17 вересня 2010 року Справа № 2а-926/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Осіповій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування наказів начальника УМВС України в Кіровоградській області №831 від 04.09.09 та №388 о/с від 07.09.09 в частині звільнення його за порушення дисципліни, поновлення на службі в органах внутрішніх справ та зобов'язання УМВС України в Кіровоградській області виплатити грошове утримання за вимушений прогул.
Позов мотивовано тим, що наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 16.07.09 №689 (п.2.) позивача, який займав посаду дільничного інспектора міліції громадської безпеки Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області, за невжиття заходів щодо своєчасного поміщення до ізолятора тимчасового тримання при Кіровському РВ УМВС України в області затриманого ОСОБА_2, було позбавлено грошової премії за червень 2009 року. За наслідками службового розслідування за нововиявленими обставинами наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 04.09.09 №831 внесено зміни в наказ №689 від 16.07.09, пункт 2 якого викладено в такій редакції: "за нанесення тілесних ушкоджень затриманому ОСОБА_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції громадської безпеки Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області з органів внутрішніх справ звільнити". На підставі цього наказу, подання про звільнення від 07.09.09 та атестаційного листа від 07.09.09 наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області №388 о/с від 07.09.09 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за порушення дисципліни. Вважаючи, що у наказах №831 від 04.09.09 та №388 о/с від 07.09.09 дана неправильна оцінка його діям та помилково визнано той факт, що він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_2, позивач стверджує про неправомірність цих наказів та просить їх скасувати, поновити його на службі в органах внутрішніх справ та зобов'язати відповідача виплатити грошове утримання за вимушений прогул, заявляючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, пропущеного з поважних причин.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку - заподіяння тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_2 Стверджуючи, що при винесенні спірних наказів відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, крім того, заперечуючи поважність причин пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, наполягали на відмові у задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Як вбачається з послужного списку ОСОБА_1, він з 03.08.02 розпочав службу в органах внутрішніх справ. На час звільнення з органів внутрішніх справ у вересні 2009 року перебував на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Кіровоградського районного відділу (м. Кіровоград) УМВС України в Кіровоградській області, яку займав з 20.02.09, перебуваючи у званні старшого лейтенанта міліції (а.с. 48-52).
Пунктом 2 наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області від 16.07.09 №689 "Про невжиття своєчасних заходів працівниками міліції Кіровського РВ щодо поміщення до ізолятора тимчасово тримання адміністративно затриманого в порядку ст. 263 КУпАП ОСОБА_2 та покарання винних" за невжиття заходів щодо своєчасного поміщення до ізолятора тимчасового тримання при Кіровському РВ УМВС України в області затриманого ОСОБА_2 наказано ОСОБА_1, з урахуванням наявного діючого дисциплінарного стягнення (наказом УМВС від 21.05.09 №470 його попереджено про неповну посадову відповідність) не нараховувати грошову премію за червень 2009 року. (а.с. 35).
Вказаний наказ видано за наслідками службового розслідування, проведеного за результатами перевірки фактів, викладених у заявах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та оформленого висновком, який затверджений 01.07.09 начальником УМВС України в Кіровоградській області. (а. с. 32 - 34).
Між тим, старшим оперуповноваженим в ОВС 11-го ВВБ (у Кіровограській області) СВБ ГУБОЗ МВС України Ланецьким І.М. та старшим інспектором з о/д ІОС УМВС України в області Михайловим А.Г. у вересні 2009 року складено висновок службового розслідування за нововиявленими обставинами, відповідно до якого додатковим службовим розслідування за фактом затримання ОСОБА_2 встановлено, що тілесні ушкодження йому нанесені дільничним інспектором міліції Кіровського РВ УМВС України в області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 Враховуючи нововиявлені обставини, з'ясовані від час досудового слідства, які мають істотне значення, у висновку висловлено пропозицію про зміну п.2 наказу УМВС України в області від 16.07.09 №689 та викладення його в наступній редакції: "за нанесення тілесних ушкоджень затриманому ОСОБА_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції громадської безпеки Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області з органів внутрішніх справ звільнити". Вказаний висновок затверджений начальником УМВС України в Кіровоградській області 04.09.09 та того ж дня з ним ознайомлено ОСОБА_1 (а.с. 44-45)
За наслідками додаткового службового розслідування наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 04.09.09 №831 внесено зміни в наказ №689 від 16.07.09, пункт 2 якого викладено в такій редакції: "за нанесення тілесних ушкоджень затриманому ОСОБА_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції громадської безпеки Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області з органів внутрішніх справ звільнити" (а.с. 46-47). З вказаним наказом позивач ознайомився 04.09.09, про що свідчить його підпис на наказі.
