29 червня 2011 року Справа № 1170/2а-2300/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства "Житло-сервіс-2" про стягнення коштів, -
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "Житло-сервіс-2" про стягнення коштів за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб у сумі 331,98 грн. з рахунків платника податку у банках.
Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 331,98 грн., з яких 135, 51 грн. - за податковою декларацією за січень 2011 року, 130,98 грн. - за податковою декларацією за лютий 2011 року, 65,49 грн. - за податковою декларацією за березень 2011 року. Зважаючи на те, що ці суми у визначені строки відповідачем не сплачено, тому вони є податковим боргом, який позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача.
У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомлені про його дату, час та місце, не прибули. Позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника та підтримання позовних вимог. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Приватне підприємство "Житло-сервіс-2" 23.01.09 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку платників податків в Олександрійській ОДПІ, як податковий агент є платником податку на доходи фізичних осіб.(а.с. 5- 7)
Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульований розділом ІV Податкового кодексу України.
Пунктом 176.2 статті 176 розділу ІV Податкового кодексу України, в редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; д) подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.
Встановлено, що ПП "Житло-сервіс-2" до Олександрійської ОДПІ подано податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб, у яких ним самостійно визначено суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду: за січень 2011 року у сумі 135,51 грн. (а.с. 8), за лютий 2011 року у сумі 130,98 грн. (а.с.9), за березень 2011 року - у сумі 65,49 грн. (а.с.11).
Абзацом другим підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей розділу IV та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені вищевказаним пунктом. Пунктом 168.1 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок сплачується (перераховується) податковим агентом до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (підпункт 168.1.2 вказаного пункту); якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (підпункт 168.1.4 вказаного пункту).
Встановлено, що відповідач у визначені строки суми нарахованого (утриманого) податку, самостійно визначеного з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, до бюджету не сплатив.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За визначеннями, наданими пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Таким чином, у ході судового розгляду підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 331,98 грн. (135,51 грн. + 130,98 грн. + 65,49 грн.)
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Встановлено, що органом державної податкової служби у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в порядку, передбаченому ст. 59 Податкового кодексу України, направлено податкову вимогу №188 від 31.03.11 на суму 266, 49 грн., яка вручена відповідачеві 04.04.11 (а.с. 11) та на даний час не відкликана.
Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.
Стягнути з рахунків приватного підприємства "Житло-сервіс-2" (ідентифікаційний код 36360431) у банках, що його обслуговують, на користь держави в особі Олександрійської державної податкової інспекції податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 331,98 грн. (триста тридцять одна гривня 98 копійок).
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш