79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
28 липня 2011 р. № 2а-4481/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Костів М.В.
при секретарі судового засідання Ткач Б.В.
з участю представників:
від позивача : ОСОБА_1;
від відповідача : не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області, третя особа - фізична особа -підприємець ОСОБА_3, про визнання незаконною відмови управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області щодо складання та реєстрації технічного завдання та надання висновків щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1; зобов'язання управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області скласти та зареєструвати технічне завдання та надати висновки щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1,
встановив:
ОСОБА_2, м. Яворів, Львівська область, звернулась із позовом до управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області, третя особа - фізична особа -підприємець ОСОБА_3, м. Львів, про визнання незаконною відмови управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області щодо складання та реєстрації технічного завдання та надання висновків щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1; зобов'язання управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області скласти та зареєструвати технічне завдання та надати висновки щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1.
Ухвалою судді від 15.04.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 02.06.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що рішенням Яворівської міської ради №175 від 13.08.2010 р. позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для набуття права користування для забудови (суперфіцій) площею 0,0026 га під добудову до будинку у АДРЕСА_1. 11.11.2010 р. позивач уклала з ФОП ОСОБА_3 договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, на звернення ФОП ОСОБА_3 від 12.11.2010 р. №824 до відповідача скласти та зареєструвати технічне завдання та надати висновки щодо обмеження режиму використання земельної ділянки було отримано відповідь №137 від 02.02.2011 р. про відмову з посиланням на те, що вказана земельна ділянка не перебуває у власності фізичної чи юридичної особи. Оскільки ця ділянка належить до власності територіальної громади, яка може бути стороною договору суперфіцію, вважає відмову безпідставною.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, заперечень по справі не надав, участь уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечив, хоча був належно повідомлений про час та місце слухання справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Яворівської міської ради №175 від 13.08.2010 р. позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для набуття права користування для забудови (суперфіцій) площею 0,0026 га під добудову до будинку у АДРЕСА_1. 11.11.2010 р. позивач уклала з ФОП ОСОБА_3 договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Однак, на звернення ФОП ОСОБА_3 від 12.11.2010 р. №824 до відповідача скласти та зареєструвати технічне завдання та надати висновки щодо обмеження режиму використання земельної ділянки було отримано відповідь №137 від 02.02.2011 р. про відмову з посиланням на те, що вказана земельна ділянка не перебуває у власності фізичної чи юридичної особи.
Згідно із ч. 3 ст. 78 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Державні органи приватизації здійснюють розпорядження (крім відчуження земель, на яких розташовані об'єкти, що не підлягають приватизації) землями, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних капіталах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, а також продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації. До розмежування земель державної та комунальної власності Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим здійснює розпорядження землями за межами населених пунктів відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Надання та зміна цільового призначення земель водного фонду, історико-культурного, лісогосподарського, оздоровчого, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) здійснюється за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
Згідно із ч. ч. 1 -4 ст. 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Відповідно до наказу Львівського обласного головного управління земельних ресурсів “Про порядок проходження державної експертизи землевпорядної документації у Львівській області” 3163 від 15.11.2004 р., територіальні органи земельних ресурсів складають технічне завдання на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно із Положенням про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженим наказом Держкомзему №123 від 17.06.2008 р., управління (відділ) Держкомзему в районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області. Управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує в установленому порядку виконання землевпорядних робіт і проведення державної інвентаризації земель; забезпечує в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них; виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних, проектно-розвідувальних і будівельних протиерозійних робіт, що проводяться у межах заходів з охорони земель, реформування земельних відносин, землеустрою, ведення державного земельного кадастру, проведення моніторингу земель; здійснює відповідно до закону державне регулювання у сфері планування територій та розмежування земель державної і комунальної власності; бере участь у створенні інформаційної бази з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності й земельних торгів; організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, забезпечує в межах своєї компетенції виявлення та усунення причин виникнення скарг громадян. При цьому, начальник управління (відділу) здійснює керівництво діяльністю управління (відділу) і несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління (відділ) завдань; розподіляє обов'язки між своїми заступниками за погодженням з Головою Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, начальником головного управління; затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників управління (відділу); призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку працівників управління (відділу), а за погодженням з Головою Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим і начальником головного управління - керівників його самостійних підрозділів; організовує планово-фінансову роботу в управлінні (відділі), здійснює внутрішній контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує формування та вдосконалення системи обліку; розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису управління (відділу); здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством України та Положенням.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, жодних доказів існування у даному випадку передбачених законом підстав для відмови скласти та зареєструвати технічне завдання та надати висновки щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1, суду не надано.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно. Матеріали справи свідчать, що відповідачами не було дотримано зазначені вимоги.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконною відмову управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області щодо складання та реєстрації технічного завдання та надання висновків щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1.
3. Зобов'язати управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області скласти та зареєструвати технічне завдання та надати висновки щодо обмеження режиму використання земельної ділянки ОСОБА_2 для набуття права користування для забудови (суперфіцій) під добудову до будинку в АДРЕСА_1.
4. Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 29.07.2011 року.