19 липня 2011 року Справа № 1170/2а-1699/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Дигас В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що за період його роботи з 01.04.08 по 12.04.11 на посадах старшого державного податкового інспектора юридичного сектору Бобринецької МДПІ та головного державного податкового ревізора-інспектора юридичного сектору Долинської МДПІ він на підставі розпорядчих документів керівників інспекцій залучався до роботи (чергування) у святкові та неробочі дні, однак компенсацію за це, передбачену ст. ст.72, 107 КЗпП України, не отримав. Не виплачена ця компенсація і при його звільненні з органів державної податкової служби у квітні 2011 року. У зв'язку з цим, з урахуванням поданих уточнень позивач просить суд зобов'язати Долинську МДПІ виплатити йому компенсацію за роботу у святкові та неробочі (вихідні) дні, за 20 днів роботи у святкові та неробочі (вихідні) дні, за період роботи з 2008 року по 2011 рік, у подвійному розмірі, відповідно до відпрацьованого часу у дні чергувань, а також стягнути з Долинської МДПІ на свою користь середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні у сумі 1586, 06 грн.
У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Крім того, збільшив розмір позовних вимог про стягнення з Долинської МДПІ на свою користь середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні до 7 137, 27 грн.
Представники відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнали, заперечуючи факт залучення позивача до роботи у вихідні та святкові дні та посилаючись при цьому на табелі обліку робочого часу, згідно з якими у позивача відсутні понаднормові години робочого часу. У зв'язку з цим просили суд у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Наказом начальника Бобринецької МДПІ №10-о від 01.04.08 ОСОБА_1 призначено з 01.04.08 на посаду старшого державного податкового інспектора юридичного сектору Бобринецької МДПІ. (а.с. 83 зв., 127, т.1).
На підставі наказів ДПА у Кіровоградській області №92 від 10.03.10 "Про реорганізацію окремих державних податкових інспекцій", №193 від 18.05.10 "Про реорганізацію державних податкових інспекцій області" Бобринецьку МДПІ припинено шляхом приєднання до Долинської МДПІ. (а.с. 118-120, т.1)
Наказом начальника Долинської МДПІ №27-о від 01.06.10 "Про призначення працівників" ОСОБА_1 призначено з 01.06.10 по переводу з Бобринецької МДПІ на посаду головного державного податкового ревізора інспектора юридичного відділу Долинської МДПІ (а.с.84, 133-134, т.1).
Наказом Долинської МДПІ №12-о від 12.04.11 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. (а.с. 8, т.1).
Судом встановлено, що за період роботи в органах державної податкової служби позивач залучався до чергувань у вихідні, святкові та неробочі дні, за відповідними графіками, затвердженими такими розпорядженнями:
- 4 та 11 травня 2008 року ( з 9.00 до 13.00) - на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 23.04.08 №13-р "Про перенесення робочих днів та організацію чергування 26 квітня - 4 травня, 9-11 травня 2008 року спеціалістів Бобринецької МДПІ" (а.с. 139 -140, т.1);
- 28 червня 2008 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 26.05.08 №16-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у червні 2008 року" (а.с. 141, т.1);
- 26 липня 2008 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 23.06.08 №19-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у липні 2008 року"(а.с. 142, т.1);
- 25 жовтня 2008 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 23.09.08 №31-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у жовтні 2008 року" (а.с. 143, т.1);
- 14 лютого 2009 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 23.01.09 №3-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у лютому 2009 року"(а.с. 145, т.1);
- 4 квітня 2009 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 25.03.09 №7-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у квітні 2009 року"(а.с. 146, т.1);
- 9 травня 2009 року (з 9.00 до 17.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 28.04.09 №12-р "Про організацію роботи Бобринецької МДПІ на період святкових та вихідних днів 01-04 та 09-11 травня 2009 року" (а.с. 147, т.1);
- 7 червня 2009 року (з 9.00 до 17.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 04.06.09 №20-р "Про організацію роботи Бобринецької МДПІ на період святкових та вихідних днів 06-08 червня 2009 року" (а.с. 48, т.1);
- 29 серпня 2009 року (з 9.00 до 13.00) - на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 23.07.09 №27-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у серпні 2009 року" (а.с. 149-150, т.1);
- 24 серпня 2009 року (з 9.00 до 17.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 19.08.09 №33-р "Про організацію роботи Бобринецької МДПІ на період святкових та вихідних днів 22-24 серпня 2009 року" (а.с. 151, т.1);
- 28 листопада 2009 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 26.10.09 №48-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у листопаді 2009 року" (а.с. 152, т.1);
- 16 січня 2010 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 23.12.09 №53-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у січня 2010 року" (а.с. 153), наказу Бобринецької МДПІ від 15.01.10 №8 "Про проведення кампанії декларування доходів громадян, отриманих у 2009 році" (а.с. 217- 218, т.1);
- 8 березня 2010 року (з 9.00 до 17.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 04.03.10 №8-р "Про організацію чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ 06-08 березня 2010 року" (а.с. 154, т.1);
- 10 квітня 2010 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 30.03.10 №13-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у квітні 2010 року" (а.с. 155, т.1);
- 1 травня 2010 року (з 9.00 до 13.00) - на підставі розпорядження Бобринецької МДПІ від 26.04.10 №18-р "Про чергування спеціалістів Бобринецької МДПІ у травні 2010 року" (а.с. 156, т.1);
- 24 серпня 2010 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Долинської МДПІ від 19.08.10 №34-р "Про перенесення робочих днів у серпні 2010 року та організацію чергування керівних працівників Долинської МДПІ на період святкування Дня Незалежності України" (а.с. 157-158, т.1);
- 23 жовтня 2010 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Компаніївського відділення Долинської МДПІ від 24.09.10 №1-р "Про затвердження графіку чергування спеціалістів у суботні дні жовтня 2010 року" (а.с. 92-93, т.1);
- 29 січня 2011 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Компаніївського відділення Долинської МДПІ від 29.12.10 №3-р "Про затвердження графіку чергування спеціалістів у січні 2011 року" (а.с. 89-91, т.1);
- 8 березня 2011 року (з 9.00 до 13.00) -на підставі розпорядження Компаніївського відділення Долинської МДПІ від 01.03.11 №3-р "Про затвердження графіку чергування спеціалістів сьомого та восьмого березня 2011 року" (а.с. 94 -95, т.1).
Посилаючись на те, що чергування у вказані дні не були компенсовані наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні цього спору суд дійшов до таких висновків.
Частиною 5 статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про державну службу" тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства про працю України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
Статтею 50 КЗпП України передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Згідно з частиною 1 статті 52 КЗпП України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
Відповідно до частини 1 статті 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.
Судом встановлено, що у Бобринецькій МДПІ та Долинській МДПІ було запроваджено п'ятиденний робочий тиждень, тривалість якого становила 40 днів, вихідні дні -субота та неділя.
Згідно зі статтею 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті.
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: 1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків; 2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна; 3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; 4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Компенсація за роботу у вихідний день передбачена статтею 72 КЗпП України, відповідно до якої робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.
Статтею 73 КЗпП України встановлені святкові та неробочі дні. Згідно з частинами 3 та 4 цієї статті у святкові та неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу. Робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Відповідно до статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Частиною 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Як передбачено наказом Міністерства статистики України №253 від 09.10.95 "Про затвердження типових форм первинного обліку", що діяв до 01.01.09, облік використання робочого часу здійснюється за кожну зміну в табелі, який відкривається щомісячно на працюючих цеху (відділу), дільниці тощо. Табель являє собою іменний список працівників цеху (відділу), дільниці тощо та ведеться окремо по категоріях, а в межах категорій працюючих - в порядку табельних номерів або алфавітному порядку. Табель складається (готується) за два - три дні до початку розрахункового періоду на підставі табеля за минулий місяць. Записи в табель на підставі належно оформлених документів по обліку особового складу: наказу (записок) про прийом, переведення, звільнення. Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, які запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень і т. д.). Табелі обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати форми №№ П-12 та П-13 застосовуються для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці. Складаються в одному примірнику уповноваженою на те особою. Після відповідного оформлення передаються в бухгалтерію. Відмітки у табелі про причини неявок на роботу чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином (листок непрацездатності і т. п.).
З 1 січня 2009 року наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" №489 від 05.12.08 запроваджена нова форма №П-5 табеля обліку використання робочого часу, яка передбачає відображення режиму роботи та відпочинку працівників.
Як вбачається з оглянутих у судовому засіданні табелів робочого часу працівників за квітень 2008 року - квітень 2011 року, які велися у Компаніївському відділенні Бобринецької МДПІ та Компаніївському відділенні Долинської МДПІ, години чергування позивача у вихідні, святкові та неробочі дні, а саме 4 та 11 травня, 28 червня, 26 липня, 25 жовтня 2008 року, 14 лютого, 4 квітня, 9 травня, 7 червня, 24 серпня, 29 серпня, 28 листопада 2009 року, 16 січня, 8 березня, 10 квітня, 1 травня, 24 серпня, 23 жовтня 2010 року, 29 січня, 8 березня 2011 року, як робочі не зазначені. Вказані дні обліковані у табелях робочого часу щодо позивача як вихідні (дні щотижневого відпочинку), святкові та неробочі дні, згідно з типовою формою №П-12, затвердженою наказом Міністерства статистики України №253 від 09.10.95 "Про затвердження типових форм первинного обліку" (а.с. 28 -64, т.1)
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, порядок залучення працівників. зокрема: зміни в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом); режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку тощо.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про колективні договори і угоди" угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо: нормування і оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі); встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості; трудових відносин; умов і охорони праці; житлово-побутового, медичного, культурного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку, умов зростання фондів оплати праці тощо.
У Галузевій Угоді між адміністрацією Державної податкової адміністрації України і Всеукраїнською професійною спілкою працівників органів державної податкової служби на 2009 - 2011 роки норми з урегулювання питання залучення працівників до чергування у вихідні, святкові і неробочі дні не передбачені.
