79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
28 липня 2011 р. № 2а-11079/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд
в складі: головуючої cудді - Потабенко В.А.
за участю секретаря - Гойни Є.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно доручення,
від відповідача: ОСОБА_3, згідно доручення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Язьм»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001642300/0/14672 від 24.06.2010 року, прийнятого за наслідками проведеної за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року виїзної планової перевірки, оформленої актом № 729/440/23-118/31978707 від 14.06.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що позивачем правомірно здійснено виправлення арифметичної помилки у податковій звітності з податку на прибуток підприємства шляхом подання уточнюючого розрахунку з податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок; висновки відповідача про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік та заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2010 року не ґрунтуються на законі, повністю суперечать фактичним даним обліку позивача і нормам законодавства України. Оскільки за наслідками адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення скасовано не було, позивач змушений звернутись до суду.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю, просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 21.07.2011 року, посилаючись на відсутність у платника податків права порівнювати балансову вартість заборгованості за кредитним договором станом на 30.09.2009 року по відношенню до жовтня 2006 року. Також вказав на обґрунтованість висновків акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік та заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2010 року. Відтак, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, в зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ «Фірма «Язьм» підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
ДПІ в Шевченківському районі м. Львова в травні-червні 2010 року була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Фірма «Язьм»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої було складено акт № 729/440/23-118/31978707 від 14.06.2010 року.
У висновках вказаного акту зазначалось, що позивачем порушено підпункт 7.3.3. пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3750500,00 грн., за І кв. 2010 року в сумі 3596516,00 грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 38496,00 грн. в т.ч. за І кв. 2010 року в сумі 38496,00 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі м. Львові заперечення на акт перевірки (вих. № 162 від 17.06.2011 року). Відхиливши заперечення позивача на акт перевірки (лист ДПІ «Про розгляд заперечення»вих. № 14520/23-121 від 23.06.2010 року), 24.06.2011 року відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення №0001642300/0/14672, яким ТзОВ «Фірма «Язьм»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 50080,40 грн., в тому числі основний платіж 38496,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 11584,40 грн.
За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДПІ про результати розгляду первинної скарги (вих. № 20804/10/25-009/93 від 03.09.2010 року), оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Судом встановлено, що 12.07.2006 року між ТзОВ «Фірма «Язьм»(боржник за договором) та компанією «Вуд Декор Інжиніринг Лімітед»Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (кредитор за договором) було укладено кредитний договір № 01/06, за умовами якого кредитор надає боржнику фінансовий кредит у розмірі 2200000,00 доларів США. До кредитного договору укладались додатки, якими вносились зміни та доповнення до договору. Станом на 01.07.2008 року заборгованість за кредитним договором не була погашена та становила 1300000,00 доларів США.
В подальшому, при зміні курсу долара США до національної валюти у 2008 році позивачем не було здійснено переоцінки балансової вартості залишку заборгованості по кредиту. Така помилка була виявлена платником податків значно пізніше. У результаті проведеного позивачем перерахунку збільшено балансову вартість заборгованості станом на 30.09.2009 року. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань за 9 місяців 2009 року, поданим до ДПІ в Шевченківському районі м. Львова 05.02.2010 р. за № 3306, платник податків збільшив суму скоригованих валових витрат за 9 місяців 2009 року на суму 4121000,00 грн., зазначивши її як дооцінку залишку заборгованості у іноземній валюті станом на 30.09.2009 року.
Наведені фактичні обставини не заперечуються та визнані сторонами по справі в повному обсязі.
Як вбачається зі змісту акту відповідача від 14.06.2010 року № 729/4470/23-118/31978707, в пункті 3.1.2. під назвою «Валові витрати», зокрема, зазначено, що перевіркою показників, відображених у рядку 04.09 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду»за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року встановлено завищення задекларованих ТзОВ «Фірма «Язьм»показників у рядку 04.9 декларацій на загальну суму 3750500 грн. (пункт 6) в результаті завищення задекларованих показників у рядку 04.13 Декларацій про прибуток підприємства на загальну суму 3640650,00 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2009 року в сумі 3640650,00 грн. (пункт 8; стор. 10, 11 акту перевірки).
Такі твердження відповідача обґрунтовані посиланнями на те, що при поданні уточнюючого розрахунку за 9 місяців 2009 року платнику (позивачу) необхідно було відобразити результат перерахунку заборгованості за податкові періоди 2009 року, тобто за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року (оскільки період з 01.01.2007 року по 01.04.2009 року вже охоплено попередньою перевіркою), а не порівнювати балансову вартість заборгованості станом на 30.09.2009 року по відношенню до жовтня 2006 року, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ТзОВ "Фірма "Язьм" не проводило порівняння балансової вартості заборгованості станом на 30.09.2009 року по відношенню до жовтня 2006р року (період отримання кредиту).
Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки від 14.06.2010 року, враховуючи наступне.
Відповідно до п.п. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).
Таким чином, у зв'язку із зміною курсу національної валюти по відношенню до долара США, платник податків був зобов'язаний проводити відповідні перерахунки вартості балансової заборгованості за кредитним договором від 12.07.2006 року в порядку встановленому ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
При цьому суд визнав необґрунтованими твердження відповідача про неможливість проведення платником податків корегування податкових зобов'язань за період, що був предметом попередньої податкової перевірки (з 01.01.2007 року по 01.04.2009 року; акт перевірки ДПІ № 1030/208/23-120/31978707 від 10.09.2010 року), оскільки.
