79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
27 липня 2011 р. 11 год. 25 хв., м. Львів № 2а-3978/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
суддів Коморного О.І., Москаля Р.М..
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.
представника позивача Єжова О.Ю.,
розглянувши адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Проперті Інвест»Датської компанії «Концепт Партнерс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення, -
07.05.2010 року ДП «Проперті Інвест»Датської компанії «Концепт Партнерс»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від 05.08.2009 р. № 0002192300/0 17940.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податковим органом безпідставно нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток. Щодо висновку податкового органу про заниження валових доходів та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 34412 грн. у 2008 році позивач зазначив наступне. Вартість групи 3 основних засобів позивача станом на 01.01.2008р. складає 1761922 грн. Відтак, у 2008 р. підприємство мало право використати на поліпшення та модернізацію 10% від цієї суми (176192 грн.) відповідно до п.п. 8.7.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У І кв. 2008 р. на поліпшення основних засобів було списано товарно-матеріальних цінностей (надалі -ТМЦ) на суму 137647,6 грн. Дана сума була помилково відображена в додатку К1 декларації за 1-й кв. 2008 р. При цьому помилково ця сума не була відображена у таблиці 3 додатку К1 та рядку 04.10 Декларації за 1-й кв. 2008р. В подальшому на підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»підприємство уточнило ці показники у складі податкових декларацій за 6, 9, 11 місяців та за 2008 рік. Уточнюючий розрахунок не подавався, оскільки помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання. Сума 137647,6 грн. була включена до складу валових витрат саме через відображення в додатку К1 убутку балансової вартості запасів. При цьому вона не відображалась у таблиці 3 додатку К1 та рядку 04.10 Декларації відповідних періодів, оскільки б це призвело до подвоєння витрат.
Щодо висновку податкового органу про завищення валових витрат та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 825 грн. у 2007 р. та 1717 грн. у 1 кв. 2009 р. позивач зазначив наступне.
У декларації за 2007 р. відображена сума митних платежів в розмірі 3299 грн., які сплачувалися при експорті готової продукції у грудні 2006 р. та січні-лютому 2007 р. У декларації за І кв. 2009р. відображена суму 6870 грн., яка складається з сум мита, сплаченого при імпорті матеріалів в розмірі 4441,44 грн., та мита, сплаченого при імпорті матеріалів, використаних на поліпшення основних засобів в межах 10 % балансової вартості 3 групи основних засобів. Дана сума модернізації складає 50999,51 грн. та помилково не була включена до Декларації за 1-й кв. 2009 р. в повному обсязі.
Вважає, що позивачем з урахуванням ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»самостійно було виправлено виявлену помилку в деклараціях за 6, 9, 11 місяців та 2008 рік без подання уточнюючого розрахунку у складі податкових декларацій наступного періоду, протягом якого така помилка була виявлена. При цьому виправлення помилки не призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток чи його недоплати. Крім того, на думку позивача, висновок ДПІ про заниження валових витрат за 2007 р. та І квартал 2009 р. у зв'язку з віднесенням сум за цей період до витрат пов'язаних із сплатою мита, а не до валових витрат, є необґрунтованим, оскільки у декларації за 2007 р. відображено суму митних платежів, які сплачувались підприємством при експорті продукції в грудні 2006 р. та січні -лютому 2007 р., а в декларації за І квартал 2009 р. відображено суми мита, сплаченого при імпорті матеріалів. За таких обставин, вважає винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив повністю. Вважає, що під час перевірки було встановлено заниження задекларованих показників у рядку 04.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів»за 1 півріччя 2008 р. в сумі 137648 грн., за 9 місяців 2008 р. в сумі 13772 грн., за 2008 р. в сумі 20661 грн. та завищення задекларованих показників у рядку 04.2 Декларації «убуток балансової вартості запасів»за 9 місяців 2008 р. в сумі 123876 грн., за 2008 рік в сумі 116987 грн. в порушення п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В додатку К1 декларації про прибуток за 1 кв. 2008 р. зазначено, що 137648 грн. -це запаси використані не у господарській діяльності підприємства. В деклараціях по прибутку за півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р., 2008 рік дана сума не відображена, що призвело до заниження приросту запасів за півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р., 2008 рік.
Перевіркою встановлено також завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 «сума податків, зборів (обов'язкових платежів)»на суму 10169 грн., в т.ч. за 2007 р. в сумі 3299 грн., за 1 кв. 2009 р. -6870 грн. В порушення пп. 5.2.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством віднесено в р. 04.6 витрати, пов'язані зі сплатою мита при розмитненні основних фондів та ТМЦ, отриманих по імпорту. Ці суми були попередньо віднесені до вартості отриманих основних фондів та ТМЦ.
На підставі наведеного, в акті перевірки правомірно зроблено висновок про порушення п. 5.2.1., 5.2.5 , 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 36954 грн., в т.ч. за 2007р. -825 грн., за півріччя 2008 р. -34412 грн., за 1 кв. 2009 р. -1717 грн. Додатково застосовано штрафну санкцію у розмірі 18126,9 грн.
Відповідач вважає позов безпідставним і просить у його задоволенні відмовити.
Сторони неодноразово порушували процесуальні обов'язки, зокрема не подавали вчасно витребувані судом докази, не забезпечували явки представників у всі судові засідання, що перешкоджало розгляду справи у визначений законом строк.
Ухвалою суду від 12.11.2010р. у справі призначалась судова економічна експертиза і провадження у справі зупинялось.
З метою створення сторонами у справі необхідних умов для встановлення фактичних обставин останньої та правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 11 КАС України Суд вимагав від ДПІ докази, які підтверджують її доводи. В судовому засіданні представник відповідача заявив, що Суду надано усі докази, що стосуються справи і інших немає, і лише після цього з'ясування фактичних обставин справи було закінчено.
Заяв про фальшивість наданих суду доказів, зокрема письмових документів, від представників сторін не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ДП «Проперті Інвест»Датської компанії «Концепт Партнерс»є юридичною особою. Основним видом господарської діяльності підприємства є деревообробка та виготовлення виробів з деревини. У січні 2008 року підприємство виконало ремонт обладнання - багатопильного верстата. На ремонт використано 37 одиниць ТМЦ на суму 137647,60 грн., про що складено акт списання № ПІ-0000003 від 24.01.2008р. (а.с. 28-29). Зазначена сума відображена в оборотно-сальдовій відомості за І кв. 2008р., в картках рахунку 205 та 207 (а.с. 30-35), в картці рахунку 1522 «Інвестиції: ремонт верстата»(а.с. 38-40) за І кв. 2008 р. Факт проведення ремонту сторонами не заперечується і щодо цього немає спору.
ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ДП «Проперті Інвест»Датської компанії «Концепт Партнерс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.03.2009 р., про що складено акт від 23.07.2009 р. № 1364/183/23-118/31074931.
В акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою показника, зазначеного у рядку 01.2 Декларації «приріст балансової вартості запасів»за 2007 р. в сумі 137989 грн. та за І півріччя 2008 р. в сумі 46059 грн. встановлено заниження задекларованих показників за І півріччя 2008р. в сумі 137648 грн., за 9 місяців 2008 р. в сумі 13772 грн., за 2008 рік в сумі 20661 грн. В додатку К1 декларації про прибуток за 1 кв. 2008 р. зазначено, що 137648 грн. запаси використані не у господарській діяльності підприємства. В деклараціях по прибутку за півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р., 2008 рік дана сума не відображена, що призвело до заниження приросту запасів за півріччя 2008 р., 9 місяців 2008 р., 2008 рік. (а.с. 45)
Перевіркою задекларованих показників у рядку 04.2 Декларації «убуток балансової вартості запасів»встановлено завищення задекларованих показників за 9 місяців 2008 р. в сумі 123876 грн., за 2008 р. -116987 грн., в порушення п. 5.2.1. Закону (а.с. 48)
Перевіркою встановлено також завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 «сума податків, зборів (обов'язкових платежів)»на суму 10169 грн., в т.ч. за 2007 р. в сумі 3299 грн., за 1 кв. 2009 р. -6870 грн. В порушення пп. 5.2.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством віднесено в р. 04.6 витрати, пов'язані зі сплатою мита при розмитненні основних фондів та ТМЦ, отриманих по імпорту. Ці суми були попередньо віднесені до вартості отриманих основних фондів та ТМЦ (а.с. 49).
За наслідками перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийняло податкове повідомлення-рішення № 0002192300/0/17940 від 05.08.2009р., яким встановлено порушення п. 5.2.1., 5.2.5 , 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток підприємств в розмірі 55080,90 грн., в т.ч. за основним платежем -36954 грн., за штрафними санкціями - 18126,9 грн. (а.с. 9)
Позивач з рішенням не погодився і оскаржив його в судовому порядку.