Як вбачається зі змісту Колективного договору між адміністрацією Долинської міжрайонної державної податкової інспекції та профспілкою працівників Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (2010-2013 роки), зареєстрованого Долинською районною державною адміністрацією 14.04.10, у ньому також відсутні положення, які визначають порядок залучення працівників до чергування. (а.с. 121- 126, т.1).
Воднораз, пунктами 2.4.19, 2.4.20 Регламенту роботи Бобринецької МДПІ, затвердженого наказом №90 від 17.03.08, передбачалося, що у разі необхідності та з метою підтримання належної оперативності при виконанні завдань і доручень керівництва ДПА в області, Бобринецької МДПІ та органів державної влади, проводиться чергування працівників структурних підрозділів згідно з графіком, затвердженим начальником МДПІ: у робочі дні -з 18.00 до 20.00, у п'ятницю - з 16.45 до 19.00; у вихідні і святкові дні -з 9.00 до 13.00. Чергування у святкові та вихідні дні компенсується наданням іншого часу відпочинку тої тривалості, що і чергування. (а.с. 3-37, т.2 )
Пунктом 2.4.13 Регламенту Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції, затвердженого наказом №313 від 30.10.08, встановлювалося, що з метою підтримання належної оперативності при виконанні завдань і доручень керівництва МДПІ згідно з графіком, затвердженим начальником МДПІ або його першим заступником, у разі необхідності проводиться чергування працівників визначених структурних (уповноважених осіб): у робочі дні -з 18.00 до 20.00; у п'ятницю -з 16.45 до 19.00; у вихідні і святкові дні -з 9.00 до 13.00. (а.с. 222 -256, т.1) Аналогічна норма викладена у пункті 2.4.13 Регламенту Долинської міжрайонної державної податкової інспекції, затвердженому наказом №204 від 01.06.10 (а.с. 175 -211, т.1).
Зі змісту розпоряджень, на підставі яких здійснювалися чергування позивачем у вихідні, святкові та неробочі дні, вбачається, що чергування були зумовлені виробничою необхідністю, передбачали знаходження працівників на робочому місці певний час. Згідно з вказаними розпорядженнями чергування у вихідні та святкові дні компенсувалося працівникам наданням їм іншого дня відпочинку.
З пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, встановлено, що чергування полягали в обов'язку чергових працівників вирішувати невідкладні питання, пов'язані з діяльністю інспекції, виконанням завдань і доручень керівництва інспекції, передачі інформації тощо. Перебування на чергуванні не вважалося виконанням трудових обов'язків, яке здійснювалося протягом робочого часу. Невиконання обов'язку по чергуванню не визнавалося порушенням трудової дисципліни, оскільки не впливало на встановлений обсяг робіт.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що залучення працівників до чергування регулюється постановою Секретаріату ВЦРПС №233 від 02.04.54 "Про чергування на підприємствах і в установах", яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР" від 12.09.91 №1545 в частині, яка не врегульована законодавством України.
Відповідно до цієї постанови чергування працівників після закінчення робочого дня, у вихідні та святкові дні можуть запроваджуватись у виняткових випадках і лише за погодженням з профспілковим органом. При цьому не допускається залучення працівників до чергування частіше одного разу на місяць. Тривалість чергування або роботи разом із чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу. Чергування у вихідні та святкові дні компенсуються наданням протягом найближчих 10 днів відгулів тієї ж тривалості, що і чергування.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що залучення позивача до чергувань у вихідні, святкові та неробочі дні, яке здійснювалося за графіками, на підставі письмових розпоряджень керівників інспекцій, не є роботою у вихідні, святкові та неробочі дні, оскільки вказані розпорядження не передбачали виконання позивачем його службових обов'язків, як старшого державного податкового інспектора юридичного сектору Бобринецької МДПІ чи головного державного податкового ревізора-інспектора юридичного сектору Долинської МДПІ. У табелях обліку використання робочого часу години чергувань, які здійснені поза робочим часом та не пов'язані з виконанням службових обов'язків, правомірно як робочі не зазначені.
Отже, ці чергування не підлягають оплаті, а компенсуються наданням інших днів відпочинку, чим користувався позивач, звертаючись з відповідними заявами (а.с. 85, 86, 144, т.1, а.с. 38, 39, т.2). Правомірність дій відповідача щодо ненадання позивачеві днів відпочинку за його заявами не є предметом спору у даній справі.
За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання Долинської МДПІ виплатити позивачеві компенсацію за 20 днів роботи у святкові та неробочі (вихідні) дні, за період роботи з 2008 року по 2011 рік, у подвійному розмірі, відповідно до відпрацьованого часу у дні чергувань, задоволенню не підлягає.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, суд виходить з того, що відповідальність за затримку розрахунку при звільненні передбачена статтею 117 КЗпП України, згідно з якою в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Оскільки у даній справі не встановлено наявності заборгованості відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати чи компенсацій на день звільнення, тому позов у цій частині вимог задоволенню не підлягає.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні його позовних вимог, тому суд не вбачає підстав для присудження йому з державного бюджету здійсненних ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 25.07.11.