09 червня 2010 року < Текст > Справа № 2а-2036/10/0870
(17 год. 10 хв.)
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Татаринова Д.В.
при секретарі Сандига В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь», м. Запоріжжя
до
відповідача 1: Запорізької митниці, м. Запоріжжя
відповідача 2: Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про: стягнення надмірно сплачених коштів, -
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, діє на підставі довіреності №20-568 від 17.04.2009;
від відповідача 1: ОСОБА_2, діє на підставі довіреності №07-01-14-23/5970 від 24.12.2009;
від відповідача 2: не з'явився, -
07 квітня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» до Запорізької митниці та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, в якому позивач просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачені платежі у розмірі 81 324,15 гривень.
В позові вказано, що 08 січня 2008 року між ВАТ «Запоріжсталь» та фірмою «Midland Resources UK Ltd.» (Лондон, Великобританія) було укладено контракт № ВП.1323.37515.08.01И, відповідно до якого фірма взяла на себе зобов'язання поставляти ВАТ «Запоріжсталь» вогнетривкі вироби та магнезитовий порошок. В подальшому, 05 травня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1.
На виконання своїх зобов'язань у липні та серпні 2008 року Продавець здійснив поставку товару. Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст.ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1) виходячи з ціни, встановленої сторонами у Контракті на умовах поставки DAF «Інокотермс-2000».
Запорізька митниця самостійно здійснила митну оцінку вартості товарів, які поставлялись за Контрактом, про що було видано відповідні Рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки).
Враховуючи факт видання Запорізькою митницею рішення про визначення митної вартості (здійснення митної оцінки) та необхідність отримання відповідного товару у виробництво, ВАТ «Запоріжсталь» було вимушено здійснити митне оформлення вантажу за митною вартістю, визначеною митницею, шляхом подання ВМД №№ 112030000/8/024708 від 06 серпня 2008 року, 112030000/8/024844 від 07 серпня 2008 року, 112030000/8/025271 від 11 серпня 2008 року, 112030000/8/025272 від 11 серпня 2008 року, 112030000/8/025270 від 11 серпня 2008 року, 112030000/8/025520 від 13 серпня 2008 року, 112030000/8/025525 від 13 серпня 2008 року, 112030000/8/025518 від 13 серпня 2008 року.
При цьому, ВАТ «Запоріжсталь» здійснило надмірну сплату митних та інших платежів на суму 81 324,15 гривні, так як митна вартість товарів визначена у відповідних рішенням митного органу є необґрунтовано завищеною.
Вищевказані обставини стали предметом розгляду судових органів. Так, постановою господарського суду Запорізької області від 26 листопада 2008 року по справі №23/442/08-АП та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції було змінено, а саме всі рішення митного органу було визнано противоправними та скасовано, в інший частині позову відмовлено.
Так, підставою зміни судового рішення апеляційним судом було те, що позивачем не надано доказів того, що він звертався до митниці у встановленому порядку із заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету.
Враховуючи висновки суду ВАТ «Запоріжсталь», на підставі ст.ст. 90, 265, 266, 267, 273 Митного кодексу України, ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Наказом ДМСУ №618 від 20 липня 2007 року, зареєстрований у Мін'юсті України 25 вересня 2007 року за №1097/14364, Наказу ДМСУ та ДКУ №611/147 від 20 липня 2007 року, зареєстрований у Мін'юсті України 25 вересня 2007 року за №1095/14362, звернулось до Запорізької митниці та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області із заявою №20/2007399 від 09 лютого 2010 року щодо проведення перерахунку платежів по відповідним ВМД за методом оцінки №1 та поверненню з Державного бюджету надмірно сплачених платежів в сумі 81 324,15 гривні.
02 березня 2010 року підприємством було отримано лист Відповідача 2 - ГУ ДКУ в Запорізькій області №06.1-26/437-1894 від 26 лютого 2010 року за змістом якого зазначалось, що згідно із Наказом ДМСУ та ДКУ №611/147 від 20 липня 2007 року, зареєстрованого у Мін'юсті України 25 вересня 2007 року за №1095/14362, повернення зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, здійснюється органами держказначейства на підставі висновку митного органу, який оформлюється відповідно до заяви платника податку. За результатом зазначеного орган держказначейства порекомендував в подальшому з даного питання звертатись до митних органів для підготовки останніми відповідних висновків.
12 березня 2010 року підприємством було отримано лист Відповідача 1 №07-02-14-24/1149 від 10 березня 2010 року за змістом якого повідомлялось, що дія Наказу ДМСУ та ДКУ №611/147 від 20 липня 2007 року, зареєстрованого у Мін'юсті України 25 вересня 2007 року за №1095/14362, не поширюється на виконання судових рішень по повернені надмірно сплачених коштів.
Враховуючи викладене, представник позивача у судовому засіданні просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжсталь» надмірно сплачені платежі в розмірі 81 324,15 гривні.
У ході розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги шляхом їх збільшення розміру та просив суд визнати протиправними дії Запорізької митниці щодо відмови в поверненні ВАТ «Запоріжсталь» суми митних та інших платежів в розмірі 81 324,15 гривні, надмірно сплачених до бюджету по ВМД №№ 112030000/8/024708 від 06 серпня 2008 року, 112030000/8/024844 від 07 серпня 2008 року, 112030000/8/025271 від 11 серпня 2008 року, 112030000/8/025272 від 11 серпня 2008 року, 112030000/8/025270 від 11 серпня 2008 року, 112030000/8/025520 від 13 серпня 2008 року, 112030000/8/025525 від 13 серпня 2008 року, 112030000/8/025518 від 13 серпня 2008 року. та стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Запоріжсталь» 81 324,15 гривні. Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом, оскільки не суперечить вимогам ст. 51 КАС України.
