ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/720.06.11
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»
ДоВідкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ОСОБА_1
Простягнення 26 392,17 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -дов. № 16 від 25.01.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»про стягнення 26 392,17 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.
Ухвалою від 31.01.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 14.02.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 14.02.2011 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково.
Представник третьої особи в судове засідання 14.02.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 14.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.02.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання 28.02.2011 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судовому засіданні 28.02.2011 року надав усні пояснення по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року на підставі статті 41 та частини 2 ст. 79 ГПК України призначено автотоварознавчу експертизу, провадження у справі № 41/7 зупинено.
03.06.2011 року матеріали справи № 41/7 разом з експертним висновком повернуто до Господарського суду м. Києва.
Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
У зв'язку з вищевикладеним ухвалою від 06.06.2011 року розгляд справи було призначено на 20.06.2011 року.
В судовому засіданні 20.06.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 20.06.2011 року не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 20.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
23 липня 2009 року у м. Києві на перехресті вул. Верхній Вал та вул. Почайнинська за участю автомобіля Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника автомобіля ОСОБА_3 та за участю автомобіля Mitsubishi Lancer Evolution, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_1 сталася дорожньо -транспортна пригода.
З довідки про дорожньо -транспортну пригоду № 35347 від 27.07.2009 року та постанови Подільського районного суду міста Києва від 02.07.2010 року у адміністративній справі № 3-22/10, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 29.07.2010 року, вбачається, що дорожньо -транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 02.07.2010 року у адміністративній справі № 3-22/10, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 29.07.2010 року, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно Договору страхування наземного транспорту № 206-24731-08 від 14.11.2008 року страховиком автомобіля Opel Astra є Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго».
Відповідно до звіту № 3134 про оцінку майна від 04.08.2009 року, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3 становить 26 439,86 грн.
Як вбачається з страхового акту № 9686/206/405 від 02.09.2009 року загальний розмір страхового відшкодування становить 26 392,17 грн.
На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 26 392,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9597 від 17.03.2010 року на суму 26 392,17 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно -правова відповідальність водія автомобіля Mitsubishi Lancer Evolution була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна страхова компанія «Оранта», згідно полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/6320282.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Позивач 07.09.2010 року направив на адресу відповідача регресну вимогу № 17/2-070910/3, відповідно до якої просив виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 26 392,17 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, яка була вручена відповідачу, що підтверджується відповідною відміткою, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 26 392,17 грн. -страхового відшкодування.
В свою чергу, відповідач проти задоволення позову в повному обсязі заперечує, посилаючись на те, що дослідженням № НОМЕР_1_14.08-3 від 14.08.2009 року встановлено, що матеріальний збиток завданий власнику Opel Astra в результаті його пошкодження при ДТП складає 22 153,19 грн., а тому і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 22 153,19 грн.
Під час розгляду справи, з метою належного з'ясування розміру матеріальної шкоди заподіяного власнику транспортного засобу Opel Astra внаслідок ДТП, судом з власної ініціативи, ухвалою від 28.02.2011 року було призначено судову автотоварознавчу експертизу та поставлено на вирішення експерта наступне питання:
- який розмір матеріальної шкоди заподіяний власнику транспортного засобу Opel Astra (державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску), внаслідок ДТП, яке сталося 23 липня 2009 року
03.06.2011 року до суду надійшли матеріали справи № 41/7 з висновком судової автотоварознавчої експертизи № 772/11-24 від 02.06.2011 року, з якого вбачається, що розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Opel Astra, держ. номер НОМЕР_1, 2005 року виготовлення, внаслідок його пошкодження в ДТП 23.07.2009 року, з урахуванням цін станом на 21.08.2009 року, складав 24 597,78 грн.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.
Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як вбачається, з пункту 2 Полісу обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/6320282 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 0,00 грн.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в сумі 24 597,78 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта»(місцезнаходження: 01032, м. Київ, Голосіївський р -н, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»(01011, м. Київ, Печерський р -н, вул. Немировича -Данченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33831166) 24 597 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто сім) грн. 78 коп. -страхового відшкодування, 245 (двісті сорок п'ять) грн. 98 коп. -державного мита та 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 95 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 26 коп. -витрат на експертизу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
27.06.2011 року