свого приміщення по власній орендованій земельній ділянці.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 98 ЗК України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Види права земельного сервітуту визначає стаття 99 ЗК України, положення якої є такими, що встановлюють підстави, за наявності яких можливе звернення з вимогою про встановлення сервітуту. Зазначена стаття визначає конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту. Вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.
Стаття 100 ЗК України визначає, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Зазначені положення кореспондуються зі статтями 401 та 402 ЦК України.
Окрім викладеного, ч. 3 ст. 402 ЦК України визначає, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Таким чином, спір про встановлення сервітуту вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі не досягнення домовленості про встановлення сервітуту та його умови.
Тобто, обов'язковою умовою звернення до суду з позовом про встановлення сервітуту є вжиття особою, яка вимагає такого встановлення, заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки.
Також, на особу яка звертається з відповідним позовом покладається обов'язок обґрунтування площі і меж чужої земельної ділянки, встановлення сервітуту на яку вимагає позивач, а також виготовлення проекту технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки.
Ухвалою про порушення провадження від 26.04.2011 року позивача було зобов'язано надати:
- обґрунтування площі і меж земельної ділянки відповідача - 2 для встановлення сервітуту;
- докази, що підтверджують факти перешкоджання відповідачем - 2 використання земельної ділянки, майна та інженерних комунікацій;
- докази звернення до відповідача -2 з пропозицією про укладення договору встановлення сервітуту.
Позивачем на виконання вимог ухвали в цій частині було надано лише проект договору про встановлення сервітуту, який був надісланий відповідачу 2 лише 19.05.2011 року (позов подано 20.04.2011 року), належних доказів того, що позивач до подачі позову намагався у встановленому порядку вжити заходів щодо встановлення сервітуту за домовленістю з відповідачем 2 не надано.
Так само не надано і проект технічного (кадастрового) плану спірної земельної ділянки на яку позивач просить встановити сервітут, який є обов'язковим в даному випадку.
Належних доказів того, що відповідач 2 якимось чином перешкоджає позивачу у використанні власного майна, комунікацій чи орендованої земельної ділянки останнім також не надано.
Крім того, з матеріалів кадастрової справи № А-4701 вбачається, що позивач має вільний доступ до свого приміщення через власну орендовану земельну ділянку.
(Зазначена правова позиція підтверджується рекомендаціями ВГСУ від 02.02.2011 № 04-06/15 та постановою Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 року № 6.)
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішень
01.07.2011 року