< Список >
08 липня 2011 року Справа № 1170/2а-1494/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 12-00 год. адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Фірма «Артель-Т»
до відповідача: Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю:
секретаря судового засідання -Канюки І.І.,
представників:
позивача -Тотока О.І., Безсонової О.В., Ципарської Л.І.,
відповідача -Конончука І.О.
Приватне підприємство «Фірма «Артель-Т»звернулося з позовом до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0000092310 від 14.04.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14 410,00 грн., з яких 11 528,00 грн. основного платежу та 2 882,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- №0000082310 від 14.04.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 529,00 грн., з яких 9 223,00 грн. основного платежу та 2 306,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Новомиргородським відділенням Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області на підставі акту позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.11.2010 р. щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Барселона-ОПТ»№5/2310/31446519 від 06.04.2011 р., висновками якого є порушення, на думку відповідача, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11 528,00 грн. та п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9 223,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що перевіряючі дійшли безпідставного висновку щодо ненадання ТОВ «Барселона-ОПТ»послуг відповідно до умов договору від 01.09.2010 р. Також позивач зазначає про протиправність висновків перевіряючих стосовно того, що наявність у ПП «Фірма «Артель-Т»податкових та видаткових накладних не є безумовним підтвердженням того, що поставка товару та надання послуг мали місце.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки господарські операції з ТОВ «Барселона-ОПТ»не носять реального характеру з огляду на відсутність у ТОВ «Барселона-ОПТ»необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, техніки, персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Відповідач вказує, що посадові особи ТОВ «Барселона-ОПТ»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Маловисківська МДПІ зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Барселона-ОПТ»до підприємств-покупців, у зв'язку з відсутністю документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та інших первинних документів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у запереченні на позовну заяву.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 08.07.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 14.07.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
У період з 31.03.2011 р. по 06.04.2011 р. посадовою особою Новомиргородського відділення Маловисківської МДПІ відповідно до направлення №93-2310-31446519 від 31.03.2011 р. (а.с.50) проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Фірма «Артель-Т»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Барселона-ОПТ»за період з 01.07.2010 р. по 30.11.2010 р. за наслідками якої складено акт №5/2310/31446519 від 06.04.2011 р. (а.с.7-19), висновками якого є порушення, на думку відповідача:
- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 11 528,00 грн.
- п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 9 223,00 грн. за вересень 2010 р.
На підставі акту перевірки Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000092310 від 14.04.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14 410,00 грн., з яких 11 528,00 грн. основного платежу та 2 882,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.22);
- №0000082310 від 14.04.2011 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 529,00 грн., з яких 9 223,00 грн. основного платежу та 2 306,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.20).
Податкове повідомлення-рішення №0000082310 від 14.04.2011 р. з податку на додану вартість.
Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання з податку на додану вартість (основний платіж), визначене відповідачем у зв'язку із включенням ПП «Фірма «Артель-Т»до складу податкового кредиту у вересні 2010 р. податку на додану вартість в сумі 9 222,55 грн. (а.с.68) за податковими накладними №44137 від 14.09.2010 р. в сумі 3 389,21,00 грн. (а.с.24) та №44138 від 23.09.2010 р. в сумі 5 833,34 грн. (а.с.29), виданими ТОВ «Барселона-ОПТ».
В обґрунтування правомірності формування податкового кредиту, позивачем надано до матеріалів справи копію договору від 01.09.2010 р., укладено ПП «Фірма «Артель-Т»з ТОВ «Барселона-ОПТ»(а.с.27-28), відповідно до умов якого ТОВ «Барселона-ОПТ»зобов'язувалося здійснити позивачеві комплекс заходів по посіву озимої пшениці на площі 58,1 га по ціні 350,00 грн. з ПДВ за 1 га.
В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем під час перевірки та в судовому засіданні надано копію акту виконаних робіт від 14.09.2010 р. (а.с.25), копію податкової накладної №44137 від 14.09.2010 р. на загальну суму 20 335,21 грн., в тому числі ПДВ 3 389,21 грн. Оплата за виконані роботи здійснена згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №1 від 14.09.2010 р., №2 від 15.09.2010 р. (а.с.26) та №6 від 28.09.2010 р. (а.с.31).
В судовому засіданні позивач посилався на те, що у вересні 2010 року ПП «Фірма «Артель-Т»згідно податкової накладної №44138 від 23.09.2010 р. (а.с.29) придбало у ТОВ «Барселона-ОПТ»шини 315*80R22,5 в кількості 10 шт. на загальну суму 35 000,04 грн., в тому числі ПДВ 5 833,34 грн. Оплата товару здійснена згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №3 від 25.09.2010 р., №4 від 26.09.2010 р., №5 від 27.09.2010 р. та №6 від 28.09.2010 р. (а.с.31), в обґрунтування чого надано копії цих документів.
Відповідач вважає, що податкові накладні №44137 від 14.09.2010 р. в сумі 3 389,21,00 грн. (а.с.24) та №44138 від 23.09.2010 р. в сумі 5 833,34 грн. (а.с.29) виписані за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.
В силу приписів пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР в редакції чинній на час виникнення податкового кредиту), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.
У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної, що узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові №08-158 від 09.09.2008 року.
Пунктом 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді.
В ході судового розгляду справи представник Маловисківської МДПІ в обґрунтування своєї позиції посилався на той факт, що місце перебування керівника ТОВ «Барселона-ОПТ»встановити не вдалося, оскільки він ІНФОРМАЦІЯ_1 та на обліку в Пенсійному фонді не перебуває та пенсію не отримує (а.с.10).
Судом на адресу ТОВ «Барселона-ОПТ»направлявся запит про надання інформації та повістка про виклик керівника ТОВ «Барселона-ОПТ»ОСОБА_5 до суду в якості свідка (а.с.144). Натомість конверт повернувся з відміткою про відсутність підприємства за даною адресою (а.с.145).
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Барселона-ОПТ»на момент виписки податкових накладної, було зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.107), а тому відповідно до вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»мало право на нарахування податку на додану вартість та складання податкової накладної.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно абз.11 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Судом встановлено, що первинними документами, які містять відомості про господарську операцію щодо купівлі ПП «Фірма «Артель-Т»у ТОВ «Барселона-ОПТ»шин та підтверджують факт її здійснення є податкова накладна №44138 від 23.09.2010 р. (а.с.29), накладна №44138 від 23.09.2010 р. (а.с.30), та квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 25.09.2010 р., №4 від 26.09.2010 р., №5 від 27.09.2010 р. та №6 від 28.09.2010 р. (а.с.31).
В обґрунтування факту оприбуткування в господарській діяльності придбаних у ТОВ «Барселона-ОПТ»шин позивачем до суду надано виписку по рахунку 207 «Запасні частини», відповідно до якої оприбутковані шини в кількості 10 шт. на суму 29 166,70 грн. (а.с.88).
Окрім цього позивачем до матеріалів справи надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, які засвідчують факт наявності у власності ПП «Фірма «Артель-Т»вантажних автомобілів, які використовуються у господарській діяльності підприємства та для яких придбавалися шини, оскільки позивач має ліцензію Головавтотрансінспекції Міністерства транспорту та зв'язку України АВ №438431 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за внутрішніми перевезеннями вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (а.с.137, 138).
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка працівник позивача водій ОСОБА_6 повідомив, що придбані у ТОВ «Барселона-ОПТ»шини до цього часу використовуються ПП «Фірма «Артель-Т», зокрема, на вантажному автомобілі НОМЕР_1 на якому працює він.
З огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «?Барселона-ОПТ»щодо придбання шин.
У судовому засіданні встановлено, що первинними документами, які містять відомості про господарську операцію щодо надання ТОВ «Барселона-ОПТ»ПП «Фірма «Артель-Т»послуг з посіву озимої пшениці та підтверджують факт її здійснення є податкова накладна №44137 від 14.09.2010 р. (а.с.24), квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 14.09.2010 р., №2 від 15.09.2010 р. (а.с.26) та акт приймання-передачі виконаних робіт від 14.09.2010 р. (а.с.25), відповідно до змісту якого ТОВ «Барселона-ОПТ»надано комплекс заходів з посіву на площі 58,1 га.
В судовому засіданні встановлено, що ПП «Фірма «Артель-Т»має в користуванні земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 54,84 га та 58,10 га, що підтверджується договорами оренди землі від 01.11.2006 р. та від 16.07.2007 р., укладеними з Новомиргородською районною державною адміністрацією, а також актом перевірки (а.с.8-9, 94-101).
