Категорія №8.2.1
Іменем України
20 липня 2011 року Справа № 2а-4429/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
при секретарі - Чукіній А.Ю.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.05.2011 № 1/11),
представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 05.05.2011 № 7486),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Оіл Брідж» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 № 00017023/01 та від 20.12.2011 № 0001712301/0,
31 травня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Оіл Брідж» до ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому позивач посилається на наступне.
20.12.2010 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001702301/0 про визначення ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств у сумі 61931, у т.ч. основного платежу в розмірі 44621 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17310 грн. за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств»; № 0001712301/0 про визначення ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 53544 грн., у т.ч. основного платежу в розмірі 35696 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17848 грн. за п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Підставою для прийняття вказаний податкових повідомлень-рішень став складений за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» акт від 07.12.2010, яким встановлено, що на порушення: 1) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» підприємством завищено валові витрати за рахунок здійснення нікчемних правочинів з Приватним підприємством «КФ «Парадігма» за період, що перевірявся, - за IV квартал 2009 року та 1 квартал 2010 року на загальну суму 178480 грн.; 2) п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством завищено податковий кредит за рахунок здійснення нікчемних операцій з ПП «КФ «Парадігма» за період з 01.10.2009 по 30.11.2009 та з 01.01.2010 на загальну суму 35696, в тому числі за жовтень 2009 року - 15693 грн., за листопад 2009 року - 15693 грн., за січень 2010 року - 2520 грн., за лютий 2010 року - 1790 грн.
Позивач уважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам закону, посилаючись, що ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» придбало у ПП «КФ «Парадігма» товар (торцеві ущільнення до насосу та ущільнення), проведення господарської операції підтверджено відповідними первинними та розрахунковими документами (видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями). Видаткові та податкові накладні були підписані директором ПП «КФ «Парадігма» та скріплені печаткою. Від імені ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» накладні також підписані уповноваженою особою. Вказані документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають юридичну силу та доказовість.
Позивач просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 20.12.2010 № 0001702301/0 та від 20.12.2010 № 0001712301/0.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на наступне. Документи на реалізацію в адресу ТОВ «Підприємство «Оіл Брідж» торцевих ущільнень до насоса в кількості 10 шт. та ущільнень в кількості 50 шт. на загальну суму 214176 грн., у т.ч. ПДВ - 35696 грн. було оформлено від імені ПП «КФ «Парадігма». Однак, згідно показань гр. ОСОБА_3, отриманих в ході розслідування кримінальної справи № 02/10/9068, фінансово-господарською діяльністю ПП «КФ «Парадігма» він ніколи не керував та не доручав цього нікому іншому, про те, що підприємство здійснювало діяльність, дізнався від співробітників податкової міліції. Ніяких документів, а саме: договорів та додатків до них, податкових накладних, накладних, рахунків, векселів, товарно-транспортних накладних, актів та інших він не складав та не підписував, а також не доручав це іншим особам. Податкову та іншу звітність він не складав та не підписував, а також нікому не доручав це робити.
Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочину шляхом створення СГД з метою прикриття незаконної діяльності (ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України).
Таким чином, діяльність ПП «КФ «Парадігма» не відповідає та суперечить вимогам ст. ст. 3, 42, 44 Господарського кодексу України.
Надані до перевірки видаткові накладні, податкові накладні на придбання торцевих ущільнень до насосу та ущільнень не мають юридичної сили і доказовості первинного документа. Правочин між ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» та ПП «КФ «Парадігма» є нікчемним в силу закону.
Тому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, заслухавши показання свідка, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.
Судом установлено, що ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 16.01.1995 (арк. справи 8).
ДПІ у м. Сєвєродонецьку було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» (код ЄДРПОУ 21821853) по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма» (код ЄДРПОУ 36006761) за період жовтень-листопад 2009 року та січень-лютий 2010 року з податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 07.12.2010 № 2490/23/21821853 (арк. справи 12-21).
Перевіркою встановлено порушення: 1) п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 44621 грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року в сумі 39233 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 5388 грн.; 2) п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 35696 грн., у тому числі за жовтень 2009 року - 15693 грн., за листопад 2009 року - 15693 грн., за січень 2010 року - 2520 грн., за лютий 2010 року - 1790 грн.
Вказані висновки обґрунтовано тим, що податковий кредит ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» сформовано за рахунок постачальника ПП «КФ «Парадігма». Операції між ПП «КФ «Парадігма» та ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» на постачання торцевих ущільнень до насосу та ущільнень на загальну суму 178480 грн. та ПДВ - 35696 грн. суперечать інтересам держави й суспільства, а отже, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства. Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21.10.2010 засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).
Документи, підписані директором ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_3, не мають юридичної сили. Вирок суду набрав законної сили 06.11.2010.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
На підставі вказаного акту перевірки 20.12.2010 ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001702301/0 про визначення ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств у сумі 61931, у т.ч. основного платежу в розмірі 44621 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17310 грн. за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» (арк. справи 23); № 0001712301/0 про визначення ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 53544 грн., у т.ч. основного платежу в розмірі 35696 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17848 грн. за п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (арк. справи 22).
Відповідно до п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334 визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334).
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що в разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про те, що ПП «КФ «Парадігма» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Під час перевірки відповідачем не було встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) первинних документів, які підтверджують взаємовідносини ТОВ «Підприємство Оіл Брідж» з ПП «КФ «Парадігма», а саме: видаткові накладні, податкові накладні тощо. Позивачем було надано протокол вилучення від 15.09.2010, який свідчить про вилучення ст. о/у відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ Татаренко О.Ю. оригіналів документів, які підтверджують придбання ТМЦ у ПП КФ «Парадігма», а саме: видаткових та податкових накладних, завірених копій банківських виписок. Договори з ПП «КФ «Парадігма» не було надано у зв'язку з тим, що вони укладалися в усній формі.
Відповідно до п. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
З огляду на вищевикладене суд вважає висновки ДПІ у м. Сєвєродонецьку, викладені в акті перевірки, обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - правомірними, а позовні вимоги - такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Оіл Брідж" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.12.2011 № 00017023/01 та від 20.12.2011 № 0001712301/0 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 18 липня 2011 року.
Суддя І.О. Свергун