15 вересня 2010 року Справа № 2а-3190/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Осиповій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування постанови, -
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (надалі - УМВС України в області), від імені якого діє представник Усатенко В.Ю., звернулося до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (надалі - ППВР ВДВС ГУЮ у Кіровоградській області) про скасування постанови від 25.08.10 про накладення штрафу у сумі 510 грн.
Позов мотивовано тим, що УМВС України в області є боржником у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2а-7908/09/1170, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.08.10, яким зобов'язано УМВС України в області поновити на посаді ОСОБА_2 Вказане виконавче провадження відкрито постановою від 13.08.10, якою надано строк 5 днів для її виконання. Отримавши 18.08.10 вказану постанову, позивач на виконання рішення суду 20.08.10 видав наказ №399 о/с про поновлення ОСОБА_2, про що повідомив ППВР ВДВС ГУЮ в області листом №2/955 від 25.08.10, якого той отримав 26.08.10. Незважаючи на це, постановою ППВР ВДВС ГУЮ в області від 25.08.10 на позивача накладено штраф у сумі 510 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк. Вважаючи вказану постанову незаконною, позивач просить її скасувати.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на правомірність притягнення позивача до відповідальності за невиконання рішення суду у встановлений нею строк, який, на її думку, закінчився 22.08.10. При цьому пояснила, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало ненадання позивачем у встановлений строк інформації про виконання рішення суду або про причини його невиконання, оскільки інформація позивача про виконання рішення суду до неї надійшла лише 28.08.10. У зв'язку з цим просила у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив такі обставини.
До підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області 12.08.10 надійшла заява ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа №2а-7908/09/1170, виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 05.08.10, яким зобов'язано УМВС України в області поновити його з 14.04.09 на посаді, рівнозначній тій, яку він займав до звільнення. Постанову в частині поновлення ОСОБА_2, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах стягнення за один місяць допущено до негайного виконання. (а.с. 42-43).
Постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ в області від 13.08.10 відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного виконавчого листа та зобов'язано боржника - УМВС України в області - добровільно виконати рішення в строк до 5 днів з моменту отримання даної постанови. (а.с. 46). Вказана постанова 13.08.10 листом №18259 направлена на адресу УМВС України в області (а.с.43), яким отримана 18.08.10, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції позивача та зворотнє повідомлення про вручення йому поштового відправлення. (а.с. 7, 44).
На виконання постанови державного виконавця начальником УМВС України в області 20.08.10 видано наказ №399 о/с "По особовому складу", яким поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника 2-го спеціального майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів при УМВС України в області, за рахунок коштів спецфонду, встановивши 10-й тарифний розряд. (а. с. 10, 29 зв.)
Ознайомивши ОСОБА_2 25.08.10 з вказаним наказом (а.с 10), позивач повідомив ППВР ВДВС ГУЮ в області про виконання рішення суду та постанови державного виконавця листом №2/955 від 25.08.10, який надійшов до відповідача 27.08.10 (а.с. 50).
Між тим, постановою заступника начальника ППВР ВДВС ГУЮ в області від 25.08.10 за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, на підставі ст.ст. 5, 76, 77, 87 Закону України "Про виконавче провадження" на боржника -УМВС України в області - накладено штраф у розмірі 510 грн. (а.с. 48), а також направлено вимогу про виконання рішення суду у 3-денний строк з дня її отримання (а.с.49). Вказані документи супровідним листом №20455 від 25.08.09 направлені на адресу УМВС України в області та отримані ним 25.11.09 (а.с.98, 100).
Перевіряючи правомірність вказаної постанови, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі -Закон) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 25 Закону негайному виконанню підлягають, зокрема, рішення про поновлення на роботі чи на попередній посаді незаконно звільненого або переведеного працівника. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених у статті 18 цього Закону, і у порядку, встановленому цим Законом, проводить відповідні виконавчі дії.
Частинами 1 та 6 ст. 30 Закону передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до ст. 77 Закону рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом.
Так, відповідно до ст. 87 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу стало неотримання державним виконавцем станом на 25.08.10 інформації від боржника або стягувача щодо виконання рішення суду та ненадання підтверджуючих документів про поважність причин невиконання судового рішення.
При цьому відповідач всупереч ст.30 Закону не пересвідчився, чи здійснені позивачем як боржником у виконавчому провадженні дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк -упродовж 5 днів з моменту її отримання. У матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які свідчать, що державним виконавцем перед винесенням спірної постанови від 25.08.10 перевірялася наявність (відсутність) наказу про поновлення ОСОБА_2 на роботі, фактичне допущення (недопущення) його до виконання трудових обов'язків
У судовому засіданні представник відповідача наполягала на тому, що останнім днем строку добровільного виконання рішення суду є 22.08.10. Оскільки у зазначений строк позивач не повідомив державного виконавця про виконання рішення суду, на цій підставі 25.08.10 і було прийнято рішення про накладення на нього штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.
З приводу обчислення строків на вчинення відповідних процесуальних дій органами влади Конституційний Суд України у рішенні у справі від 07.07.98 №11-рп/98 зазначив про можливість застосування загальноприйнятного у законодавстві України порядку обчислення строків.
Частиною 1 ст.251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.11.09 №1412-р "Про перенесення робочих днів у 2010 році" робочий день понеділка 23 серпня 2010 року перенесено на суботу 21 серпня 2010 року.
Статтею 73 КЗпП України встановлено, що 24 серпня - День незалежності України - є святковим днем.
Таким чином, перебіг встановленого державним виконавцем 5 - денного строку для добровільного виконання рішення суду розпочався 19 серпня 2010 року, а його останнім днем стало 25 серпня 2010 року.
Наведене свідчить, що, винісши 25.08.10 спірну постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідач передчасно, без достатніх підстав та з'ясування всіх обставин, встановив факт невиконання позивачем рішення суду у встановлений ним строк, тоді ще як 20.08.10 позивачем був виданий відповідний наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді.
Суд вважає, що питання про накладення на позивача штрафу, передбаченого ч.1 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", мало вирішуватися державним виконавцем не раніше 26.08.10, після з'ясування ним того, які дії здійснені позивачем як боржником з метою добровільного виконання рішення у встановлений постановою строк і чи відповідають ці дії приписам ст. 77 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинен перевірити їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Така правова позиція викладена у п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.08 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ".
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, які об'єктивно підтверджені матеріалами справи, суд констатує порушення відповідачем порядку вирішення питання про притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ст.87 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо строку прийняття постанови про накладення штрафу.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваної позивачем постанови від 25.08.10 про накладення штрафу принципам, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цього рішення не доведена, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову про скасування цієї постанови.
Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 25.08.10 про накладення на управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області штрафу у сумі 510 грн.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3, 40 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 20.09.10.