ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 61/31722.06.11
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт"
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія"
про: стягнення заборгованості 26 207 грн. 65 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 21.06.2011
Відповідача:не з'явились
В судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія" про стягнення заборгованості 26 207 грн. 65 коп., а саме: 18 011 грн. 89 коп. основного боргу, 1 589 грн. 44 коп. три відсотки річних, 6 606 грн. 32 коп. збитків від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 порушено провадження у справі № 61/317, розгляд справи призначено на 22.06.2011.
20.06.2011 через загальний відділ суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність представника відповідача.
Представник позивача в судове засідання 22.06.2011 з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 22.06.2011 не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак відповідач своїм правом не скористався.
У судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
Між TOB «Зеніт»(позивачем) в особі директора Київської філії TOB «Зеніт»та TOB «Українська інвестиційно-інжинірингова Компанія»(відповідачем) було укладено договір поставки №58/Б-07 від 26 листопада 2007р. (надалі -Договір).
Згідно п.5.2 Положення про філію, Київська філія №2 TOB «Зеніт» має право самостійно вступати у договірні відношення із суб'єктами підприємницької діяльностіта здійснювати господарську діяльність у порядку встановленому дійсним законодавством та в рамках Положення про Київську філію №2 TOB «Зеніт»(копія Положення додається).
Довіреністю №01/06/07 виданою 01.06.2007р. директору Київської філіі №2 TOB «Зеніт»було надано позивачем право укладати договори, згоди, проводити господарські і фінансові операції, у тому числі в установах банків в межах наданих повноважень, користуватися правами підпису при виконанні вказаних дій; виписувати та підписувати рахунки, накладні документи, документи про прийом та передачу товарно-матеріальних цінностей, документи на товари при їх продажу на філії від імені TOB «Зеніт», тощо.
Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцеві (відповідачу) товар на об'єкт будівництва - житловий будинок за адресою: вул. Ілліча, 17 в Дарницькому районі м. Києва, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору, згідно накладних документів та специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов Договору позивач здійснив поставки відповідачу товару: металопластикові конструкції та комплектуючі в асортименті на загальну суму 298 516 грн. 48 коп.
Згідно п.4.1 Договору, розрахунок між сторонами за цим Договором проводиться поетапно. Покупець проводить перший авансовий платіж в розмірі 50% від загальної суми, зазначеної в специфікації, протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання спеціфікаціі з метою резервування замовлення.
Відповідно до п.4.2 Договору, наступний платіж в розмірі 20% від загальної суми, вказаної в специфікації, покупець здійснює не пізніше 45 календарних днів від дати першого платежу згідно п. 4.1 Договору.
Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки Товару з урахуванням передоплати (п.п. 4.1., 4.2. Договору).
Відповідач свої грошові зобов'язання за Договором виконав частково у розмірі 270 212 грн.11 коп.
Заборгованість за грошовим зобов'язанням за Договором станом на 01.01.2011р. становила 28 304 грн.37коп.
Так, заборгованість відповідача перед позивачем виникла на підставі:
- видаткова накладна №РН-245-2/2 від 26.05.2008р. на суму 45 082 грн. 52 коп., товар отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю на отримання товару ЯПВ №420104 від 26.05.2008р., видана на ім'я ОСОБА_2;
- видаткова накладна №РН-253-2/2 від 05.06.2008р. на суму 583 грн. 20 коп., товар отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю на отримання товару ЯПВ №420164 від 05.06.2008р., видана на ім'я ОСОБА_3;
- видаткова накладна №РН-261-2/2 від 10.06.2008р. на суму 109 грн. 70 коп., товар отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю на отримання товару ЯПВ №420164 від 05.06.2008р., видана на ім'я ОСОБА_3;
- видаткова накладна №РН-267-2/2 від 17.06.2008р. на суму 1 254 грн. 00 коп., товар отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю на отримання товару ЯПВ №420177 від 09.06.2008р., видана на ім'я ОСОБА_3;
- видаткова накладна №РН-273-2/2 від 25.06.2008р. на суму 1 695 грн. 70 коп., товар отримано уповноваженим представником відповідача за довіреністю на отримання товару ЯПВ №420215 від 25.06.2008р., видана на ім'я ОСОБА_4.
Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи, оригінали досліджені судом в судовому засіданні.
Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія (вимога) щодо сплати вартості отриманного товару №24 від 07.09.2010р.
Відповідач направив на адресу позивача лист від 26.01.2011р. №46, в якому відповідач визнав наявніть заборгованості за отриманний ним товар в розмірі 28 304 грн. 37 коп., та в зв'язку зї складним фінансовим становищем попросив розстрочку, а саме надання можливості погасити заборгованість на протязі 12 місяців, розпочинаючи із лютого 2011р., та гарантував погасити борг шляхом сплати в розмірі 2 573 грн. 12 коп. до 20 числа кожного поточного місяця.
18.02.2011р. відповідачем було перераховано на користь позивача суму 2 573 грн. 12 коп. в рахунок погашення боргу згідно Договору (копія банківської виписки від 18.02.2011р. міститься в матеріалах справи).
16.05.2011р. відповідачем було перераховано на користь позивача суму 7 719 грн. 36 коп., частину заборгованості за Договором (копія банківської виписки від 18.02.2011р. міститься в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 18 011 грн. 89 коп. (28 304 грн. 37 коп.- 2 573 грн. 12 коп.- 7 719 грн. 36 коп.).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не здійснив.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 18 011 грн. 89 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні збитки від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 589 грн. 44 коп. трьох відсотків річних, 6 606 грн. 32 коп. збитків від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірінгова компанія" (03049, м. Київ, вул. Єреванська, буд.1, кв.1; код 32102765) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зеніт" (83057, м. Донецьк, вул. Хіміків, 44-А; код 31205699) 18 011 (вісімнадцять тисяч одинадцять) грн. 89 коп. основного боргу, 1 589 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 44 коп. три відсотки річних, 6 606 (шість тисяч шістсот шість) грн. 32 коп. збитків від інфляції, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяА.М. Івченко
Дата підписання рішення: 27.06.2011