На підставі цього наказу, подання про звільнення від 07.09.09 (а.с. 53-54), атестаційного листа від 07.09.09 (а.с. 64-65) наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області №388 о/с від 07.09.09 позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 07.09.09 (а.с. 113).
Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про звільнення його з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни, суд виходив з того, що сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.06 №346- IV (надалі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст. 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною 7 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Наказом МВС України від 06.12.91 №552 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі -Інструкція про порядок проведення службових розслідувань).
Відповідно до п.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі -працівники органів внутрішніх справ), виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав.
Пунктом 7 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є: заяви, скарги, листи громадян; повідомлення державних органів, громадських організацій, телебачення, радіо та інших засобів масової інформації; повідомлення органів дізнання, попереднього слідства, прокурора, суду; повідомлення працівників органів внутрішніх справ про допущені або виявлені порушення.
Як встановлено у судовому засіданні, підставами для проведення службового розслідування щодо неправомірних дій працівників Кіровського РВ УМВС України в області, які мали місце 05.06.09, послугувала вимога прокуратури Кіровського району м. Кіровограда, направлена 12.06.09 начальникові ВВБ в Кіровоградській області СВБ ГУБОЗ МВС України у зв'язку з проведенням перевірки за зверненням ОСОБА_3 (а. с. 28-31).
За наслідками проведеного службового розслідування вина ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку встановлена не була, про що свідчить висновок, затверджений 26.06.09 начальником 11-ВВБ ( у Кіровоградській області) СВБ ГУБОЗ МВС України. (а.с. 74-77).
Між тим, за наслідками службового розслідування, проведеного за заявами ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з приводу неправомірних дій працівників Кіровського РВ УМВС України в області стосовно ОСОБА_2, які мали місце 05.06.09, встановлено вину ОСОБА_1 у невжитті заходів щодо своєчасного поміщення до ізолятора тимчасового тримання при Кіровському РВ УМВС України в області адміністративно затриманого ОСОБА_2, про що складено висновок службового розслідування від 01.07.09, затверджений начальником УМВС України в Кіровоградській області. У вказаному висновку викладено пропозицію про покарання ОСОБА_1 шляхом не нарахування йому премії за червень поточного року (а.с. 32-34).
Вказаний висновок переглянуто за нововиявленими обставинами у вересні 2009 року, внаслідок чого була встановлена вина позивача у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_2, що стало підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі ст. 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
З пояснень представника відповідача встановлено, що підставою для проведення службового розслідування за нововиявленими обставинами, результати якого зумовили накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ, стали обставини, з'ясовані під час досудового слідства у кримінальній справі №76-0370, порушеній 26.06.09 прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда за фактом незаконного затримання та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 працівниками Кіровського РВ УМВС України в області, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. При цьому, як на доказ вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку представник відповідача послався на протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 26.06.09, який вказав на ОСОБА_1, як на особу, котра заподіяла йому тілесні ушкодження. (а.с. 36-37). Згідно з поясненнями представника відповідача, безпосереднім приводом до проведення службового розслідування за нововиявленими обставинами стало подання слідчого прокуратури району у ході розслідування кримінальної справи. Проте у наданих до суду матеріалах службового розслідування за нововиявленими обставинами (а.с.36-44) таке подання, як і будь-який інший документ, передбачений п.7 Інструкції як підстава для проведення службового розслідування, відсутній.
Доказів, які б підтверджували наявність підстав для проведення службового розслідування за нововиявленими обставинами, відповідачем суду не надано.
