Україна
30 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1318/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Притули К.М.
при секретарі -Білоус І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,Ї
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000961720 від 23.03.2011р. згідно з яким визначено податкове зобов'язання за платежем прибутковий податок з громадян в загальній сумі 6246,64 гри, в т.ч. за основним платежем 5669.14 гри та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 577,50 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000971720 від 23.03.2011р., згідно з яким визначено податкове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в загальній сумі 2400,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 0.00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 2400,00 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000951720 від 23.03.2011р. згідно з яким визначено податкове зобов'язання за платежем надходження від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами в загальній сумі 359,13 грн., в т.ч. за основним платежем 15,30 гри та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 343,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч вимогам пункту 7 підрозділу 10 Розділу ХХ перехідних положень ПК України, де зокрема зазначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 01 гривні за кожне порушення. Крім того, на думку позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню нечинними, а відомості викладені в акті перевірки, суперечать діючому законодавству та не відповідають фактичним обставинам, що мають місце.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які винесене на підставі акту перевірки правомірними, а тому просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що за результатами документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.04.2008 року по 28.02.2011 року складено відповідний акт від 16 березня 2011 року №14/17-2519002858.
За результатами перевірки начальником Маловисківської МДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення: №0000961720 від 23.03.2011р. згідно з яким визначено податкове зобов'язання за платежем прибутковий податок з громадян в загальній сумі 6246,64 гри, в т.ч. за основним платежем 5669.14 гри та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 577,50 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000971720 від 23.03.2011р., згідно з яким визначено податкове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в загальній сумі 2400,00 грн., в т. ч. за основним платежем - 0.00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 2400,00 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000951720 від 23.03.2011р. згідно з яким визначено податкове зобов'язання за платежем надходження від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами в загальній сумі 359,13 грн., в т.ч. за основним платежем 15,30 гри та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 343,83 грн.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Згідно акту перевірки, всі порушення законодавства, що були виявлені під час перевірки було вчинено до 01 січня 2011 року, тобто посилання позивача про перевищення повноважень податковим органом в даному випадку є безпідставним.
Відповідачем податковим повідомленням-рішенням №0000961720 від 23.03.2011р. визначено податкові зобов'язання за платежем прибутковий податок з громадян в загальній сумі 6246,64 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 5669,14 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 577,50 грн. за наступні порушення: використання найманої праці без укладення трудових угод та виплати зарплати в конвертах без утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян.
В підтвердження такого факту порушення наведено лист-опитування 2 найманих осіб (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) про те, що дані робітники працювали за наймом без оформлення трудових угод і їм виплачувалася зарплата без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, у наведеному розрахунку донарахованого податку на 12 сторінці акту відображено сума податку за 3-х осіб, тоді як на 11 стор. акту перевірки зазначено, що приватним підприємцем виплачувалася заробітна плата без належного оформлення лише 2 особам.
В розрахунку, що міститься на 12 сторінці акту перевірки донараховано податку за найману особу ( ОСОБА_4), про яку взагалі не йдеться мова у акті перевірки на сторінці 11.
Таким чином податковим органом безпідставно донараховано податку у розмірі 2310,00 грн. за умовну виплату зарплати без утримання та перерахування до бюджету податку.
Згідно статті 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Не існує жодних законодавчих перешкод для прийняття на роботу з умовою про роботу неповний робочий день та відповідно оплати праці пропорційно відпрацьованому часу. Відповідно до укладених з працівниками трудових угод, зареєстрованих Маловисківським районним центром зайнятості, табелів обліку робочого часу, вбачається що наймані працівники працюють на умовах неповного робочого часу погодинно (неповний робочий день) і відповідно отримують заробітну плату розраховану за кількість відпрацьованих годин від встановленої мінімальної заробітної плати.
За наведених підстав посилання податкового органу на необхідність нарахування та сплати позивачем, як податковим агентом, в бюджет податку із сум заробітної плати (різниці до законодавчо встановленого розміру мінімальної зарплати) без виплати її на користь платників податків є безпідставним.
Відповідно нарахування податку за даним порушенням у розмірі 3359,14 грн. є неправомірним і таким, що порушує вимоги діючого законодавства.
Податковим повідомлення - рішення №0000971720 від 23.03.2011р. визначено податкове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 2400,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 0,00 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 2400,00 грн. за порушення ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98 від 03.07.1998р., відповідно до якої платник єдиного податку у разі здійснення підприємницької діяльності з використанням найманої праці ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу, в результаті чого податковим органом донараховано сума єдиного податку (основного платежу) за актом перевірки у розмірі 2400,00грн. за використання праці 6 найманих осіб без укладення трудових угод (ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7). При цьому, в акті перевірки, було встановлено використання найманої праці без укладення трудових угод лише стосовно 2-х осіб (ОСОБА_2 та ОСОБА_3).
Як зазначено на сторінці 19 акту перевірки за вищезгадане порушення податковий орган донарахував суму єдиного податку (основного платежу), тоді як вже за наслідками складеного акту перевірки при прийнятті податкового повідомлення - рішення №0000971720 від 23.03.2011р. визначено податкове зобов'язання не за основним платежем, а визначено податкове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 2400,00 грн., що є по своїй суті неприпустимим.
При цьому, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п. 116.1 ст.116 Податкового Кодексу України, ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(посилання на які міститься в акті перевірки та оскаржуваному рішенні) не передбачає визначення суми єдиного податку за штрафними (фінансовими) санкціями. Тому застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем єдиний податок з фізичних осіб за даним видом порушення є безпідставним та необґрунтованим.
За податковим повідомлення - рішення №0000951720 від 23.03.2011р. за платежем надходження від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища визначено податкове зобов'язання в сумі 359,13 грн., в тому числі за основним платежем 15,30 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 343,83 грн. за порушення, яке полягає в неподанні податкових розрахунків за 2008р.
На сторінці 18 акту перевірки не зазначено за подання якого саме розрахунку по збору за забруднення навколишнього природного середовища донараховано збір (не відображено, що саме було об'єктом збору за забруднення навколишнього природного середовища і за який (об'єкт) позивач повинен був подати відповідний розрахунок.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 162 , 163, КАС України, суд
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000961720 від 23.03.2011 р. Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення прибуткового податку з громадян на суму 6246,64 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000971720 від 23.03.2011 р. Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2400 грн.; повідомлення-рішення № 0000951720 від 23.03.2011 р. Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення боргу за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами в сумі 359,13 грн.
Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому проваджені, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду виготовлено 05 липня 2011 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М.Притула