Рішення від 25.07.2011 по справі 2/70/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

25 липня 2011 р. Справа 2/70/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" юридична адреса: 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а; 21009, м. Вінниця, вул. Винниченка, 2

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21030, АДРЕСА_1

та до: Закритого акціонерного товариства-науково-виробничої фірми "Елекомс" 21100, м. Вінниця, вул. К. Маркса, 8

про солідарне стягнення заборгованості 375 857,47 грн. згідно договору кредиту №60 вд 05.03.2008р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

відповідача 1 : не з''явився;

відповідача 2 : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та до Закритого акціонерного товариства-науково виробничої фірми "Елекомс" про солідарне стягнення з боржників 375 857,47 грн. заборгованості по кредиту, в т.ч.: 192 500,00 грн. - заборгованості по простроченому кредиту, 159 209,91 грн.- заборгованість по сплаті відсотків, 13 306,01 грн.- пені за несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язань та 10 841,56 грн.- пені за прострочення платежів по сплаті відсотків.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.06.14 р. порушено провадження у справі № 2/70/2011/5003 та призначено засідання на 25.07.11 р.

В судовому засіданні 25.07.11 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Відповідачі в судове засіданні не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засіданні були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

05 березня 2008 року між ПАТ "Імексбанк" (АКБ "Імексбанк" змінив найменування на ПАТ "Імексбанк" згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 14.08.2009р.) (далі по тексту- Кредитор, Банк, Позивач) і фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач, Позичальник, Боржник) був укладений Договір кредиту № 60 (далі по тексту - Договір кредиту).

На підставі п. 1.1. Договору Кредитор падав Позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 198 432,00 грн., із сплатою 19% річних з кінцевим терміном повернення 04 березня 2011 року.

Надання Кредиту проводилось шляхом переведення грошей з позичкового рахунку Позичальника №20637076934001 на його поточний рахунок №26006076934001, що були відкриті в філії АКБ "Імексбанк" у м. Вінниці (меморіальний ордер №1373 від 07 березня 2008 року).

Відповідно до п. 1.1.1.Договору основна сума заборгованості повинна була погашатись Позичальником з першого по останнє включно число кожного місяця за наступним графіком: - з квітня 2008 року по лютий 2011 року (включно) щомісячно по 5 500,00 грн.; - 04 березня 2011 року - 5 932,00 грн.

01 листопада 2008 року між Кредитором та Позичальником було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої відсоткова ставка за користування кредитом збільшилась до 32% річних.

Підпунктом 2.4. Договору передбачено, що нарахування процентів (відсотків) за користування Кредитом здійснюється щоденно у валюті, в якій наданий Кредит та нараховуються з розрахунку факт/факт. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту.

На підставі п. 2.4.1. Договору Позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом у валюті кредиту в період з першого по останнє включно число кожного місяця, починаючи з місяця надання Кредиту, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Проте, з моменту отримання кредиту, Позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договору щодо погашення основної заборгованості та відсотків за користування кредитом.

Станом на 01 березня 2011 року за Позичальником рахується заборгованість в сумі 351 709,91 (триста п'ятдесят одна тисяча сімсот дев'ять) гривень 91 копійка, з яких:

• 192 500 (сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот) гривень - основна заборгованість,

• 159 209 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті дев'ять) гривень 91 копійка - заборгованість по сплаті відсотків,

Окрім того, 25 травня 2009 року між Публічним Акціонерним Товариством "Імексбанк", Закритим Акціонерним Товариством - Науково - Виробничою Фірмою "Елекомс" (код ЄДРПОУ 20971504, юридична адреса: 21000, м. Вінниця, вул.К.Маркса, буд. 8) (далі за текстом- "Поручитель", "Відповідач 2") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір поруки.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язався перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником, зобов'язань щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 60 від 05 березня 2008 року.

Пунктом 3.1.1. Договору Поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання повідомлення Кредитора про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування непогашеної суми кредиту, відсотків та штрафних санкцій на рахунки Кредитора.

16 жовтня 2009 року Кредитором, на виконання умов Договору поруки направлено Поручителю письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості Позичальника за Кредитним договором, яке 19 жовтня 2009 року отримано Поручителем.

Станом на 01 березня 2011 року зобов'язання Відповідача 2 перед Позивачем за договором поруки не виконано.

У зв"язку з тим, що відповідачі в добровільному порядку не здійснюють повернення кредитних коштів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім основного боргу та заборгованості по відсотках позивачем заявлено до стягнення 13 306,01 грн.- пені за несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язань та 10 841,56 грн.- пені за прострочення платежів по сплаті відсотків.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 60 від 05.03.2008 року є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість перед Банком.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 192 500,00 грн. - заборгованості по простроченому кредиту, 159 209,91 грн.- заборгованість по сплаті відсотків підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 13 306,01 грн.- пені за несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язань та 10 841,56 грн.- пені за прострочення платежів по сплаті відсотків.

Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків та/або прострочення строків повернення кредиту, Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 306,01 грн.- пені за несвоєчасне виконання кредитних грошових зобов'язань та 10 841,56 грн.- пені за прострочення платежів по сплаті відсотків заявлено правомірно та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, враховуючи, що відповідачами позовні вимоги не спростовані жодним доказом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 551, 553, 554, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 233, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2.Стягнути солідарно з Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, р/р №НОМЕР_2 в відділенні №322 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Вінниці, МФО 328384) та Закритого Акціонерного Товариства - Науково - Виробничої Фірми "Елекомс" (код ЄДРПОУ 20110825, юридична адреса: 21000, м. Вінниця, вул. К.Маркса, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (код ЄДРПОУ 20971504, юридична адреса: 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а, рах. №29097079999004 в відділенні №322 АТ "ІМЕКСБАНК" у м. Вінниці, МФО 328384) 375 857, 47 грн. кредитної заборгованості, 3 758,58 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21009, м. Вінниця, вул. Винниченка, 2

3 - відповідачу 1 21030, АДРЕСА_1

4 - відповідачу 2 21100, м.Вінниця, вул.К.Маркса, 8

Попередній документ
17300688
Наступний документ
17300692
Інформація про рішення:
№ рішення: 17300691
№ справи: 2/70/2011/5003
Дата рішення: 25.07.2011
Дата публікації: 03.08.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Виконання договору кредитування