26.07.11р.Справа № 31/5005/6932/2011
За позовомПриватного підприємства «Арт-світ», с. Червоне, Андрушівський район, Житомирська область
до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
Третя особа:ОСОБА_1, м. Київ
про стягнення 313 826, 05 грн.
Суддя Єременко А.В.
Представники:
Від позивача:ОСОБА_1, директор;
Від відповідача:ОСОБА_2, дов. №1354-О від 15.06.11р.;
Від третьої особи:ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 24.02.98р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення на свою користь суми збитків у вигляді недоотриманого прибутку у розмірі 313 826, 05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 та ПриватБанком 17.12.2007р. була укладена кредитна угода №МА-36-07, на виконання якої укладено договір застави №МА-36-07 від 17.12.2007р., згідно якого передано в заставу обладнання та договір іпотеки від 17.12.2007р., згідно якого передане в іпотеку нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що 20.05.2010р. представниками відповідача було опечатано приміщення та обладнання позивача, в зв'язку з чим позивач не мав можливості здійснювати свою господарську діяльність, а тому ним були понесені збитки у вигляді недоотриманого прибутку у розмірі 313 826, 05 грн.
Відповідач згідно відзиву на позовну заяву (вх. №46747/11 від 07.07.2011р.) просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує на те, що 17.12.2007р. між ним та третьою особою по справі було укладено кредитну угоду №МА-36-07, відповідно до умов якої надання коштів здійснюється окремими частинами -Траншами кредиту, сукупна величина якої не буде перевищувати суму 100 000, 00 доларів США. На виконання умов вказаної кредитної угоди між відповідачем та третьою особою 17.12.2007р. було укладено договір про видачу Траншу №МА-36/07, відповідно до якого третій особі були видані кредитні кошти у сумі 100 000, 00 доларів США. Кредитною угодою №МА-36-07 від 17.12.2007р. передбачено надання чергового траншу кредиту лише в межах встановленого ліміту, а тому третьою особою 18.01.2008р. були внесені кошти на повне погашення заборгованості за договором про видачу траншу №МА-36-07 від 17.12.2007р., після чого третя особа отримала новий кредитний транш відповідно до умов договору про видачу Траншу №МА-36/2-07 від 17.01.2008р. у сумі 100 000, 00 доларів США. Виконання зобов'язання за кредитною угодою №МА-36-07 від 17.12.2007р. було забезпечено договором іпотеки б/н від 17.12.2007р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк»та Приватним підприємством «Арт-світ»; договором застави автотранспорту №МА-36-07 від 17.12.2007р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1; договором застави обладнання №МА-36-07 від 17.12.2007р., укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1; договором поруки №МА-36-07 від 17.12.2007р., за умовами яких у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у заставодавця під замком і печаткою заставодержателя і заставодавця, а також, за вибором заставодержателя -з охороною. Відповідач зазначає, що оскільки ОСОБА_1 було допущено прострочення зі сплати коштів за кредитом та не виконано вимоги відповідача щодо сплати суми заборгованості, відповідачем було виставлено охорону заставленого майна, тобто відповідач діяв відповідно до умов кредитної угоди №МА-36-07 від 17.12.2007р., а тому позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку є безпідставними та необґрунтованими.
Третя особа письмових пояснень щодо позову не надала, у судовому засіданні 26.07.11 р. ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні 26.07.2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд, -
17.12.2007р. між ПриватБанком (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) була укладена кредитна угода №МА-36-07 (надалі - Угода), предметом якої є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках програми мікрокредитування, кредиту Позичальнику. Кредит надається при наявності вільних коштів. Надання коштів здійснюється окремими частинами -Траншами кредиту (Транш -визначена сума коштів, обговорена в договорі про видачу Траншу, надана в рамках Угоди), сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п. 1.2. даної Угоди. Видача частин кредиту здійснюється після підписання договору про видачу Траншу, на термін і на умовах, передбачених у даній Угоді, а також у договорі про видачу Траншу. Умови видачі -сума кожної частини, термін по кожному Траншу кредиту оформлюється окремим договором про видачу Траншу при кожній видачі частини кредиту. Кожний договір про видачу Траншу є невід'ємною частиною даної Угоди. Позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду в терміни, встановлені даною Угодою і договорами про видачу Траншів у повному обсязі.
Згідно п.1.2. Угоди загальна сума кредиту в рамках кредитної Угоди 100 000, 00 доларів США.
Пунктом 1.3. Угоди передбачено, що термін повернення кредиту й окремих частин -Траншів кредиту, встановлюється договорами про видачу Траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу Траншів, але не пізніше 14 грудня 2012р.
Відповідно до п.3.1. Угоди виконання Позичальника за цією Угодою і договорам про видачу Траншів забезпечується:
3.1.1. Договором іпотеки б/н від 17.12.2007 року
3.1.2. Договором застави автотранспорту №МА-36-07 від 17.12.2007 року.
3.1.3. Договором застави обладнання №МА-36-07 від 17.12.2007 року.
3.1.4. Договором поруки №МА-36-07 від 17.12.2007 року.
Угода в частині п.4.5. набирає чинності з моменту підписання. В інших частинах -з моменту укладання договорів про видачу Траншів і надання Позичальником розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у них сум і діє до повного виконання зобов'язань Позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків, неустойки за цією Угодою і договорам про видачу Траншів (п.7.1. Угоди).
17.12.2007р. між ПриватБанком (далі -Банк) і ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений Договір про видачу траншу № МА-36-07 (надалі -Договір № МА-36-07 від 17.12.2007р.), відповідно до умов якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого п.1.2. Кредитної Угоди № МА-36-07 від 17.12.2007р. (далі - Кредитна Угода). Кошти надані Банком у рамках даного Договору (далі Транш кредиту), надаються в сумі, що не перевищує суму ліміту, що зазначена в п.1.2. Кредитної Угоди на термін і на умовах, передбачених у даному Договорі і Кредитній Угоді, а Позичальник зобов'язується повернути отриманий Транш кредиту, сплатити відсотки на суму Траншу кредиту, у встановлені даним Договором терміни, а також виконати свої зобов'язання згідно цього Договору і Кредитної Угоди № МА-36-07 від 17.12.2007р. у повному обсязі.
Сума Траншу кредиту: 100 000 дол. США (п.1.2. Договору № МА-36-07 від 17.12.2007р.).
Пунктом 1.3. Договору № МА-36-07 від 17.12.2007р. передбачено, що терміни повернення Траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток №1 до даного Договору).
Згідно з п.5.1. Договору № МА-36-07 від 17.12.2007р. договір набирає чинності з моменту підписання даного Договору обома Сторонами і діє разом із Кредитною Угодою №МА-36-07 від 17.12.2007р. в обсязі перерахованих за даним Договором коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Відповідно до укладеного між ПриватБанком (далі - Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) договору про видачу траншу №МА-36/2-07 від 17.01.2008р. (надалі -Договір №МА-36/2-07 від 17.01.2008р.), Банк зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого п.1.2. Кредитної Угоди № МА-36-07 від 17.12.2007р. (далі -Кредитна Угода). Кошти надані Банком у рамках даного Договору (далі Транш кредиту), надаються в сумі, що не перевищує суму ліміту, що зазначена в п.1.2. Кредитної Угоди на термін і на умовах, передбачених у даному Договорі і Кредитній Угоді, а Позичальник зобов'язується повернути отриманий Транш кредиту, сплатити відсотки на суму Траншу кредиту, у встановлені даним Договором терміни, а також виконати свої зобов'язання згідно цього Договору і Кредитної Угоди № МА-36-07 від 17.12.2007р. у повному обсязі.
Сума Траншу кредиту: 100 000 дол. США (п.1.2. Договору №МА-36/2-07 від 17.01.2008р.).
Пунктом 1.3. Договору №МА-36/2-07 від 17.01.2008р. передбачено, що терміни повернення Траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток №1 до даного Договору).
Згідно з п.5.1. Договору №МА-36/2-07 від 17.01.2008р. договір набирає чинності з моменту підписання даного Договору обома Сторонами і діє разом із Кредитною Угодою №МА-36-07 від 17.12.2007р. в обсязі перерахованих за даним Договором коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.
Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати проценти.
Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують виконання ОСОБА_1 договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитною угодою №МА-36-07 від 17.12.2007р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк ПриватБанк (Іпотекодержатель) та Приватним підприємством "Арт-Світ" (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки від 17.12.2007р. (надалі -Договір іпотеки), предметом якого є надання Іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п.7 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Іпотекодавця, що випливають з кредитного договору від 17.12.2007 року №МА-36-07 перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.
В забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно -предмет іпотеки: нежитлові будівлі: гараж, загальною площею 665,9 кв.м., будівля агро майстерні, загальною площею 1217,5 кв.м., котельня, загальною площею 115,3 кв.м., склад ПММ, загальною площею 15,0 кв.м., артсвердловина, загальною площею 8,2 кв.м., водонапірна башта, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (п.7 Договору іпотеки).
Згідно з п.18.3. при перешкоді Іпотекодавцем проведенню вказаної в п.18.2. цього договору перевірки, порушенні умов Кредитного договору чи умов цього договору, Іпотекодержатель має право за власним розсудом виставити охорону Предмету іпотеки як своїми силами, так і на договірних умовах з третіми особами.
Відповідно до договору застави обладнання № МА-36-07 від 17.12.2007р. предметом цього договору є надання Заставодавцем в заставу майна, опис якого зазначений в п.6 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Заставодавця перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання Заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу майна переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.
Згідно з п.6 Договору застави обладнання № МА-36-07 від 17.12.2007р. в забезпечення виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором Заставодавець надав в заставу наступне майно: каменеобробне обладнання NS-106 Single Blade Gutting Machine 2007 р.в., заставна вартість 68 175, 00 грн.; каменеобробне обладнання NS-112 Rocker Arm Stone Grinding Machine 2007 р.в., заставна вартість 13 635, 00 грн. предмет застави знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача були направлені повідомлення (№2232 від 22.02.2010р., №2307 від 20.04.2010р.) про те, що предмет застави договору застави автотранспорту №МА-36-07 від 17.12.2007р. та договору застави обладнання №МА-36-07 від 17.12.2007р., предмет іпотеки за договором іпотеки від 17.12.2007р. ставиться Банком під охорону до вирішення справи в судовому порядку.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення вартості предмета іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ст. 44 Закону України "Про заставу" встановлено, що заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. За угодою заставодержателя із заставодавцем предмет застави може бути залишено у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя (тверда застава). Індивідуально визначена річ може бути залишена у заставодавця з накладенням знаків, які засвідчують заставу.
У відповідності до п.17.10. Договору застави обладнання № МА-36-07 від 17.12.2007р. сторони домовились, що у випадку порушення Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором, Заставодавець зобов'язується передати Предмет застави Заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами. При оформленні закладу у вигляді твердої застави, предмет застави залишається у Заставодавця під замком і печаткою Заставодержателя і Заставодавця, а також, за вибором Заставодержателя, - з охороною згідно з п.17.11. Доступ до предмету закладу дозволяється під контролем Заставодержателя матеріально відповідальній особі Заставодавця і особі, яка здійснює охорону зі сторони Заставодержателя.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від підписання акту приймання-передачі від 20.05.2010 р. заставного майна в заклад, що знаходиться в заставі по кредитному договору № МА-36-07 від 17.12.07 р. згідно договору застави обладнання № МА-36-07 від 17.12.2007р., а саме: каменеобробне обладнання NS-106 Single Blade Gutting Machine 2007 р.в.; каменеобробне обладнання NS-112 Rocker Arm Stone Grinding Machine 2007 р.в., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За актом приймання-передачі від 20.05.2010 р., складеним між Житомирським РУ ПАТ КБ Приватбанк та ПП "Лана" приміщення цеху та обладнання по обробці граніту у кількості 2 од., що знаходиться за вказаною вище адресою, передане під охорону.
На думку позивача, безпідставне опечатування приміщення та обладнання позивача, спричинило позивачу збитки у загальній сумі 313826,05 грн., які полягають у недоотриманому прибутку у сумі 283200,00 грн., недотриманій заробітній платі та відрахувань у сумі 30626,05 грн., що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).
Стаття 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, відносить, у тому числі, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначену відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже, за наведених правових норм, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності (бездіяльності), причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.
За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порушення положень ст. ст. 32, 33 ГПК України, позивачем не доведено суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (наявність складових елементів, необхідних для доведення наявності підстав для відшкодування збитків).
З матеріалів справи не вбачається та позивачем належними доказами у справі не доведено обставин протиправності дій відповідача.
Окрім того, позивачем стосовно сплати заробітної плати робітникам не доведено, по-перше, що мав місце простій, як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексів законів про працю України), не надано штатний розклад підприємства, виписки з трудових книжок працівників, які у спірний період працювали на підприємстві.
Як вбачається розрахунок упущеної вигоди здійснено на підставі теоретичних відомостей про добову виробничу потужність цеху по обробці натурального каменю та кількості діб, коли підприємство не працювало, проте, позивачем не доведено саме реальних відомостей щодо виготовлення продукції за будь-який аналогічний період, не надано доказів про фактичні обсяги виробництва у будь-який інший період, коли підприємство працювало.
Доводи позивача щодо відмови від виконання зобов'язань за договором № 12 підряду на будівництво від 12.05.10 р., договором поставки № 32 від 19.05.10 р., також не свідчать про наявність обґрунтованої упущеної (втраченої) вигоди.
При цьому суд також враховує, що матеріали справи не місять доказів в підтвердження того, що обладнання, яке передане в заставу ОСОБА_1 за договором застави обладнання № МА-36-07 від 17.12.2007р. знаходилося у користуванні та володінні Приватного підприємства "Арт-світ", що обумовлює правомірність звернення саме позивача у справі з позовом про відшкодування збитків на свою користь.
Враховуючи викладене вище, суд не погоджуються з доводами позивача та вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати у справі віднести на позивача.
Суддя А.В.Єременко