Між тим, відповідно до інформації прокуратури Кіровського району м. Кіровограда, наданої на запит суду, 26.06.09 прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда порушено кримінальну справу №76-370 за фактом перевищення співробітниками Кіровського РВ УМВС України в області службових повноважень, що супроводжувалося насильством відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. У ході досудового слідства факт спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень працівниками Кіровського РВ УМВС України в області не знайшов свого підтвердження. Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадянина ОСОБА_2, тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 365 КК України. (а.с. 99).
Постановою старшого слідчого прокуратури Кіровського району м. Кіровограда від 08.07.10 ОСОБА_1 притягнуто в якості обвинуваченого по кримінальній справі №76-370, йому пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України. (а.с. 100-101). Як вбачається з вказаної постанови, ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин, надавши вказівку про тримання потерпілого ОСОБА_2 у службовому кабінеті №102 Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області, прикувавши його там наручниками до труби системи опалення та утримуючого з 24 години 05.06.09 до 8 години 06.06.09.
Пунктом 19 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань передбачено, що у випадку порушення кримінальної справи у відношенні працівників органів внутрішніх справ рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності приймаються тільки після встановлення їх винності або невинності у відповідності з законом, якщо цими працівниками не допущено порушень, за які можуть бути застосовані міри, передбачені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України.
Матеріалами службового розслідування не підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку - заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У наданих відповідачем матеріалах відсутні об'єктивні та належні докази в підтвердження висновків службового розслідування про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який проявився у заподіянні ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2 Відсутні такі докази у висновках атестаційного листа (а.с. 64-65) та кадрової комісії (а.с. 68).
Наведене свідчить про безпідставність службового розслідування за нововиявленими обставинами, порушення порядку його проведення, недоведеність його висновків, що призвело до незаконного притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд дійшов до таких висновків.
Пропущення строку звернення до суду з позовом позивач обґрунтовує тим, що зі спірними наказами його ніхто не ознайомлював, про порядок їх оскарження йому не роз'яснювалося, крім того у період з 27.11.09 по 07.12.09 він перебував на лікуванні.
Відповідно до ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законом - Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. встановлено інші строки звернення до суду з приводу оскарження дисциплінарних стягнень. Так, відповідно до ст.ст. 20, 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути оскаржено шляхом подання скарги до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач з наказом №831 від 04.09.09 ознайомлений 04.09.09, про що свідчить його особистий підпис (а. с.47 зв.); про винесення наказу №388 о/с від 07.09.09 про звільнення його з органів внутрішніх справ дізнався того ж дня 07.09.09, отримавши трудову книжку, до якої внесено запис про звільнення на підставі вказаного наказу (а.с. 58); виписку з наказу №388 о/с від 07.09.09 позивач одержав, за його власними свідченнями, 01.10.09 -під час взяття його на військовий облік. Проте до суду даний позов подано позивачем лише 18.03.10 -з істотним пропущенням строку, встановленого ст. 21 Дисциплінарного статуту.
Суд вважає, що причини, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду, є неповажними.
Зокрема, ненадання позивачеві копії наказу №388 о/с від 07.09.09 про його звільнення не спростовує того факту, що позивач 07.09.09 знав про підстави свого звільнення і мав можливість звернутися до суду з позовом у строк, визначений законом, вважаючи, що порушено його права.
Надана позивачем довідка Кіровоградської ЦРЛ від 01.03.10 №231 про те, що він у період з 27.11.09 по 07.12.09 знаходився на амбулаторному лікуванні з діагнозом ГРВІ (а.с. 8), також не свідчить про неможливість позивача подати позов до суду у строк, встановлений ст. 21 Дисциплінарного статуту.
Доводи позивача про свою юридичну необізнаність, нероз'яснення відповідачем порядку оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суд визнає неспроможними, зважаючи на те, що позивач має вищу юридичну освіту за спеціальністю "Правознавство" (а.с. 48 зв.)
Згідно зі ст.100 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Пленум Вищого адміністративного суду України у п.14 постанови від 06.03.08 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначив, що за правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
Оцінивши причини пропущення позивачем строку звернення до суду, суд визнає їх неповажними, що, згідно з ч.1 ст.100 КАС України (в редакції, діючій на час звернення позивача до суду) є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки відповідач наполягав на цьому.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 22.09.10.