У відповідності до довідки Управління агропромислового розвитку Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 11.05.2011 р. №4-604/1, ПП «Фірма «Артель-Т»станом на 1 грудня 2010 р. посіяно 58,1 га озимої пшениці (а.с.102).
Окрім цього до матеріалів справи позивачем надано копію звіту за підсумками збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2010 рік, відповідно до змісту якого вбачається, що ПП «Фірма «Артель-Т»» станом на 01.12.2010 року посіяно 58,10 га озимих культур на зерно (а.с.106).
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка працівник ПП «Фірма «Артель-Т»» ОСОБА_6 пояснив, що у вересні 2010 р. на полях позивача приблизно дві доби на імпортній техніці NEW HOLLAND, що не належить позивачеві, здійснювали посів пшениці три представники ТОВ «Барселона-ОПТ». Той факт, що ці особи були саме представниками цього підприємства, свідок пояснив тим, що на куртках їх форми ззаду на спинах були написи «Барселона-ОПТ».
Свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона проживає навпроти поля, на якому здійснювався посів пшениці та за замовленням позивача два дні готувала їжу працівникам, що виконували посівні роботи. Свідок пояснила, що працівники, що здійснювали посів, були одягнені в синю форму з написом «Барселона-ОПТ».
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8, підтвердив покази свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_6
З огляду на викладене, на підставі аналізу усіх досліджених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження реальний характер господарської операції між ПП «Фірма «Артель-Т»та ТОВ «Барселона-ОПТ»щодо надання послуг з посіву озимої пшениці, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082310 від 14.04.2011 р. підлягають задоволенню.
Податкове повідомлення-рішення №0000092310 від 14.04.2011 р. з податку на прибуток.
Як встановлено в судовому засіданні податкове зобов'язання з податку на прибуток (основний платіж), визначене оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями у зв'язку із включенням до складу валових витрат у вересні 2010 р. вартості товару та послуг за договорами з ТОВ «Барселона-ОПТ». Вказані господарські операції, на думку перевіряючих, не носять реального характеру.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2010 р. (а.с.73-77) позивачем до складу валових витрат віднесено 46 113,00 грн. за взаємовідносинами з ТОВ «Барселона-ОПТ»згідно накладних №44137 від 14.09.2010 р. та №44138 від 23.09.2010 р.
Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як описано вище, в судовому засіданні знайшов підтвердження реальний характер господарських операцій позивача з ТОВ «Барселона-ОПТ».
У відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі -запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Судом встановлено, що вартість шин, придбаних позивачем у ТОВ «Барселона-ОПТ»віднесена ПП «Фірма «Артель-Т»до складу валових витрат (рядок 04.1 Декларації). При цьому вона бере участь в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, результат якого відображено в додатку К1/1 до декларації за ІІІ квартали 2010 року та є наслідком включення відповідної різниці до складу валових доходів з огляду на їх залишок станом на 30.11.2010 року, що встановлено під час перевірки (а.с.13 зворотний бік, 74).
Суд звертає увагу на той факт, що акт перевірки не містить поряд з висновком податкового органу про завищення валових витрат на суму вартості шин висновку про завищення валового доходу за результатами розрахунку приросту (убутку) балансової вартості шин у залишках на складі.
Окрім цього, Маловисківська МДПІ рід час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Барселона-ОПТ»є нікчемними, оскільки на її думку вчинені без мети настання реальних правових наслідків.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними із мотивів їх спрямування на порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
З огляду на викладене, на підставі аналізу усіх досліджених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092310 від 14 квітня 2011 р. підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092310 від 14 квітня 2011 р., винесене Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству «Фірма «Артель-Т»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 14 410,00 грн., з яких 11 528,00 грн. основного платежу та 2 882,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082310 від 14 квітня 2011 р., винесене Маловисківською міжрайонною державною податковою інспекцією, яким Приватному підприємству «Фірма «Артель-Т»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 529,00 грн., з яких 9 223,00 грн. основного платежу та 2 306,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Присудити Приватному підприємству «Фірма «Артель-Т», код ЄДРПОУ 31446519 (26000, м. Новомиргород, Кіровоградської області, вул. 40 років Перемоги, 39) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Дата виготовлення постанови у повному обсязі -14 липня 2011 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Могилан