Відповідно до абз. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку (п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на збільшення валових витрат з тих мотивів, що період, за який підприємством виявлено помилки та подано уточнюючий розрахунок, був предметом попередньої перевірки ДПІ, за результатами проведення якої податковим органом не встановлено заниження валових витрат підприємством, відхиляються судом, оскільки чинне законодавство не визначає ні факт проведення перевірки певного податкового періоду, ні акт перевірки податкового органу як обставину чи підставу для позбавлення платника права подавати уточнюючі розрахунки або зазначати уточнюючі показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Наведена правова позиція узгоджується судовою практикою розгляду Вищим адміністративним судом України аналогічних спорів (ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.07.2010 року у справі № К-12941/07, від 15.09.2009р. у справі № К-7629/07 та ін.)
За таких обставин суд приходить до висновку, що ТзОВ «Фірма «Язьм», самостійно виявивши помилки у податкових деклараціях по податку на прибуток за попередні періоди (за третій квартал 2008 року, за 2008 рік, за перший, другий та третій квартали 2009 року) правомірно подано до податкового органу до початку перевірки (05.02.2010 року) уточнюючий розрахунок з податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за третій квартал 2009 року.
Слід зазначити, що у вказаному уточнюючому розрахунку було також враховано відповідні скориговані показники за попередні податкові періоди (за третій квартал 2008 року, за 2008 рік, за перший та другий квартали 2009 року).
Суд визнає обґрунтованим представлений позивачем в позовній заяві розрахунок балансової вартості заборгованості за кредитним договором від 12.07.2006 року в сумі 1300000,00 доларів США відповідно до офіційного курсу гривні до вказаної іноземної валюти, а саме: станом на 01.07.2008 року - 6292000,00 грн., на 30.09.2008 року -6319300,00 грн., на 01.10.2008 року -6319300,00 грн., на 31.12.2008 року -10010000,00 грн., на 01.01.2009 року -10010000,00 грн., на 31.03.2009 року - 10010000,00 грн., на 01.04.2009 року -10010000,00 грн., на 30.06.2009 року -9919390,00 грн., на 01.07.2009 року -9919390,00 грн., на 30.09.2009 року -10413000,00 грн. Таким чином, у зв'язку із наведеними обставинами позивачем за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року не враховано до складу валових витрат 4121000,00 грн.
Суд також взяв до уваги надане позивачем пояснення з приводу підстав подання уточнюючого розрахунку з податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок з податку на прибуток позивача за ІІІ квартал 2009 рік.
Зважаючи на зниження курсу гривні по відношенню до іноземної валюти у 2008 році, платником податку правомірно проведено відповідний перерахунок заборгованості. Внаслідок перерахунку заборгованості в іноземній валюті отримано збиток від курсової різниці, в результаті чого його заборгованість перед кредитором збільшилась на цю суму. А тому позивач повинен був збільшити саме валові витрати за рахунок курсової різниці за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.
За таких обставин ТзОВ «Фірма «Язьм»правомірно уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань за 9 місяців 2009 року, поданим до ДПІ 05.02.2010 року за № 3306, збільшено суму скоригованих валових витрат за 9 місяців 2009 року на суму 4121000,00 грн., як дооцінка залишку заборгованості у іноземній валюті станом на 30.09.2009 року.
З наведених міркувань суд приходить до висновку про обґрунтоване формування платником податків валових витрат за 2008-2009 роках у цій частині.
Наведена правова позиція узгоджується судовою практикою розгляду Вищим адміністративним судом України аналогічних спорів (ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010 року у справі № К-24635/10, від 13.11.2007р. у справі № К-27293/06 (№ 25/542-А) та ін.).
Пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації (ДПА) України від 10.08.2005 року №327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205) із наступними змінами та доповненнями визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Отже, описані в акті перевірки від 14.06.2010 року висновки відповідача про порушення позивачем вимог Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до завищення суми валових витрат, не підтвердженні належними доказами та базуються на безпідставних твердженнях ДПІ в Шевченківському районі м. Львова.
За статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Викладені в акті перевірки висновки відповідача, як органу державної податкової служби, щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3750500,00 грн., за І кв. 2010 року в сумі 3596516,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 38496,00 грн. (в т.ч. за І кв. 2010 року в сумі 38496,00 грн.) не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним податкове повідомлення-рішення, яким визначені податкові зобов'язання позивачу. Відповідачем також не наведено інших обґрунтованих порушень платником податків вимог закону з нарахування та сплати податку на прибуток.
Відтак, відсутні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З урахуванням наведеного, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001642300/0/14672 від 24.06.2010 року підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів ст. 94 КАС України, з державного бюджету України в користь позивача слід стягнути 3,40 грн. судових витрат (судового збору, сплаченого при подачі позову до суду).
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001642300/0/14672 від 24.06.2010 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Львова.
Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Язьм»3,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Потабенко В.А.
З оригіналом згідно
Суддя Потабенко В.А.