Фактичні обставини справи сторони визнають. Спір виник щодо правових наслідків відображення помилкових даних у додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток.
Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України N 2181 від 20.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі -Закон № 2181) та Законом України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Відповідно до абз. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до абз. 3 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Відповідно до п.3 Наказу ДПА України від 29.03.2003 р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», зареєстрованого в Мін'юсті України 04.08.2003 р. за № 271/7592 у разі заповнення рядків 01.2 та 04.2 Декларації складається таблиця 1 додатка К1/1. Показник із знаком «+»(убуток) рядка А графи 6 зазначеної таблиці переноситься у рядок 04.2 декларації, а зі знаком «-»(приріст) у рядок 01.2 декларації без знаку.
З наведених правових положень вбачається, що при самостійному виявленні помилки платник податку має право обрати один із двох варіантів поведінки на підставі відповідних норм Закону № 2181:
-на підставі другого абзацу пункту 5.1 статті 5 і підпункту «а»пункту 17.2 статті 17 цього Закону подати тільки уточнюючий розрахунок до помилкового Звіту, поданого раніше (того, в якому виявлено помилки);
-на підставі третього абзацу пункту 5.1 статті 5 і підпункту «б»пункту 17.2 статті 17 цього Закону, не подаючи нічого додатково до чергової звітності (тобто не подаючи уточнюючого розрахунку), в найближчому поданому поточному Звіті відобразити такі величини його показників, в яких ураховано колишні помилкові їх перекручення (заниження або завищення).
У декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2008р. у рядку 04.2 К1 зазначено суму 0 грн. В додатку К1/1 у колонці 4 таблиці 1 «запаси, використані не в господарській діяльності»рядку А «Балансова вартість запасів усього»зазначено суму 137648 грн (а.с. 76-78). Позивач визнав, що під час заповнення цієї колонки припустився помилки, яку згодом самостійно усунув, подаючи наступні декларації. Суть помилки полягає в тому, що витрати на ремонт основних фондів безпідставно класифіковані підприємством як запаси, що використані не у господарській діяльності. Водночас, ці запаси були використані саме для ведення господарської діяльності, спрямовані на виготовлення та реалізацію продукції.
Виявивши самостійно зазначену помилку, підприємство уточнило показники у складі податкової декларації наступного податкового періоду, протягом якого така помилка була самостійно визначена.
У декларації за І півріччя 2008 рік у рядку 04.2 К1 зазначено суму 0 грн. В додатку К1/1 у колонці 4 таблиці «запаси, використані не в господарській діяльності»рядку А «Балансова вартість запасів усього»зазначено суму 0 грн., а у колонці 6 «приріст/убуток»зазначено суму «-46059 грн.»(а.с. 81-83).
У декларації за 9 місяців 2008 рік у рядку 04.2 К1 зазначено суму 123876 грн. В додатку К1/1 у колонці 4 «запаси, використані не в господарській діяльності»рядку А «Балансова вартість запасів усього»зазначено суму 0 грн., а у колонці 6 «приріст/убуток»зазначено суму 123876 грн. (а.с. 81-83).
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 4354 від 20.05.2011р. підтверджується відображення в даних бухгалтерського обліку ДП «Проперті Інвест»операції з списання ТМЦ на ремонт брикетної машини, шліфувальної машини, сушильної камери, багатопильного верстата у січні 2008 року на загальну суму 137647,60 грн. Водночас, експертом документально не підтверджується заниження валового доходу або завищення валових витрат у 2008 р. внаслідок відображення в декларації на прибуток операції з ремонту основних засобів у січні 2008 року.
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань. Відтак, податкове зобов'язання виникає внаслідок отримання прибутку, як результату господарської діяльності. Саме по собі неправильне заповнення звітних документів, яке не є наслідком господарської діяльності, не є підставою для виникнення податкового зобов'язання.
Зазначене свідчить про те, що помилки позивача у заповнені декларації є методологічними, і не призвели до несплати податку на прибуток до бюджету чи заниження податкового зобов'язання.
Експерту не вдалося документально підтвердити заниження податку на прибуток на суму 36954 грн за даними акту планової перевірки від 23.07.2009р., оскільки в акті відсутній чіткий виклад змісту порушень податкового законодавства з посиланням на первинні документи.
В описі правопорушення, яке наведено на с. 9 Акту перевірки (а.с. 48), не зазначено, про які саме вантажні митні декларації йдеться, немає розрахунку суми податкового зобов'язання, а лише констатується завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.6 «сума податків, зборів (обов'язкових платежів)»на суму 10169 грн., в т.ч. за 2007 р. в сумі 3299 грн., за 1 кв. 2009 р. -6870 грн. Відповідачем не наведено жодних мотивів для висновку про те, що в порушення пп. 5.2.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством віднесено в р. 04.6 витрати, пов'язані зі сплатою мита при розмитненні основних фондів та ТМЦ, отриманих по імпорту. Ці суми були попередньо віднесені до вартості отриманих основних фондів та ТМЦ. В акті не зазначено, про які саме ТМЦ йдеться; коли саме ці суми були віднесені до вартості товарів, якими первинними документами це підтверджується.
Відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА від 11.09.2008 № 584, акт перевірки (разом із додатками) повинен містити вичерпну інформацію щодо відпрацювання конкретних ризиків у діяльності суб'єкта господарювання із посиланням на фактично перевірені відповідні документи бухгалтерського обліку, первині документи тощо за відповідний звітний період. При цьому у відповідних пунктах акта перевірки або додатках до акта перевірки висвітлюються показники поданих декларацій (звітів, інших документів) та показники, встановлені при проведенні перевірки документів бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання, первинних та інших документів тощо в ході опрацювання ризикових операцій, виявлених при проведенні доперевірочного аналізу та в ході проведення перевірки.
Будь-який висновок акта перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки. Опис встановленого порушення повинен містити встановлений безпосередній зв'язок (його відсутність) між показниками відповідних рядків податкової декларації (звіту, розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб'єктів господарювання.
У випадку, якщо перевіркою можливо визначити конкретний первинний документ або обліковий регістр, невикористання, використання, або некоректне використання якого вплинуло на правильність визначення конкретних показників декларацій, акт перевірки має містити посилання на такий первинний документ або обліковий регістр.
Наказом ДПА України від 02.12.2005 р. № 540 затверджено Методичні вказівки щодо визначення стандартів якості контрольно-перевірочної роботи. У стандарті 2 «Доказовість»зазначено, що будь-який висновок акта перевірки, який стосується оцінки повноти та своєчасності виконання платником своїх зобов'язань перед бюджетом, має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих в ході перевірки. Порядок доказування має бути визначено таким чином, щоб можна було встановити: безпосередній зв'язок між показниками податкової декларації (розрахунку) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки; осіб, чиї дії (або бездіяльність) призвели до порушень законодавства (якщо такі мали місце).
Акт перевірки від 23.07.2009р. зазначеним вимогам не відповідає, що робить неможливим з'ясування мотивів прийняття оскаржуваного рішення в частині завищення валових витрат та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 825 грн. у 2007 р. та 1717 грн. у 1 кв. 2009 р., а отже й встановлення його правомірності. Під час судового розгляду представник відповідача та свідок не змогли пояснити, за наслідками аналізу яких саме господарських операцій позивача зроблено висновок про податкове правопорушення.
Враховуючи наведене, висновок ДПІ про заниження позивачем податку на прибуток є безпідставним та необґрунтованим. За таких обставин податкове повідомлення-рішення, що винесене відповідачем за результатами перевірки, є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не довів суду правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення та не спростував фактичних обставин, які є підставою позову. За таких обставин позов слід задовольнити повністю.
У позовній заяві позивач просить визнати рішення нечинними. Відповідно до ч. 2 ст. 165 КАС України, яка регламентує процесуальну діяльність адміністративного суду, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. В свою чергу відповідно до ст. 171 КАС України судове рішення про визнання акту нечинним постановляється лише до нормативно-правових актів. В інших випадках Суд визнає рішення протиправним та скасовує його. Зазначені вимоги розглядаються і вирішуються судом в межах одного й того самого способу захисту, а тому зміна формулювання не є виходом за межі позовних вимог. При цьому Суд виходить з того, що вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним. Таким чином, належним формулюванням способу захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Документально доведено сплату позивачем судового збору в сумі 3,40 грн. і витрат на проведення експертизи в сумі 5168 грн. (а.с. 147); всього 5171,40 грн. Ці витрати слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 72, 86, 94, 160-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 05 серпня 2009 року № 0002192300/0/17940.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Проперті Інвест»Датської компанії «Концепт Партнерс»5171 (п'ять тисяч сто сімдесят одну) гривню 40 (сорок) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 липня 2011 року
Головуючий суддя В.М.Кравчук
Суддя О.І.Коморний
Суддя Р.М.Москаль