Представник Відповідача 1 - Запорізька митниця щодо позову заперечив, зазначив, що випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку. В зв'язку з тим що підприємство не виконало вимог, які передбачені в ст. 264 Митного кодексу України не має підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів.
Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області до судового засідання свого представника не направило, натомість надіслало суду пояснення на адміністративний позов, відповідно до якого вказує, що Порядок повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів, затверджених спільним наказом Державної митної служби та Державного казначейства України № 661/147 від 20 липня 2007 року передбачає, що повернення митних платежів з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновку митного органу. Зазначає, що оскільки відповідний висновок від Запорізької митниці щодо повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів на адресу Головного управління не надходив, то підстави для перерахування коштів у Головного управління відсутні. Також просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника управління.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Позивач - ВАТ «Запоріжсталь» листом від 09 лютого 2010 року зверталось до Запорізької митниці та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області із заявою №20/2007399 від 09 лютого 2010 року щодо проведення перерахунку платежів по відповідним ВМД за методом оцінки №1 та поверненню з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів в розмірі 81 234,15 гривень.
Листом від 26 лютого 2010 року за №061-26/437-1894 Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області повідомило позивача про те, що саме Порядок №611/147 від 20 липня 2007 року регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Відповідач 1 - Запорізька митниця листом від 10 березня 2010 року №07-02-14-24/1149 відмовила підприємству в задоволенні вимог оскільки дія Наказу ДМСУ та ДКУ №611/147 від 20 липня 2007 року, не поширюється на виконання судових рішень по повернення надмірно сплачених коштів.
Наказом Державної митної служби України № 618 від 20 липня 2007 р. затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі Порядок №618). Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.
Згідно п. 4 ч. 3 Порядку №618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України N 611/147 від 20 липня 2007 року (далі Порядок №611/147).
Копія висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у відділі для контролю (п. 5 ч. 3 Порядку №618).
Суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України (п. 9 ч.3 Порядку №618).
Дія Порядку №611/147 не поширюється на виконання судових рішень про повернення помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів (абз. «в» п. 1 Порядку №611/147).
Відповідно до ч. 3 ст. 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Згідно з наказом ДМСУ № 130 від 17 березня 2008 року «Про Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», затвердженого в Міністерстві юстиції України від 27 березня 2008 року (далі - Порядок № 130), визначено порядок відповідно до якого здійснюється реалізація права декларанта, що заявляє митну вартість, згідно положень ст. 264 Митного кодексу.
Вказаним порядком зазначено, що випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням.
Декларант у поданому зверненні обов'язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань митному органу.
Митний орган розглядає звернення та не пізніше дводенного строку приймає рішення щодо можливості випуску таких товарів у вільний обіг під обрані декларантом гарантійні зобов'язання. Про прийняття рішення митний орган письмово повідомляє декларанта.
Гарантійні зобов'язання надаються декларантом шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, або надання гарантії уповноваженого банку.
Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому у вантажно-митній декларації в графі 47 зазначаються відповідні коди способу розрахунку.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що ВАТ «Запоріжсталь» не виконано вимоги, передбачені ст. 264 Митного кодексу України та Порядком № 130.
Відповідно п. 1.12 ст. 1 та п. 2.1.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - III від 21 грудня 2000 (далі Закон № 2181), митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене в адміністративному та судовому порядку.
Також, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.
Таким чином, судом встановлено, що позивач заявив вантажно-митну декларацію для митного оформлення, самостійно визначив суму податкового зобов'язання (вказавши відповідний код у графі 47 ВМД), яке необхідно сплатити та сплатив зобов'язання до бюджету та не скористався правом оскарження рішення митного органу, з яким він не згоден, що підтверджує факт відсутності надмірно сплачених митних та інших платежів.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання дій Запорізької митниці щодо відмови в повернені ВАТ «Запоріжсталь» суми митних та інших платежів в розмірі 81 324,15 грн. надмірно сплачених до бюджету по ВМД № 11203000/8/024708 від 06.08.2008, № 11203000/8/024844 від 07.08.2008р., № 11203000/8/025271 від 11.08.2008р., № 11203000/8/025272 від 11.08.2008 р., № 11203000/8/025270 від 11.08.2008р., № 11203000/8/025520 від 13.08.2008р., № 11203000/8/025525 від 13.08.2008р., № 11203000/8/025518 від 13.08.2008 р., суд не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги, у зв'язку з тим, що в обов'язки митного органу не входить повернення сум надмірно сплачених до бюджету, а митний орган повинен видавати відповідний висновок.
Відповідно до другої позовної вимоги щодо стягнення з бюджету на користь позивача надмірно сплачених до бюджету митних платежів в розмірі 81 324,15 гривень, суд також не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги, оскільки законодавством встановлена процедура повернення, яка не дотримана позивачем.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 КАС України, суд -
У задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову складено у повному обсязі «23» червня 2010 року.
Суддя /підпис/ Д.В. Татаринов