79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
18 липня 2011 р. м. Львів № 2а-7570/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Алексеєнка А.А., представника відповідача Шебец Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс»до відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс»звернулось до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 16 червня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 18600,90 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року було задоволено заяву ТОВ СУНП «Скомекс»від 18.05.2011 року (боржника у виконавчому провадженні) та прийнято рішення про розстрочення виконання ним постанови суду від 18.02.2011 року у справі № 2а-10036/10/1370 до 01.06.2013 року шляхом сплати суми заборгованості рівними частинами протягом 24 календарних місяці, по 7750,37 грн. щомісяця, починаючи з 01.06.2011 року. Позивач також зазначив, що частину коштів в сумі 15690,90 грн. з належних до сплати 201699 грн. згідно з ухвалою суду від 18.02.2011 року, на виконання якої відкрито виконавче провадження, він сплатив ще 20 травня 2011 року. Незважаючи на це, 16 червня 2011 року держаний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, обрахованого як 10 відсотків від суми, щодо якої судом прийнято ухвалу про розстрочення виконання судового рішення. Позивач вважає постанову безпідставною та неправомірною, оскільки порядок та строки виконання рішення суду від 18.02.2011 року вже визначив суд в згаданій ухвалі від 26.05.2011 року. Представник позивача у судовому засіданні таку позицію підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав, викладених у свої письмових запереченнях на позовну заяву наступного змісту. На підставі виконавчого листа № 2а-10036/10/1370 від 29.03.2011 року, виданого Львівським окружним адміністративним судом, 16 травня 2011 року держаний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ТОВ СУНП «Скомекс»201699,90 грн. в дохід державного бюджету. Тією ж постановою боржнику було надано термін до 23 травня 2011 року для добровільного виконання рішення суду. Частину боргу в сумі 15690,90 грн. позивач сплатив 20 травня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням. Щодо решти коштів, то станом на 23.05.2011 року документального підтвердження про повне виконання рішення суду від 18.02.2011 року боржник не надав, а відтак державний виконавець на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, тобто в сумі 18600,90 грн. Вважає, розстрочка виконання рішення суду не звільняє боржника від сплати виконавчого збору.
Суд заслухав пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні обставини справи:
На підставі виданого Львівським окружним адміністративним судом виконавчого листа № 2а-10036/10/1370 від 29.03.2011 року державний виконавець ВДВС Сокальського РУЮ виніс постанову від 16.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження № 26466878 щодо стягнення з ТОВ СП «Скомекс»на користь держбюджету Сокальського району 201699,90 грн. згідно із рішенням суду від 18.02.2011 року. В постанові державний виконавець зазначив боржнику про необхідність самостійного виконання рішення суду у строк до 23 травня 2011 року. Згадану постанову 16.05.2011 року вручено представнику боржника у виконавчому провадженні.
ТОВ СП «Скомекс»сплатило частину свого зобов'язання перед бюджетом в сумі 15690,90 грн. 20 травня 2011 року згідно платіжного доручення № 1152, про що повідомило державного виконавця, надіславши йому копію платіжного документа.
Перед тим, 18 травня 2011 року, ТОВ СП «Скомекс»звернулося до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 18.02.2011 року у справі № 2а-10036/10/1370 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до ТОВ спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс»про стягнення економічних санкцій в сумі 201699,90 грн. За наслідками розгляду цієї заяви Львівський окружний адміністративний суд 26 травня 2011 року постановив ухвалу про розстрочення виконання означеного судового рішення до 01.06.2013 року шляхом сплати залишку заборгованості у сумі 186009 грн. рівними частинами протягом 24 календарних місяців, починаючи з 01.06.2011 року, по 7750,37 грн. щомісяця.
Державний виконавець в судовому засіданні підтвердив, що 02 червня 2011 року отримав копію згаданої ухвали суду від 26.05.2011 року, що набрала законної сили.
16 червня 2011 року державний виконавець на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 18600,90 грн., оскільки боржник до 23.05.2011 року (строк, наданий для добровільного виконання рішення суду) сплатив тільки 15699,90 грн., документа про повне перерахування коштів не надав.
Не погодившись з таким рішенням державного виконавця, ТОВ СП «Скомекс»звернулось з означеним позовом до суду. Позивач вважає, що порядок та строк виконання постанови суду від 18.02.2011 року визначив суд в ухвалі від 26.05.2011 року. Зазначена обставина, а також добровільна сплата 15690,90 грн., на думку позивача, в цілому свідчать про його намагання належно та у повній мірі самостійно виконати це рішення суду. Тому, вважає позивач, постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виніс неправомірно та необґрунтовано.
При вирішенні даного спору по суті суд керується наступними положеннями Конституції та Законів України:
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстави та процедура відкриття виконавчого провадження регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»у редакції, що діє з 09.03.2011 року (далі - Закон № 606). Статтею 17 згаданого Закону встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, серед яких такі, як виконавчі листи, що видаються судами (п. 1 ч. 2 ст. 17 цього Закону № 606). Відповідно до ст. 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа у т.ч. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення суду буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим законом (ч. 2 ст. 25 Закону № 606).
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 1, 3 ст. 27 Закону № 606).
У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 1 ст. 28 Закону № 606).
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням (ст. 36 Закону № 606).
При постановленні судового рішення суд виходив з наступного.
Законом України «Про виконавче провадження»передбачено, що передумовою для стягнення виконавчого збору є невиконання боржником судового рішення у строк, визначений для добровільного його виконання. З аналізу наведеної норми вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься у зв'язку із початком примусового виконання рішення, тобто на наступний день після закінчення визначеного державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення, за умови, що боржник до настання цієї дати не надав документального підтвердження його виконання.
Станом на 23 травня 2011 року боржник сплатив частину свого зобов'язання перед бюджетом, визначеного згідно з рішенням суду від 18.02.2011 року, залишок заборгованості становить 186 тис.грн. Однак, ще до настання цієї дати, позивач (боржник у виконавчому провадженні) звернувся до суду із заявою від 18.05.2011 року про розстрочення виконання рішення суду. За наслідками проведеного судового засідання суд в ухвалі від 26.05.2011 року визначив, що залишок заборгованості перед бюджетом в сумі 186009 грн. позивач сплачуватиме починаючи з 01 червня 2011 року рівними частинами протягом 24 місяців.
Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Відповідно до ст.ст. 124, 129 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а відповідно до ст. 7 КАС України -принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах. Згідно ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Ухвалою від 26.05.2011 року суд визначив, що залишок заборгованості в сумі 186009 грн. на підставі виданого ним виконавчого листа № 2а-10036 ТОВ СП «Скомекс»повинно сплачувати починаючи з 01.06.2011 року рівними частинами по 7750,37 грн. щомісяця впродовж двох років. Копія ухвали суду вручена державному виконавцеві 02.06.2011 року. Отже, станом на 16.06.2011 року державному виконавцеві було достеменно відомо про зміну судом порядку та строків виконання рішення суду в частині стягнення з ТОВ СП «Скомекс»186009 грн. Попри це він 16.06.2011 року, всупереч ухвалі суду, що набрала законної сили, виносить постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 18600,09 грн. з тих мотивів, що СП ТОВ «Скомекс»повинно було сплатити 186009 грн. до 23.05.2011 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постанова державного виконавця від 16.06.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору не відповідає переліченим вище критеріям, а відтак є неправомірною та повинна бути скасована.
Відповідно до ст. 94 КАС України, понесені судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на корись позивача.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 26466878 від 16.06.2011 року про стягнення з ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Скомекс»виконавчого збору у розмірі 18600,90 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ СП «Скомекс»судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.
З оригіналом згідно
Суддя Москаль Р.М.