Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
04.03.2011 р. Справа № 2а-412/11/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1
доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва,
вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003921702/0 від 28.12.2010 р.,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ У Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового рішення повідомлення № 0003921702/0 від 28.12.2010 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (ар. с. 26).
Відповідач в судове засідання не з'явився. Надав до суду заперечення проти позову. Про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно. Відповідно до ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу в письмовому провадженні за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності судом встановлено, фізична - особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_2 виданого Виконавчим комітетом міської ради 11.09.2997 року. (а.с.17)
01.12.2010 року ДПІ у Заводському районі проведено документальну планову в'їздну перевірку дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.10, за результатами якої складено Акт перевірки № 4459/17-200\НОМЕР_1 (а.с.8-13).
В акті перевірки зазначено, що фізична - особа підприємець ОСОБА_1 не є платником податку на додану вартість, та не перебуває засновником юридичної особи - суб'єкта господарювання, а є платником єдиного податку, згідно свідоцтв про сплату єдиного податку Серія НОМЕР_2 від 28.12.2006 року; Серія НОМЕР_3 від 25.12.2007 року; Серія НОМЕР_4 від 25.12.2008 року; Серія НОМЕР_5, видані ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва (а.с.8 п.1.4, п1.5).
В акті перевірки відображено, що підприємцем порушено вимоги пп.3.1.3, п.3.1 ст. З пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 пп.9.12.3 п.9.12 ст.9 пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
У зв'язку з виявленими порушенням відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003921702/0 від 28.12.2010 року, відповідно до якого Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39 700,35грн. з яких 13 233,45грн. сума основного платежу, 26 466,90грн сума штрафних (фінансових) санкцій. ( а.с.14)
Виходячи із заперечень проти адміністративного позову, які надійшли від відповідача, суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій до суб'єкту підприємницької діяльності, оскільки в ході перевірки у ФОПС ОСОБА_1 було виявлено, що у позивача знаходилися товарно - матеріальні цінності на загальну суму 88 223,00 грн., що відображено у акті перевірки. Застосовуючи положення п. п. 3.1.3., п.3.1. ст.3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 (далі по тексту Закон № 889-ІV ), ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва донарахувала ФОПС ОСОБА_1 13 233,45 грн. податку з доходів фізичних осіб та нарахувала штрафні санкції у сумі 26 466,90 грн. Крім того, відповідач вважає, що відповідно до положень Закону № 889-ІV позивач є податковим агентом, а відтак зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Аналогічну відповідь позивач отримав на своє звернення до відповідача з запереченнями на акт перевірки ( а.с.15-16)
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Таким спеціальним законодавством, зокрема, є Указ, яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.
Положеннями статті 1 зазначеного Указу передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис, гривень.
Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання останнім установлених Указом вимог.
Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним) у складі єдиного податку.
Відповідно до статті 2 цього Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності. При цьому, лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Такої думки дотримується й Вищий адміністративний суд України, яка викладена у методичному листі № 889/11/13-10 від 15.06.2010 року.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003921702/0 від 28.12.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати пов'язані з розглядом справи у сумі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська