Категорія №8.2.1
Іменем України
30 червня 2011 року Справа № 2а-3208/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Широкої К.Ю.
при секретарі Смішливої І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської ОДПІ у Луганській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301, в обґрунтування якого послався на наступне. Відповідачем було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010. Позивач вважає, що податкове повідомлення рішення винесено з порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість» п.п.7.7.2. ст..7, п. 7.4.5.п.7.4., п.7.7.1, п. 7.5.1.,7.7.1. Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення Позивачеві суми бюджетного відшкодування, знаходяться поза межами вимоги п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість». Вимога вказаного пункту щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідна умова повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів їх постачальникам. Також позивач зазначив, що при проведені перевірки був порушений порядок проведення перевірки а саме п. 79.2. ст..79 та п. 86.8 ст.86 ПК України.
Представник відповідача Рубіжанської ОДПІ у м. Луганську в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на наступне (т.1.а.с.112). Бюджетне відшкодування, заявлене у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2008 року, січень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року перевірялось під час проведення позапланових виїзних перевірок ТОВ «Лізінвест» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, які проводилися протягом 2009-2011 року. При проведені зазначених перевірок було здійснено заходи щодо дослідження ланцюгів постачання товарів та послуг по основним постачальникам позивача, були виявлені підприємства, щодо яких було неможливо встановити ланцюги походження товарів та послуг та підтвердити надмірну сплату ПДВ. Листом ДПА в Луганській області від 18.03.2011 № 5081\7\07-205 було доведено рішення щодо проведення службового розслідування у відношенні посадових осіб Рубіжанської ОДПІ, які проводили перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по товариству. Відповідач зазначив, що керівники товариства 21.03.2011 року були запрошені на співбесіду з керівництвом ДПІ, під час якої вони були проінформовані про проведення позапланової невиїзної перевірки, однак останні відмовились від отримання наказу та повідомлення про проведення перевірки. Акт перевірки був зареєстрований 25.03.2011. Оскільки співробітники товариства відмовились від підписання акту, акт був нарочно доставлений у канцелярію товариства. А податкове повідомлення рішення було прийнято у будь-який день з 10 днів передбачених ПК України.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Лізінвест”, ідентифікаційний код 34933894, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа виконавчим комітетом Голосіївською районною у м.Києва Державною адміністрацією 20.02.2007 за № 1 0681070005018942 (т.1а.с.90), перебуває на податковому обліку в Рубіжанської МДПІ Луганської області і є платником податку на додану вартість.
Спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосовувати законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена, як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Судом встановлено, що позивачем на виконання п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 року “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про податок на додану вартість” та Наказу Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, до відповідача Рубіжанської МДПІ Луганської області для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані з необхідними обґрунтуваннями податкові декларації з ПДВ за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010 року із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку на загальну суму 6 471 502 грн. (т.1а.с.24-89), з розрахунками бюджетного відшкодування та коригування сум ПДВ, довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Таким чином, позивачем виконані всі вимоги Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» щодо обчислення та нарахування бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
В судовому засіданні встановлено, Листом ДПА в Луганської області № 4972\7\07-205 від 16.03.2011 при проведені позапланових невиїзних (камеральних) та позапланових (планових) документальних перевірок товариства в порушення вимог Наказу ДПА України від 18.08.05 № 305 фахівцями Рубіжанської ОДПІ не досліджено у повній мірі ланцюги постачання товариства та не усунуто розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання (т.6 а.с. 171). Згідно Наказу № 100 від 18.03.2011 року «Про проведення службового розслідування у відношенні фахівців, що здійснювали позапланові перевірки ТОВ «Лізінвест» за період грудень 2008, липень-вересень 2009, листопад - грудень 2010» були позбавлені премії співробітники які проводили перевірки (т.6 а.с.174). Наказом від 31.03.11 № 115 «Про усунення недоліків та притягнення до відповідальності співробітників ДПІ було притягнути до відповідальності (т. 6а.с.178). На підставі п. 20.1.4 п.20.1, п.п.78.1.12 п.78.1, п. 79.1. ПК України, наказу № 100 від 18.03.2011 року в період з 21.03.2011 по 21.03.2011 була проведена невиїзна документальна перевірка.
Згідно акту перевірки № 10\2301\34933894 від 25.03.2011, встановлено у ландюгах (у другій ланці) постачання товарів та послуг виявлені підприємства, щодо яких було неможливо встановити ланцюги походження товарів та послуг та підтвердити надмірну сплату ПДВ.
25 березня 2011 року на підставі Акту перевірки № 10\2301\34933894 від 25.03.2011 Рубіжанською МДПІ у м. Луганську винесене податкове повідомлення -рішення № 0001472301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010 (т.1 а.с.8).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010. Також були надані документи які підтверджують факт оплати за поставлену продукцію. Представник відповідача не заперечує факт, що акти приймання виконаних робіт, вантажно-митні декларації, податкові накладні, договори за своєю формою та змістом відповідають вимогам закону, і суму бюджетного відшкодування зменшено саме на підставі того, що неможливо провести зустрічні перевірки по всьому ланцюгу постачання.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Також суд вважає, що знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства-банкроти, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), про що свідчать роздруківки з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.
Судом встановлена відсутність підстав у відповідача для прийняття оскаржуваного рішення-повідомлення яким було зменшення бюджетного відшкодування за грудень 2008 року, січень 2009, червень 2009, липень 2009, серпень 2009, вересень 2009, липень 2010, серпень 2010, листопад 2010, грудень 2010 на загальну суму 6 471 502 грн., оскільки сам по собі факт відсутності надмірної сплати ПДВ по ланцюгу постачання, не є підставою для висновку про необґрунтоване завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Інших доводів відповідачем щодо необґрунтованого нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказаний період, в оскаржуваному повідомленні - рішенні не наведено.
Суд вважає, що відповідачем було порушено порядок винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення з огляду на наступне.
Пунктом 78.1.12. ПК України, органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Листом ДПА в Луганській області від 18.03.2011 № 5081\7\07-205 «Про проведення перевірки» було зобов'язано Рубіжанську ОДПІ в Луганській області провести документальну нев'їздну перевірку товариства (т.6 а.с.173).
Пунктом 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
На підставі акта невиїзної документальної перевірки від 25 березня 2011 року № 10\2301\34933894 Рубіжанської ОДПІ Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2011 року № 0001472301 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість (т.1 а. с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки був наданий позивачу 25.03.2011, позивач відмовився від підпису акту перевірки, про що був складений акт №3\2301\34933894 від 25.03.11 (т.6 а.с.169), податкове повідомлення рішення було винесено разом с актом перевірки та отримано позивачем 25.03.2011 (т.1.а.с.8)
Таким чином, відповідачем при винесення оскаржуваного повідомлення-рішення порушено положення п. 80.2.ст.80 та 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, чим відповідач також позбавив позивача права на надання заперечень проти акту перевірки до винесення податкового повідомлення рішення.
Позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.
Позовні вимоги в частині визнання дій Рубіжанської ОДПІ у Луганської області незаконними щодо зменшення суми бюджетного відшкодування заявленої позивачем суд вважає безпідставними з наступних підстав.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть податкові повідомлення - рішення. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з необгрутованістю.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 30 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України,
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» до Рубіжанської ОДПІ у Луганській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301 задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.03.2011 № 0001472301.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 05.07.2011 року
Суддя К.Ю. Широка