Категорія №10.1
Іменем України
05 липня 2011 року Справа № 2а-4822/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Прудника С.В.
при секретарі: Шматковій Д.О.
за участю сторін:
представник позивача не з'явився
відповідач не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1750,80 грн., -
08 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1750,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з 27.02.2006 та працює на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язковому державному пенсійне страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні - 294,82 грн., серпні - 294,82 грн., вересні - 294,82 грн., жовтні - 301,12 грн., листопаді - 301,12 грн., грудні - 306,10 грн.
В строк до 20.01.2011 відповідач повинна була сплатити страхові внески у сумі 863,46 грн. та в строк до 20.01.2011 - 887,34 грн., але відповідачем суму заборгованості у добровільному порядку не сплачено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, двічі надавала суду заяви про неможливість прийняти участь в розгляді справи за станом здоров'я. Тому суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з 27.02.2006 та працює на спрощеній системі оподаткування.
Згідно таблиці нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (а.с. 8) відповідачем нараховано розмір страхових внесків за 2010 рік у розмірі 1827,80 грн., з яких фактично сплачено 77,00 грн.
У картці особового рахунку підприємця ОСОБА_1 зазначено, що загальний борг по доплаті до мінімального страхового внеску за період з 01.01.2010 по 01.06.2011 складає 1750,80 грн. (а.с. 7).
Позивачем було направлено вимогу №ф 2248 від 10.05.2011 про сплату боргу у розмірі 1750,80 грн., яка була отримана особисто відповідачем 12.05.2011 (а.с.6).
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язковому державному пенсійне страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески
Згідно із п.6 ч.2 ст.17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (із змінами та доповненнями) відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч.12 ст.20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем за період з липня по грудень 2010 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1750,80 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 10.05.2011 № ф 2248 на суму 1750,80 грн., яку отримано відповідачем 12.05.2011, про що свідчить підпис на корінці вимоги.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1750,80 грн. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду в м. Лисичанську Луганської області суму заборгованості по доплаті до мінімального страхового внеску у розмірі 1750, 80 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят гривень 80 копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 08 липня 2011 року.
СуддяС.В. Прудник