ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"07" липня 2011 р. cправа № 2a-2198/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''по звільненню у зв'язку із скороченням штату, -
06.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''по звільненню у зв'язку із скороченням штату незаконними та такими, що вчинені з грубим порушенням вимог чинного законодавства України.
Адміністративний позов мотивований тим, що Виробничою філією Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''протиправно в порушення вимог статей 40, 41, 43 Кодексу Законів про працю України та статті 22 Закону України ''Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності''прийнято наказ за №14-К від 12.04.2010 року про звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України.
Розглянувши адміністративний позов, вивчивши долучені до нього письмові документи і матеріали, суд, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у адміністративній справі, виходить із наступних правових позицій.
Предметом оскарження за вказаним адміністративним позовом є дії суб'єкта господарювання - Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''по винесенню незаконного, на думку позивача, наказу про його звільнення у зв'язку із скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України. Тобто, об'єктивною стороною даних правовідносин є правовідносини щодо звільнення працівника із роботи наймодавця, який є суб'єктом господарської діяльності.
З урахуванням вказаного суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність лише суб'єктів владних повноважень, до яких в силу вимог пункту 7 частини 1 статті 3 вказаного Кодексу відносяться органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В свою чергу Виробнича філія Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''не являється суб'єктом владних повноважень в розумінні вимог статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За змістом пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до Закону України ''Про державну службу'', якщо інше не передбачено законами України, серед яких закони України ''Про прокуратуру'', ''Про судоустрій України'', ''Про дипломатичну службу'', ''Про місцеві державні адміністрації'', ''Про державну виконавчу службу'', ''Про Службу безпеки України'', ''Про державну податкову службу в Україні'', ''Про міліцію'', ''Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ''тощо.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом України ''Про службу в органах місцевого самоврядування''.
Суд зазначає, що до публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба. Так, за приписами статті 1 Закону України ''Про державну службу''державна служба -це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів.
Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та функцій держави, оплачується з державних коштів.
Враховуючи те, що наймодавець - Виробнича філія Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''(відповідач) не являється органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, то робота на такому підприємстві (в тому числі його структурному підрозділі) не відноситься до публічної служби.
Таким чином між ОСОБА_1 та Виробничою філією Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''виник спір з приводу трудових відносин.
Згідно вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Виходячи із системного аналізу коментованих вище норм Закону та обставин, повідомлених позивачем у позові, з урахуванням того, що робота позивача у структурі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''не відноситься до публічної служби, а спір між позивачем і відповідачем з приводу оскарження наказу про звільнення виник з приводу трудових відносин, суд приходить до переконливого висновку про те, що такі спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Посилання позивача на мотиви і висновки, що слугували прийняттю Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області ухвали про закриття провадження від 29.03.2011 року у справі за №2-308/11, з аналогічним змістом позовних вимог між тими ж сторонами, як безумовну підставу визначення підсудності даних позовних вимог адміністративному суду, відхиляються судом із наступних мотивів.
Такою ухвалою місцевого загального суду не може бути змінено і розширено юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністративних справ визначена на імперативному рівні статтею 2 і Главою 1 Кодексу адміністративного судочинства України, положення яких не допускають неоднозначного їх трактування, а є обов'язковими для всіх адміністративних судів при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження із врахуванням обов'язкового з'ясування обставини чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи ні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження у справі якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за адміністративним позовом про визнання незаконними дій Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності ''Укрінтеренерого''''Калуська теплоклектроцентраль''по звільненню у зв'язку із скороченням штату.
Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала подання.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим поданням, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Чуприна О.В.