ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/12823.06.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»
до Комунальної корпорації «Київавтодор»
про стягнення 317 619,91 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -довіреність № 94 від 20.05.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність № 09-7/1 від 21.07.2008р.
Закрите акціонерне товариство «Екостандарт»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунальної корпорації «Київавтодор»про стягнення 317 619,91 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 08-10 від 08.10.2010 не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 299 077,13 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 299 077,13 грн. - боргу, 18 542,78 грн. -пені, а також понесені ним по справі судові витрати -3 176,20 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 10.05.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.05.2011.
Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2011 подав клопотання про заміну сторони у справі: Закритого акціонерного товариства «Екостандарт»на Публічне акціонерне товариство «Екостандарт», яке судом було задоволено.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2011 визнав позовні вимоги та просив відкласти розгляд справи для врегулювання спору мирним шляхом.
Враховуючи задоволення судом клопотання представника відповідача в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.06.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні 23.06.2011р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
08 жовтня 2010 року між Закритим акціонерним товариством «Екостандарт»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Екостандарт»відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 18 квітня 2011 року) та відповідачем було укладено Договір № 08-10 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання за замовленням відповідача виконати роботи по об'єкту «Будівництво вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної та на ділянці від залізничних колій до Дніпровської набережної та реконструкція вул. Здолбунівської на ділянці від Тепловозної до залізничних колій».
Термін виконання робіт визначено сторонами п. 1.3 Договору до жовтня 2010 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт становить 299 077,13 грн., в т.ч. ПДВ 49 846,19 грн.
Термін сплати вартості виконаних робіт -протягом одного місяця з дні підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору виконання робіт підтверджується сторонами шляхом підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт.
На виконання умов Договору позивачем було виконано роботи в жовтні 2010 року, що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт від 15 жовтня 2010 року, на суму 299 077,13 грн.
Відповідач зобов'язання по Договору в повній мірі не виконав, не сплатив позивачу за виконані роботи, заборгувавши тим самим позивачу 299 077,13 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 4.1. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 18 542,78 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
В пункті 4.1 Договору передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за виконані роботи відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 18 542,78 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунальної корпорації «Київавтодор»(01133, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6, код ЄДРПОУ 03359026) на користь Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022) -299 077 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч сімдесят сім) грн. 13 коп. - боргу, 18 542 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 78 коп. - пені, 3 176 (три тисячі сто сімдесят шість) грн. 20 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 29.06.2011р.